Ховалася від чоловіка в ліжечку: продовження міжнародного скандалу з "викраденням" дитини українки

Ховалася від чоловіка в ліжечку: продовження міжнародного скандалу з 'викраденням' дитини українки

В Україні триває міжнародний скандал навколо українсько-мексиканської сім'ї.

У Запоріжжі громадянин Мексики через суд вимагає віддати йому маленьку дочку, яку нібито викрала його дружина. Як не дивно, на бік іноземця стало міське управління юстиції Запорізької області.

Українські чиновники вимагають, щоб молода мати, громадянка України віддала півторарічну Андреа-Мішель-Марію в чужу країну. Продовження історії у матеріалі OBOZREVATEL.

В Україну прилетіли разом

У Запоріжжі днями відбулося чергове засідання суду, на якому вирішували долю маленької громадянки України Андреа-Мішель-Марії . Її батько, 52-річний мексиканець Карлос Сото, запевняє суд, що нібито мати дівчинки Яна Чистякова викрала дитину і вивезла в Україну.

Яна Чистякова з маленькою дочкою, яку хоче забрати чоловік-іноземець

Насправді, як уже писав OBOZREVATEL, подружжя до Запоріжжя прилетіло разом ще у червні минулого року. Малятку тоді було всього п'ять місяців. Як розповідала нам Яна, у її мами виявили онкологічне захворювання, причому вже четвертого ступеня.

"Ми разом прилетіли, щоб побути з моєю мамою, показати їй доньку. Приїхати раніше з Мексики я не могла, бо грошей на зворотний квиток у мене просто не було", – згадує Яна.

Однак через кілька днів мексиканець щез. Сказавши, що їде у справах, він зник на кілька місяців. Яні навіть довелося розшукувати чоловіка через посольство Мексики. Однак, з'явившись у Запоріжжі у вересні минулого року, Карлос знову зникає.

Мексиканський чоловік Карлос Сото

Згадав, що дочку нібито викрали

Коли терпець Яні урвався, у листопаді минулого року вона подала заяву на розлучення. Відтоді Карлос перестав допомагати родині.

"І тоді Карлос раптом вирішив, що у нього дитину викрали. Він звернувся до мін'юсту Мексики. Скористався Гаазькою конвенцією 1980 року, за якою Україна зобов'язана повернути дитину назад у разі викрадення. Але про яке викраденні тут може йтися?! Він сам купував квитки, і ми разом прилетіли сюди! Однак чомусь міське управління юстиції Запорізької області стало на його бік. Спочатку вони мене попросили добровільно віддати дочку! А тепер вимагають це через суд. Чиновники запевняють, що я викрала і незаконно утримую дочку! На останньому засіданні я попросила дати час, щоб мої адвокати ознайомилися з матеріалами справи. Але представниця управління юстиції була невдоволена. Вона так і сказала, що я нібито затягую справу, а терміни минули. Хоча чудово знає, що жодних термінів не існує. Я не розумію, чому представник української влади, яка зобов'язана захищати інтереси своїх громадян, стала на бік іноземця?", – зі сльозами розповідає Яна.

Під час судового засідання

Маленька Андреа-Мішель-Марія має українське громадянство, яке Карлос Сото обіцяє найближчим часом анулювати. Також дівчинка хрещена у православній церкві, а не в католицькій, як заведено у Мексиці. "Чоловік себе вважає ревним католиком. Насправді, якби це було так, він ніколи б не наважився відбирати у матері немовля", – вважає Яна.

Маленьку Андреа-Мішель-Марію хрестили у православній церкві

Крім цього, оскільки міське управління юстиції Запорізької області вирішило ревно обстоювати права мексиканця у суді, воно заблокувало можливість молодої мами домагатися аліментів від Карлоса Сото. Фактично жінку залишили без засобів до існування.

Під час суду. Карлос зліва, поруч – перекладач, праворуч – представник міськуправління юстиції Запорізької області

"У моєму позові я згодна, щоб нам виплачували аліменти за українськими законами. Це чверть доходу чоловіка, але не менше половини прожиткового мінімуму в нашій країні. Але навіть цієї можливості у мене немає, бо міськуправління юстиції Запорізької області заблокувало мій позов у суді. Поки вони не вирішать питання з передачею дочки у Мексику. Там у чоловіка дуже серйозні зв'язки і гроші, він знайде спосіб ізолювати мене від дочки", – з гіркотою каже Яна Чистякова.

Ховалася від чоловіка у дитячому ліжечку

Як розповіла OBOZREVATEL тітка Яни, Лариса Кошеленко, коли кілька років тому її племінниця познайомилася з Карлосом, який старший за неї на 20 років, то вся сім'я була ним зачарована, немов принц приїхав по свою принцесу. "Тільки мене він не зміг переконати. І мої сумніви підтвердилися. Щойно Яна приїхала у Мексику, він тут же змінився, став деспотичним, не дозволяв і слова сказати, і постійно погрожував розлученням. Я просто впевнена, що він використовував Яну як сурогатну матір, щоб вона народила йому дитину", – вважає жінка.

