Заруби "Барси" та "Реала" в баскетболі не гірше футбольних - гравець збірної України

В останні роки український та іспанський баскетбол не чужі один одному - збірні країн постійно перетинаються в різних турнірах, а українські гравці із задоволенням їдуть в чемпіонат Іспанії.

Але тепер у нас в Іспанії не просто є свої хлопці, а й легіонери в самій "Барселоні". Влітку центровий збірної України і в минулому южненського "Хіміка" Артем Пустовий перебрався в каталонський клуб і взявся підкорювати нові вершини. Так, поки що виходить не так стрімко і впевнено (ігрового часу у Пустового в Іспанії ще досить мало), але сам Артем не сумує і тільки з позитивом говорить про своє нинішнє, каталонське життя.

Читайте: Божевільний данк: центровий збірної України здивував Іспанію в дебютному матчі за "Барселону"

В інтерв'ю OBOZREVATEL Пустовий цікаво розповів про свій новий етапі кар'єри та повідав, як його завчасно засватали в "Барселону" і яким чином українця обдурили іспанські дороги.

- Після 3-х років в "Обрадойро" перехід в "Барселону" - це абсолютно нова сторінка в житті, чи ж просто черговий етап кар'єри для вас?

- Більше перший варіант - ти змінюєш не тільки клуб і команду, а й місто, колектив і багато іншого. Також важливо, що я вийшов із зони комфорту в "Обрадойро". Там я відчував себе чудово - був основним центровим, постійно грав, всі мене любили. А з переїздом в "Барселону" все стало по-новому і треба заново доводити, що ти потрапив сюди не даремно.

Але в цілому я всім задоволений в "Барсі", тут все круто. Я вже відчуваю себе набагато впевненіше, будемо працювати далі.

- Коли до цього 3 роки живеш в Іспанії, напевно, серйозної адаптації до "Барселоні" і не знадобилося?

- Тут адаптація вже йшла не до баскетболу і країни загалом, а саме до колективу. До того ж сама Барселона - велике і нове місто для мене. Спочатку розбирався деякий час, що тут і як (більше в різних дрібницях).

- "Обрадойро" базується на північному заході Іспанії, а зараз ви перебралися на протилежний, східний край країни...

- Так, там було не таке місто, неподалік від океану. І хоча там багато красивих місць з можливістю виїхати на океан (хоч Атлантичний і холодний), але погода була жахлива. Що-що, а погоду ніколи не забуду - постійно дощі, дощі, дощі...

У Барселоні ж інша справа - набагато тепліше, взимку спокійно ходиш в кофті, погода і клімат радує в цьому плані.

- Ви оселилися в самій Барселоні або за містом?

- В місті. У команді деякі гравці живуть в межах Барселони, деякі - в передмісті. В основному хто сімейний, то знімає заміський будинок.

- Після "Обрадойро" "Барселона" виглядає космосом? Або в рівні клубів немає великої прірви?

- Само собою, в "Барселоні" відмінна організація робочого процесу, як і повинно бути в такому клубі. Ми багато граємо, тренуємося, постійні переїзди та перельоти. Так що організація тут на найвищому рівні. Хоча люди професіонали, чуйні та приємні що в Барселоні, що в Сантьяго (Сантьяго-де-Компостела, місто, де базується "Обрадойро". - прим. авт.).

- А в "Обрадойро" як команда добиралася на матчі - літаком або автобусом?

- По-різному, але в основному літали. Однак якщо ми грали в Мадриді або в місті на відстані не більше 600 км, то там був і літак, і автобус. На гру ми летіли, щоб бути свіжими. А після матчу вже спокійно поверталися додому на автобусі.

- По іспанським ідеальним дорогам їздити - те ж саме, що летіти повітрям на літаку...

- Це точно - ні ямочки, нічого. Їдеш як по маслу і не відчуваєш дороги. У перший рік життя в Іспанії я якось поїхав в інше місто зустрічати дівчину в аеропорт. Їхав по дорозі після дощу, і вона на сонці прямо блищала. Так я спочатку думав, що це асфальт під ожеледицею, тому що в Україні дороги такі рівні й блискучі тільки в ожеледь (сміється).

