Сьогодні, у Різдво Пресвятої Богородиці, публікуємо лист, надісланий Патріарху Варфоломію 19 вересня (день Михайлового чуда). Разом зі мною лист підписали інші народні депутати
Ваша Святосте! У смутні для українського Православ'я часи вважаємо своїм обов'язком звернутися до Вас.
Ви - людина, яку, безсумнівно, глибоко поважає кожен Православний віруючий. У тому числі і в Україні.
Ми вдячні за Ваші візити в нашу країну; за надану українським паломникам можливість відвідувати Афон і святині, які знаходяться під юрисдикцією Вселенської Патріархії.
Ми вдячні Вам за увагу до українського Православ'я та за прагнення підняти на новий рівень діалог в нашій великій християнській родині.
Хочемо звернути Ваш погляд на те, що відбувається сьогодні навколо питання надання Українській Православній Церкві автокефалії.
З точки зору Православних України події виглядають дещо по-іншому: відбувається втягування історичної особистості Святійшого в непривабливий процес; ми бачимо неодноразові спроби прикритися Вашим ім'ям в боротьбі за сьогочасні інтереси політиків.
І хоча Конституція України чітко відокремлює церкву від держави і його слуг, так складається, що долю Православ'я в Україні сьогодні намагаються визначити саме державні слуги. Але ж українські Православні схиляються не перед ними, а перед Господом. Як вийшло так, що їм вдалося втягнути Ваше світле ім'я в інтриги і боротьбу?
Як так сталося, що питання віри і релігії в нашій державі почали вирішувати мужі на службі у політики, а не Бога?
Це видно з їхніх промов і вчинків, з їх проявів в медіа.
"Один день з життя глави Верховної Ради присвячений темі надання Україні Томосу" - пише шановне інформаційне видання, показуючи голову Верховної Ради (греко-католика) в оточенні греко-католиків, представників ЗМІ та "Православних активістів". Вони обговорюють подальшу долю. Долю Української Православної Церкви.
У нас багато дружніх зв'язків з греко-католиками в нашій великій українській родині. І з поваги до них, ми б ніколи не дозволили собі обговорювати ієрархію у відносинах Папи Римського, кардиналів і греко-католицьких єпископів.
Але сьогодні складається так, що основні ідеологи і провідники питання автокефалії – політики, які не є Православними людьми.
Ми з розумінням ставимося і віримо в християнську і братню допомогу, але не можемо позбутися почуття, що основою таких дій є міжконфесійна конкуренція і політична доцільність.
Нам би не хотілося, щоб Ви як шановний Вселенський Патріарх в'їхали в Україну на плечах греко-католиків і тих політиків, хто керується власними інтересами в рамках президентських виборів.
Така логіка, на жаль, призведе до того, що в історію увійде не Томос, а імена ініціаторів і бенефіціарів "Православної смути" і кривавого переділу.
Це і бентежить більшість Православних в Україні. Вони не розуміють поспішності процесу і засмучені відсутністю Вашого діалогу з УПЦ. Разом з тим вони чітко бачать греко-католицькі "локомотиви" в центральних органах влади України, що везуть Томос Вашої Святості Україні, як "агітаційний лист" до президентських виборів.
Не хотілося б, щоб історична можливість автокефалії і Ваше світле прагнення були забруднені промовами кандидатів в Президенти і використані ними в корисливих цілях.
Безумовно, нам всім зрозуміло, що ситуація з розколом сильно затягнулася. І основним болем є те, що наші співгромадяни, що знаходяться за межами УПЦ, хрестяться, вінчаються і відспівуються без благодаті, яка відбувається тільки від канонічної Православної Церкви.
Так само, як і Ви, ми вважаємо, що основною метою є не автокефалія, а подолання розколу.
Шляхи і способи подолання розколу можуть бути різні.
Ваша Святосте, повірте, більша частина українських Православних зможе прийняти автокефалію тільки при наявності згоди російського Патріарха. Без такої згоди збентеження віруючих лише посилиться.
Безумовно, у деяких Православних в Україні існують питання до діяльності Патріарха Кирила, як існують питання до будь-якого ієрарха Православ'я будь-якого рівня. Але це не означає, що складена століттями церковна структура повинна бути поламана відразу через сумнівну політичну кон'юнктуру.
Безумовно потрібно відповідати на нові виклики. Але ми пам'ятаємо і інші слова про те, що часто консерватизм є способом збереження цінностей, в тому числі і духовних.
Тому якщо вже і почався процес оформлення Томосу, то просимо Вас не приймати поспішного рішення. Навпаки, закликаємо максимально зважити майбутній історичний крок, щоб уникнути політичних спекуляцій на цю тему.
Для цього пропонуємо, провести після закінчення головної політичної події в Україні 2019 року – президентських виборів, Всеправославну нараду під Вашою егідою за участю всіх сторін, в тому числі і українських єпископів, що служать Вашій церкві, яких Ви призначили екзархами.
Зібрати Всеправославну нараду, щоб в злагоді з Московським Патріархом виробити єдино Правильний підхід: або в наданні автокефалії УПЦ, або розміщенням подвір'їв Вселенського Патріархату на території України (такі вже по факту існують тут), або інше спільне рішення, яке допоможе подолати розкол, всіх влаштує і всіх примирить в ім'я Спасіння і на благо Православ'я.
Ваша Святосте, вогонь Вашого прагнення обігріти всіх Православних, який Ви, як Патріарх несете всьому світу, може бути перетворений політиками в трагічну пожежу, що поглине нашу країну. Сьогодні в Ваших силах - не допустити біди.
Уповаємо на Ваше мудре, виважене і неспішне рішення, якого чекають не українські політики, але Православні всього світу.
Андрій Деркач – Народний депутат України ІІІ, IV, V, VI, VII, VIII скликань,
Яків Безбах – Народний депутат України VII, VIII скликань,
Андрій Шипко – Народний депутат України VII, VIII скликань,
Григорій Смітюх – Народний депутат України V, VI, VII скликань,
Василь Горбаль – Народний депутат України IV, V, VI скликань.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...