Яна Чистякова з дітьми

Сама Яна також підозрює, що Карлос використовував її як сурогатну матір. "Коли ми були в Україні, він обіцяв мені прекрасне життя. Він казав, що я жінка його мрії, яку він шукав усе життя. Це вже у Мексиці від його рідної сестри Андреа я дізналася, що до мене у нього було дуже багато жінок. У Запоріжжі у мене був свій невеликий бізнес – манікюрний салон. і залишати улюблене заняття я категорично не хотіла. Я працювала там багато годин, щоб заробити на життя собі і своїй старшій дочці від першого шлюбу, і допомагати своїм батькам. і Карлос погодився відкрити для мене салон в іншій країні. Однак коли ми приїхали у Мексику, я завагітніла, все різко змінилося", – каже Яна.

Від милого, галантного, ввічливого іноземця не лишилося і сліду. Спочатку перед весіллям майбутній чоловік підсунув якісь документи іспанською мовою, яку наречена не розуміла. "На словах він сказав щось одне, а насправді виявився шлюбний договір", – каже Яна. Також чоловік забороняв їй спілкуватися з подругами, вона могла їм тільки дзвонити. Не дозволяв працювати, не давав грошей, і ледве що – погрожував розлученням.

У червні минулого року сім'я разом із Карлосом повернулася в Україну

"Я цілий рік жила з відчуттям, що він мене використав тільки для сексу і виношування дитини, я жила як у полоні. Я терпіла його сексуальні домагання. Мені доводилося ховатися від нього в дитячому ліжечку моєї старшої дочки. Але потім і це перестало бути моїм притулком. Його не цікавили мої бажання, він не раз заявляв, що українки не люди, а просто м'ясо, безкоштовне і доступне. Зневажливо говорив про жінок з дітьми, але ж у мене є старша дочка від першого шлюбу", – розповідає Яна.

Також Яна говорить, що насправді жити в Мексиці вони не планували. "Передбачалося, що народжувати я буду в Америці. А жити ми будемо у Європі. Але затягнули з термінами переїзду в іншу країну і вже було пізно летіти в США на пологи", – каже українка.

Дитяче ліжко старшої дочки, де доводилося ховатися від домагань чоловіка

Молода жінка припускає, що таке ставлення до неї може бути пов'язане із травмою чоловіка.

"Можливо, що така агресивна поведінка пов'язана з його травмою голови. Про це мені вже розповіла пізніше його сестра Андреа. Але сам Карлос про проблеми зі здоров'ям "забув" попередити перед весіллям", – каже Яна.

Казка про мексиканське щастя швидко зникла

Після того, як Карлос Сото зажадав забрати дитину, Яна була налякана. "Я жила у страху все ці місяці. Весь час боялася, що чоловік дійсно відбере у мене дочку. Тільки зараз, коли на допомогу прийшли адвокати, я сподіваюся, що наші закони все ж таки захистять нас із дочкою. Бо ніяких законів ми не порушували", – каже молода мама.

Мама п'ять років не бачить дочку

Директор департаменту правової допомоги громадської організації "Ла Страда Україна" Марина Легенька каже, що в їхній практиці було кілька випадків, коли батьки-іноземці намагалися забрати дітей в українських мам.

"У таких випадках все залежить від ситуації, в якій опинилася ця сім'я. Варіанти можуть бути різні. Якщо це країна, з якою Україна підписала цивільно-правовий договір про регулювання міжнародних суперечок, то в такому разі розгляд відбувається за законами тієї країни, де дитина прожила більшу частину свого життя. Також треба розібратися чи дійсно дитина була переміщена обманним шляхом чи ні. Це так само враховуватиметься у суді. І коли суд ухвалить рішення, Мін'юст має допомагати виконати рішення суду", – каже Марина Легенька.

За словами юриста в Україні вже були прецеденти, коли рішення судів виконувалися. "У нашій організації був випадок, коли дитину повернули в США, а мама залишилася тут. Також був випадок, коли дитину повернули до Німеччини. Але там батьки знайшли спільну мову. Мама часто їздила до дитини, а зараз вона вже живе і працює у Німеччині. Був ще один випадок із громадянином Франції, який доводив, що дитину у нього забрали обманним шляхом, а вона має жити у Франції. Але суд став на бік мами, тому дитина залишилася в Україні", – каже Марина Легенька.

Але, на жаль, є і сумний випадок, який стосується Йорданії. "Хоча суд вирішив, що дитину треба повернути в Україну, виконати рішення суду неможливо, оскільки наша країна з Йорданією не підписала угоду. Тому мама вже п'ять років не бачить свою дочку", – зазначає Марина Легенька.

УкраїнаскандаливикраденняМіністерство юстиції Українидитина