- Була така річ або явище, що вас дійсно вразило або здивувало в "Барселоні" після трансферу?

- Щоб прямо дуже здивуватися, то нічого такого. Було приємно, що на тренування взагалі не потрібно носити з собою ніяких речей. Ти приходиш, а на місцях вже все потрібне розкладено. На ігри клуб організовано возить не тільки форму, а й кросівки. Тобто, все зроблено систематично.

Що порадувало, так це ставлення в плані медицини. В Україні, коли баскетболіст мало грав або сидів на лавці, то часом обходяться і без масажу (у гравця запитують, треба масаж чи ні). Тут же такого взагалі немає - ставлення до всіх однакове. У мене один раз спину прихопило трохи, так медики відразу "Давай, лягай" і 20 хвилин працювали зі мною. І так з кожним гравцем, не важливо - основним або запасним.

Читайте: Українець допоміг перемогти "Барселоні"

- "Барселона" - велика мультиспортивна структура з командами багатьох видів спорту. Ці команди якось перетинаються між собою? Ви бачили на своїх матчах, наприклад, Мессі або інших футбольних зірок "Барси"?

- Так, коли ми грали в чемпіонаті Іспанії проти "Реала", то я помітив на трибунах Жерара Піке зі своїми дітьми. Також був ще один гравець - я одразу впізнав його, правда, зараз не згадаю прізвище.

- А баскетболісти можуть завітати в гості на "Камп Ноу"?

- Безумовно. Коли у тебе є бажання і можливість піти, дозволяє час, то клуб без проблем дає квитки. Але у мене поки не виходило потрапити на футбол.

- "Барселона" - "Реал" - глобальне протистояння, що в футболі виходить далеко за рамки поля. У баскетболі ситуація така ж, або градус пристрастей все ж менше?

- Ні-ні, у нас все на тому ж рівні. Коли ми перший раз в сезоні зустрілися з "Реалом" в чемпіонаті, я не потрапив в заявку і дивився гру з трибун. Те атмосфера - ух! Я, напевно, вперше в житті відчув, що таке справжнє дербі. Що гра була жорстка, що зал підтримував блискуче. Хоча коли грали з "Реалом" вже в Мадриді в рамках Євроліги, то такого духу дербі вже не відчувалося (там ми поступилися багато очок, і якось накал пристрастей був менше). А ось в Барселоні було супер!

- Після дебюту за "Барселону" в матчі Суперкубка Іспанії уболівальники влаштували вам чималу овацію. Це фани "Барси" так здивували, або ж зіграв фактор поля, що гра проходила в Сантьяго-де-Компостела?

- Так, мене так зустрічали, тому що на трибунах були в основному вболівальники "Обрадойро". Я відіграв там 3 роки, мене багато знають і люблять. І, в принципі, я припускав щось подібне, але така підтримка стала все ж несподіванкою. Хлопці з "Барселони" самі дивувалися, що мене так зустрічають.

Після гри я підійшов до своєрідного фан-сектору в Сантьяго, як у нас ультрас, і було дуже приємно привітати всіх місцевих уболівальників, проявити їм повагу.

- Раніше ви говорили, що переговори про трансфер в "Барселону" почалися відразу після закінчення сезону. З огляду на те, що перехід офіційно був оголошений тільки в кінці липня, переговори проходили нелегко?

- Спочатку, в кінці сезону, інформація про "Барселону" була тільки слухом. Там вийшло традиційне непорозуміння. Коли після закінчення сезону я з дівчиною просто приїхав до Барселони відпочити, хтось із журналістів побачив мене в місті та видав це за початок мого трансферу в "Барсу".

І тільки трохи пізніше почався процес переходу. "Обрадойро" хотів продати мене - в клубі порахували, що я готовий йти на підвищення в більш кращу команду. І коли почали опрацьовувати варіанти, то в справі з'явилася "Барселона". Наскільки я пам'ятаю, у них ще з самого початку були нюанси з Томічем - вони не знали, підпишуть його чи ні, і чи потрібен я команді. Але в підсумку підписали нас двох. Так що невелика тягучка була, але не сильно. Ситуація була якраз на "золотій середині".

