Зробили майже неможливе: історії українських вчителів про війну у музеї "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова

Українські вчителі з найперших днів великої війни відновлювали дистанційні заняття з укриттів та навіть вулиць, об’єднували учнів, які опинилися у різних містах та країнах. Напередодні Дня Вчителя, який цьогоріч відзначається 6 жовтня, Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова ділиться історіями вчителів. Вони зробили майже неможливе: не дозволили ворогу припинити освітній процес українських дітей та молоді попри війну. 

У Музеї "Голоси Мирних" є спеціальна колекція історій вчителів за посиланням.

Це різний досвід – від старту із нового аркуша, до відродження школи, де працювали все життя. 

Віта Полуцька – директорка Волошинівської школи, що на Київщині. З перших днів війни заклад став пунктом гуманітарної допомоги, але поновити навчання було непросто: "Не всі учителі мали сили виходити онлайн. Не всі відчували, що говорити дітям і батькам", – пригадує Віта. Її історія за посиланням.

Олена очолювала школу у передмісті Бахмута – Опитному. Зараз від закладу лишилися руїни. "Ми вже після виїзду бачили відео з дронів. Розгледіли, що там немає не лише даху, а й перекриттів", – говорить вона. Історія Олени за посиланням.

У березні 2022 у школі села Ясногородка лікували поранених і надавали допомогу людям. Зараз тут знову лунає дитячий гомін.

"Жорстока правда, що раніше ми шанували дітей Другої світової війни, а зараз – навчаємо дітей цієї війни", – говорить директорка закладу Любов Шамота. Її історія за посилання. 

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова збирає історії мирних мешканців України про війну. Його архів містить вже понад 120 тисяч історій. Частина з них укладена у понад 25 тематичних колекцій у спеціальному розділі. 

Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.