Чому "Шахтар" не награв на місце у плей-оф: жертви перебудови та фактор Степаненка
Після обнадійливого матчу проти "Реала" у минулому турі Ліги чемпіонів у середу "Шахтар" програв у Мілані "Інтеру" – 0:2. І з одним очком після п'яти матчів застовпив за собою останнє місце у групі та виліт із єврокубків слідом за "Динамо". Таким чином, вперше з 2008 року Україна не буде представлена і у плей-оф Ліги Європи. Але, може, воно і на краще – відмучилися, так би мовити.
Читайте у матеріалі OBOZREVATEL, чому донецький "Шахтар" цього сезону не заслужив на вихід до плей-оф єврокубків і які проблеми проглядаються у команди Роберто Де Дзербі.
1. Надійність оборони "гірників" залежить від однієї людини. Поки Тарас Степаненко перебував на полі, "Шахтар" сяк-так, але стримував атаки "Інтера". Але варто було Степаненку отримати мікротравму і сісти на лаву на початку другого тайму, як захист віцечемпіона України почав розвалюватися. Не було кому працювати на підборі, страхувати Матвієнка, Марлона і Вітао, жорстко зустрічати атакувальних італійців. І два голи не змусили на себе довго чекати.
Поки що у "Шахтарі" немає альтернативи Тарасу чи якогось підстрахування. І що найцікавіше, саме цю людину Де Дзербі дуже хотів прибрати з основи.
2. Куплені влітку легіонери все ще адаптуються у новому колективі, не завжди добре розуміють один одного та відчувають момент. І якщо в українській Прем'єр-лізі це може не так сильно впадати у вічі, то в поєдинках з чемпіонами Італії та Іспанії все вилізло назовні. Як Педріньйо, який у цьому матчі з "Інтером" запоров перспективну контратаку, не вловивши її темп і віддавши передачу не на хід партнеру, а назад.
3. Де Дзербі хоч і хвалить українську молодь "Шахтаря", але особливо їй не довіряє. Згадайте, як цікаво в атаці виглядав "Шахтар", коли з перших хвилин зустрічі із "Реалом" вийшов Михайло Мудрик. Вже деякий час стукає до першої команди Бондаренко, і їхній вихід у другому таймі пожвавив гру "гірників" в атаці.
Дуже непогано до травми у захисті "Шахтаря" минулого сезону виглядав Валерій Бондар, пророкували велике майбутнє Віктору Корнієнку. Але у цій компанії Ліги чемпіонів хлопці, які минулого сезону обігрували "Реал", гріють лавку. За, м'яко кажучи, неідеальної оборони донеччан.
За п'ять поєдинків "Шахтар" у групі ЛЧ пропустив 11 голів. І це при тому, що і вболівальники, і фахівці щоразу хвалять Анатолія Трубіна. І сьогодні у кількох епізодах просто хотілося аплодувати йому стоячи. Чого варта гра на випередження проти Лаутаро Мартінеса або реакція на удар Джеко у першому таймі.
Зі слів Де Дзербі після поєдинку можна зробити висновок, що у майбутньому він збирається будувати команду і на українських гравцях: "Зрештою, маємо зрозуміти, що наші молоді футболісти можуть показати свій прогрес, і тоді в майбутньому ми зможемо грати у Лізі чемпіонів зовсім по-іншому".
4. Атака "Шахтаря", заточена більше під Лассіну Траоре, після непередбаченої травми буркінійського форварда в єврокубках виглядає слабкою, про що свідчить лише один гол у п'яти матчах. Хоча дуже близький до забитого голу сьогодні був той самий Мудрик, але не встиг добити м'яч, що котився вздовж воріт. Фернандо намагається і має дані, але поки що нестабільний. А Соломон сьогодні переважно курсував флангом, не опиняючись на вістрі.
До речі, без Траоре і Кривцова, який міцно сидить у запасі, у "Шахтаря" спостерігаються проблеми під час верхової боротьби, що показав матч з "Інтером". Під час виконання кутового італійцями у першому таймі у складі "гірників" стрибнув лише Микола Матвієнко. Намагався Степаненко, але його відштовхнув супротивник. І за всіх плюсів Матвієнка він не суперник Едіну Джеко на другому поверсі. Це ми побачили, коли боснієць забив м'яч головою у ворота Трубіна і зробив рахунок 2:0.
5. У Лізі чемпіонів у "Шахтаря" немає єдиної картини гри. Іноді все сумбурно, як у другому таймі на "Джузеппе Меацца". І матч у Мілані, і весь шлях у групі нагадували гойдалку. Це вже не ті "гірники", які були за Луїша Каштра, але й філософія "Сассуоло", звідки прийшов Де Дзербі, болісно приживається. Незмінним у нинішнього "Шахтаря" залишається лише одне – валідольні розіграші м'яча між захисниками та воротарем, яких так побоюються вболівальники.
Кудись зник і знаменитий бійцівський характер "Шахтаря", який бився у будь-якому матчі та за будь-якого рахунку. І якщо тон не задає Степаненко, то більше цього робити нема кому. Навіть Додо і Тете дещо притихли. Безумовно, на будь-яку перебудову потрібен час, який просить італійський наставник. Але чи варто було справді ламати те, що вдалося створити Каштру?
За португальського спеціаліста у першій команді "Шахтаря" з'явилася талановита і дуже цікава молодь, простежувався баланс між українськими футболістами та легіонерами. У колективі відчувався стрижень, який тепер кудись зник. І зараз залишається запастися терпінням і чекати на обіцяне переродження "гірників" у наступному євросезоні.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, "Шахтар" та "Динамо" повторили історичний антирекорд України у Лізі чемпіонів.