- Тим не менше, коли затягується трансфер в такий клуб як "Барселона", рано чи пізно починаєш нервувати...

- Так, трохи нервував. Я сидів удома, був постійно під почуттям "ну коли вже?" Думав, "вирішуйте вже - так чи ні, щоб я зміг розслабитися і рухатися далі". І тільки коли мені повідомили, що все домовлено, я зміг спокійно видихнути.

- З іспанських клубів у справі була тільки "Барса", або, можливо, хтось ще виявляв до вас інтерес?

- Деякі клуби з Іспанії також цікавилися моїм переходом, але вони не могли заплатити бай-аут. Тому єдиним залишився варіант з "Барсою", яка була готова платити і взяти мене в команду.

- Концепція гри і тренувальний процес сильно відрізняються від того, що було в "Обрадойро" або ще раніше в "Хіміку"?

- У кожного тренера вистачає своїх фішок як по обороні, так і по атаці. В "Барселоні" завжди сповідують свою систему гри, яку постійно прагнуть удосконалити. В "Обрадойро" ж було так, що ми підбудовувалися під кожну команду. Так, був основний захист, але ми його "підганяли" під кожного суперника - з одним гравцем, якщо йде вліво, ми робимо одну захист, якщо вправо - інший, з третім - третій і т.д.

- Після переходу в "Барсу" у вас досить мало ігрового часу. Зараз це розчарування для вас, або ж ставитеся до такої ситуації спокійно і з думками про майбутнє?

- Тут трохи двояка ситуація. Так, хочеться грати багато і в різних матчах. Але з іншого боку, коли я підписував контракт, то знав, що не буду основним центровим. Розумів, що все потрібно доводити з чистого аркуша. Щоб постійно грати, я міг залишитися в "Обрадойро" і спокійно почувати себе. Але я вибрав іншу дорогу, де треба доводити свій рівень, боротися за ігровий час і ще краще працювати на тренуваннях.

- В Євролізі у вас також в цілому мало ігрового часу, але в матчі з "Реалом" накопичилося аж 18 хвилин. Тренер нарешті довірився вам в серйозній ситуації?

- У тому поєдинку ми виграли дуже мало підбирань в нападі, і коли починали другу половину, то тренер сказав, що з усієї команди тільки у мене пару підбирань в нападі, і що я дійсно боровся. Так що я на другу половину вийшов у старті, коли мені дійсно довірилися.

- І як гадаєте, вдалося сповна виправдати довіру тренера?

- Не зовсім. Тоді я залишився незадоволений своєю грою, міг би і краще. Але теж важливо не "перегоріти". Я намагаюся, щось виходить, щось - ні. Але в зустрічі з "Реалом" тоді все ж треба було зіграти краще.

- Доводилося читати, що тоді "Барселона" після гри довго не виходила з роздягальні, команда явно щось обговорювала... Що тоді відбувалося?

- Нічого такого не було, все пройшло спокійно і без емоцій. Так, тренер багато хотів сказати, ми розмовляли, він вказував на наші помилки, а деякі гравці ділилися своїми враженнями. Можна сказати, вийшла така собі конференція - спілкувалися все разом і визначали, що можна виправити.

Читайте: Український баскетболіст "Барселони" чудово дебютував у Євролізі

- В "Барселоні" є особистий контакт гравця з тренером? Або все спілкування проходить тільки в груповому тренувальному процесі?

- Спілкування з тренером є, тут без проблем. Буває, він сам викликає гравців поспілкуватися, а часом хлопці самі просяться поговорити. Але і сам тренер багато разів говорив: "Якщо у когось якісь проблеми будь-якого характеру - ігрові життєві - першому ви можете зателефонувати мені, я завжди допоможу". Тобто, наставник дійсно разом з командою і хоче спілкуватися з усіма, адже ми робимо спільну роботу і йдемо до однієї мети.

