Європі не потрібна Ліга конференцій? Як "Челсі" показав абсурдність цього турніру
Ліга чемпіонів у розпалі, почалися змагання в Лізі Європи, а цього тижня стартує за новим форматом і Ліга конференцій. Ті самі 36 команд, але там є такі імена, що стає страшно за їх суперників. А в окремих випадках виникає питання до адекватності розподілу команд. Іноді про участь у ЛК слід замислитися навіть Україні. OBOZ.UA розмірковує, чи дійсно найфутбольніший континент повинен мати стільки клубних турнірів.
УЄФА не ставить турнір у рівень з іншими
У Лізі конференцій запровадили не всі зміни: там буде формат унікальних суперників і спільна таблиця, але щодо матчів зробили експеримент. Тільки 6 суперників на визначення положення в таблиці. Як підсумок - щільність за очками буде шалена. Тоді до наступного етапу проб’ється той, хто більше назабиває. Коли ж постане питання додаткових показників, ще більший вплив матиме сила окремих клубів щодо можливості краще захищатися чи менше фолити.
Складно навіть зі спонсорами: аби продати ці змагання, довелося продовжити тісний зв’язок Ліги Європи та Ліги конференцій. Окрім схожої айдентики брендів, комерційні права партнерам та мовним компаніям пропонуються в рамках одного пакету. Зрозуміло, що ЛЧ це про футбол найвищого гатунку та інтересу від глядача, але на 4-й розіграш УЄФА так і не вдалося зробити ЛК цікавішою для надавачів грошей.
Неадекватна вартість учасників
Цього року до основного етапу ЛК пробився "Челсі" - і на його прикладі дуже добре видно всю абсурдність турніру. Тransfermarkt дає за них 948 мільйонів євро на цей момент (рахуючи тільки 29 футболістів). Усі команди турніри разом узяті не дотягнуть до вартості аристократів! Допомагає цьому і шалена кількість гравців, і їхня висока оцінка аналітиками. А тепер порівняйте, якими були вартості учасників на момент жеребкування:
За півмісяці розцінки трошки змінилися, та лондонці все одно були б найдорожчими в ЛЄ і стали б на 4-те місце серед усіх учасників трьох турнірів, після "Реала", "Сіті" та "Арсенала" з їх мільярдами. Згадайте, як грають сині в цьому сезоні - чи буде така сума гарантом легкої перемоги в турнірі?
Тепер час поглянути на найдешевші команди. Аж 12 колективів не назбирали навіть по 10 мільйонів! Той же "Челсі" гратиме проти трьох таких команд - "Ноа", "Астана" й "Шемрок". Це, звісно, круто, що казахстанці отримали можливість привезти на свій стадіон легендарний англійський клуб, але де адекватність? Дива трапляються, та не в випадку такої різниці в класі та взаємозамінності гравців Лондона проти футболістів із низьким рівнем підготовки. Інші 2 команди будуть грати на "Стемфорд Брідж".
Навіть якщо поглянути далі по таблиці вартості, то там у топі не буде нових імен: "Фіорентина", "Бетис", "Панатінаїкос", "Копенгаген". До старту турніру лишається не так багато часу, буде ще переоцінка, але чотирикратна перевага лондонців над найближчим переслідувачем за вартістю приголомшує.
Новий формат не дає шансів аутсайдерам
І ось усі ці фінансові мастодонти виходять битися з клубами, річний бюджет яких дорівнює зарплаті їх тренера на місяць. Дива у єврокубках трапляються все рідше, до фінальних стадій дуже зрідка доходять представники другого футбольного світу. Ліга конференцій - це саме про не топові команди, але їх майже позбавляють цього шляху за трофеєм.
Тут виникає такий неочевидний, але дуже важливий для порівняння елемент - середній вік гравців. Багаті клуби Європи насичені молоддю, в той час як здобувати собі слави у слабших структурах змушені старші гравці. Чим нижче статус команди, тим більше цей середній вік наближається до позначки "27+". Стільки має тільки "Бетіс", усі гучні футболісти в ЛК ближчі до позначки "23".
У випадку ЛК не буде, як із Лігою чемпіонів: якщо в еліті навіть грандам треба розподіляти ресурси на весь новий етап, то тут можна віддати всі сили на початку, а потім догравати по ситуації. Фактично, справжній турнір розпочнеться тільки у весняному плей-оф. Та навіть якщо хтось із ноунеймів зачепиться за зону стиків, їм треба ще перемогти у цих двох іграх.
Україна має свої рахунки з ЛК
Наші команди не дуже товаришують із Лігою конференцій: за 3 роки її існування там побувало 7 представників. Починали наче добре, "Дніпро-1" навіть до плей-оф виходив. За понад два десятки ігор ми й перемоги мали, інколи дуже красиві. Але далі складається враження, що ми наїлися такою великою кількістю можливостей у єврокубках і перестали битися за результат. Починаючи від минулорічного дніпровського сорому до цьогорічного безальтернативного провалу одразу двох (чи трьох?) клубів; "Кривбас" і "Полісся" вилетіли без очок. Згодом це тільки заважає положенню України в таблиці коефіцієнтів.
Із наступного сезону ми все ще матимемо 2 команди для старту в ЛК і постає питання - якщо турнір не потрібен Європі, чи потрібен він Україні? Якщо навіть відверто слабкі суперники можуть нас виносити, а тепер можуть трапитися ще й сильні команди, як "Челсі", "Бетіс" і "Фіорентина".
Аргумент складної логістики вже не виглядає таким солідним, як це було у 2022-му чи навіть 2023-му роках: українські учасники єврокубків мають бюджети, полюють на найкращих доступних футболістів і можуть підготуватися навіть до виснажливих дистанцій. Для особливо вимогливих існує додаткова опція - можна попросити перенести гру УПЛ до зручного міста чи взагалі відкласти її, щоб підготуватися до виїзної гри на континенті. Минулого сезону таке було; цього "Динамо" вже активувало опцію під час ЛЧ і "Зальцбурга". Невідомо ще як буде далі, враховуючи значні відстані між містами та щільність розкладу.
Розпочинається четвертий рік Ліги конференцій. Дуже прагматичного турніру, кожного року з унікальними учасниками та одним шансом на мільйон здобути успіх. Чи буде це тільки можливість пограти проти грандів, або невідомі Європі колективи запалять своє ім’я на міжнародній арені? І чи покаже це деградацію континентальних клубних турнірів?