Блог | Чому ми програємо Олімпіаду

Я маю пояснення невдач збірної України на Олімпіаді. Є старе прислів'я, що мафія безсила в двох випадках – економіці й мистецтві. В економіці не можна прийти й відразу роздати гроші стражденним. Треба багато часу, щоби вона запрацювала. В мистецтві треба дати тривалу свободу художнику і підкріпити це фінансами.

Спорт відношу до різновиду мистецтва. Сюди треба довго й тяжко вкладати, щоб років за 20 дочекатися результату. Тому тоталітарні режими, як у Росії чи Білорусі, попри величезні кошти, які вкладаються в хокей, не мають результатів, – пише Олег Федорчук у блозі на Gazeta.ua.

Інша причина – відсталість спортивної науки. У 1970 роки, коли я вчився у вузі, інститут фізкультури був передовою спортивною лабораторією. Тут не боялися експериментувати. До мого викладача Валентина Петровського – тренера спринтера Валерія Борзова - приїздили на лекції викладачі з усього світу. Бо він був новатором. А що тепер?

У нас не залишилося якісних тренерів у ДЮСШ. Їхній від'їзд у 1990-2000-х так і не вдалося компенсувати. Бо можна набудувати нових спортзалів, але хто в них буде тренувати? Йдеться не про ремісників, а про творчі особистості. А які зарплати в дитячих тренерів?

Нам заважають амбіції, які дістались у спадок із часів СРСР. Тепер ми не тоталітарна держава, яка може собі дозволити вливати необмежені кошти в спорт. Але амбіції уболівальників і керівників спорту залишаються великими. А коли доходить до реальних результатів, усі розчаровуються.

Можливо, причина в поколіннях. Зараз настав час народжених у 1992-1995 роках. Це найтемніші часи занепаду спорту. Наступники будуть сильнішими й кращими.