УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Анатолій Трубін в спецпроєкті Parimatch: я гарував на тренуваннях

Анатолій Трубін в спецпроєкті Parimatch: я гарував на тренуваннях

Нова зірка українського футболу та вихованець "Шахтаря" Анатолій Трубін розказав, чому гнатись за перемогою — погана ідея, як здорова конкуренція в команді допомагає стати кращим.

Анатолій Трубін

"Весь час, що себе пам’ятаю, я любив дивитись футбол. В дитинстві найкращим подарунком для мене були м’ячі, бутси та футбольна форма. Батьки помітили мою пристрасть. Ми жили в Донецьку, тож у 5-річному віці мене відвели до філіалу легендарного клубу "Шахтар". Відтоді дужче за перегляд матчів я любив тільки саму гру. Відразу став у ворота. Вкалував на тренуваннях. А коли пропускав перші голи, міг розплакатись".

"Усвідомлення, чого я хочу насправді, допомогло мені рухатись від однієї перемоги до іншої. Так я встиг побувати основним воротарем гірників у всіх вікових групах Дитячо-юнацької футбольної ліги. Виступав за юнацькі збірні України U-17 та U-18. Став чемпіоном України".

"Я завжди пам’ятатиму свій дебютний професійний матч. Мені виповнилось 17 років, вже деякий час я жив і грав в Києві. Тоді "Шахтар" грав проти "Маріуполя" у матчі Прем’єр Ліги. Я дебютував в стартовому складі та не пропустив жодного м’яча ("Шахтар" обіграв "Маріуполь" 4:0 — ред.). З того часу я відіграв 21 матч за донецький клуб, в тому числі на міжнародному рівні".

"Треба пам’ятати, що в футболі ситуація змінюється кожні 15-20 хвилин. Якщо гра в команди не складається, можна не пропустити м’яч, зігравши внічию. Наприклад, врятувати команду на 90-ій хвилині, взявши пенальті. Помиляючись щоразу, не вішаю на себе ярликів "хороший" чи "поганий" воротар".

"Помилитися аби виграти" — новий спецпроєкт головного меценату українського спорту Parimatch та видання Na chasi. У межах проєкту представники українського спорту, розповідають про те, з чим свого часу не впоралися, та які життєві уроки засвоїли зі своїх невдач.