- Коли ігрової практики дуже мало, в чому знаходите для себе позитив і "підтримуєте вогонь" в роботі?

- Я весь час позитивний, для мене це не проблема. В даному випадку потрібно бути задоволеним, що "Барселона" запросила мене і дає шанс вирости. Значить, я на правильному шляху. Коли ж я не граю, то завжди намагаюся працювати індивідуально.

- Як саме?

- Якщо відомо, що сьогодні я не зіграю, то відразу домовляюся з тренером про індивідуальне тренування, приходжу в зал до гри і працюю. Це потрібно, щоб просто перебувати в формі. Адже ніколи не знаєш, коли тренер дасть або не дасть зіграти. У формі потрібно бути завжди, щоб потім не "задихнутися" на майданчику за дві хвилини гри. Потрібно в будь-який час доводити свій рівень, щоб наступного разу тобі дали більше часу.

- Як вам дебют в Євролізі та самі єврокубкові матчі? Для українців це, напевно, щось космічне навіть після гри в середняка чемпіонату Іспанії?

- Так, це змагання найкращих в Європі. І коли я перший раз вийшов, в матчі проти ЦСКА... Спочатку я взагалі не чекав, що мені дадуть ігровий час, але коли я вже з'явився на майданчику, було відчуття, коли не до кінця розумієш всього, що відбувається навколо. Однак, коли вийшов на паркет і відчув м'яч, то невпевненість відразу пішла, залишається просто сфокусуватися на потрібних речах.

Відчуття ж від самої Євроліги дуже круті. Всі матчі сильні та цікаві, є чому повчитися у інших. Все-таки багато гравців виступали в НБА, будучи там не на останніх ролях. Тому є у кого перейняти досвід.

- "Барселона" поки йде 10-ю в загальному заліку, перебуваючи тільки в середині турнірної таблиці...

- Ми ніби й непогано почали, але потім трохи вплинула втома, десь позначилася незібраність, і команда втратила почуття успішної гри. Але ми намагаємося не падати духом і підтримуємо один одного, щоб видати другий ривок і продовжувати перемагати.

- Які висновки можете зробити для себе, озираючись на першу частину сезону?

- Потрібно продовжувати прогоесувати далі, адже багато над чим ще належить попрацювати. На тренуваннях я граю проти Томіча, у якого є чому повчитися, і, дивлячись на нього, я розумію, скільки і як багато мені треба працювати.

- Ви в Іспанії вже 3,5 року - це створює прихильність до країни і до життя там? Або готові в будь-який момент все кинути та поїхати в інший чемпіонат?

- За цей час я полюбив Іспанію, і їхати особливо нікуди не хочеться. Тут мені подобаються команди та чемпіонат, своє життя. Тому, так - прихильність є. Але, по суті, ніколи не знаєш, куди життя заведе ...

- Тоді просто не можу не спровокувати - а якщо "завтра вранці" виникне пропозиція з НБА?

- Хах, таке, звичайно ж, хотілося б спробувати! Думаю, у кожного баскетболіста є мрія грати в НБА. Тому якщо буде якась пропозиція і конкретика, то чому б і ні. Не кожен день випадає такий варіант, і якщо б мені випала така можливість, я б скористався цим.

- Були чутки, що і цього літа, ще до трансферу в "Барселону", про ваше запрошення думали деякі клуби НБА ...

- В принципі, за чемпіонатом Іспанії стежать фахівці з Америки, і це дійсно міг бути не слух. Але особисто я нічого не знаю щодо цього.

- А чи є сенс взагалі їхати кудись, якщо все складається в одній з кращих команд Європи і є постійна участь в Євролізі?

- Тут все від гравця залежить. Існують такі гравці, у яких є можливість виїхати в НБА, але вони залишаються грати в Євролізі. А є ті, хто відразу чіпляється за шанс показати себе за океаном... Особисто я б ризикнув, будь у мене варіант з НБА.

У найближчі дні читайте на OBOZREVATEL другу частину інтерв'ю з Артемом Пустовим, присвяченій розмови про збірну України.