Зеленський та Путін домовилися? Чому в Україні підняли питання про подачу води до Криму

Члени нового Кабінету міністрів України, який був затверджений народними депутатами в середу, 4 березня, уже встигли потрапити в скандал. Новий прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що воду в окупований Крим треба подавати, тому що там живуть українці, а Крим – це Україна.

Його слова підтримав і новий глава МЗС Дмитро Кулеба, сказавши, що подачу води до Криму потрібно розглядати, як інструмент деокупації півострова.

Можливість реалізації такого сценарію зростає, і ймовірно, що це погоджено на рівні двох президентів – Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Детальніше – в матеріалі OBOZREVATEL.

Домовленості Зеленського з Путіним

Припущення про те, що український і російський президенти могли обговорювати тему відновлення поставок води в Крим через своїх представників, виникло після низки заяв топполітиків щодо цього питання.

Ще на початку лютого народний депутат України від "Слуги народу", глава бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Аристов і глава президентської фракції Давид Арахамія також відзначилися заявою про необхідність повернути воду на окупований півострів.

Відсутність води в Криму є досить серйозною проблемою для Володимира Путіна, і з кожним роком ситуація погіршується. Протягом декількох останніх років точаться розмови про те, що дніпровська вода може стати предметом торгу у питанні Донбасу. І схоже, що сторони могли знайти якісь точки дотику.

На це вказують недавні перестановки в Офісі президента, коли замість Андрія Богдана главою був призначений Андрій Єрмак. Чиновника підозрюють у близьких зв'язках із російською бізнес-елітою, крім того, він відповідає за комунікацію з заступником глави АП РФ Дмитром Козаком, який курирує український напрям у Кремлі, зокрема, окупований Донбас. Його призначення сприйняли як однозначне продовження курсу на налагодження відносин із РФ.

Що цікаво, заяву Арахамії, про можливості відновити водопостачання в Криму, було зроблено в день призначення Єрмака.

Через місяць Володимир Зеленський розпускає уряд, а на місце прем'єра голосується мало відомий бізнесмен і державний діяч Денис Шмигаль. Як виявилося, нового главу Кабміну просував ніхто інший, як глава Офісу президента.

Наступного ж дня Шмигаль заявляє: "Питання подачі води в окупований Крим – це не питання торгівлі з окупантом, це не питання якогось бізнесу, це питання гуманітарної відповідальності перед людьми, які приймуть її у Криму. Неподання туди води призведе до гуманітарної катастрофи... Там живуть українці, ми не перекриємо воду для українців".

Він додав, що Крим – це Україна, а окупант не може нести відповідальність за українців, які там живуть.

Реакція української громадськості не змусила себе чекати, і в підсумку Шмигалю довелося дати задню, написавши на своїй сторінці в Facebook нібито його не так зрозуміли, і воду в Крим подадуть тільки після деокупації.

До речі, схожа реакція була й у Арістова з Арахамією, коли на них обвалився шквал критики через такі ж заяви.

Є припущення, що перед призначенням, або відразу після, Шмигаля таки посвятили в існуючі домовленості, і цілком імовірно, що в ефірі "Право на владу" прем'єр просто проговорився. З іншого боку, існує думка, що такими заявами українців просто готують до того, що відновлення подачі води в Крим відбудеться, і не в такій далекій перспективі.

Так думає кримський переселенець і експерт із питань політики й економіки з фонду "Майдан закордонних справ" Юрій Смілянський. Він вважає, що Росії нарешті-таки вдалося знайти людей у новій владі, з якими можна домовитися.

"З огляду на те, що моральність представників влади в Україні за всі 28 років залишала бажати кращого, а корупція була відмінною рисою, окупанти могли б знайти спільну мову з деякими чиновниками, для яких названі суми є досить прийнятними, щоб підняти питання подачі води до Криму", – говорить Смілянський, уточнивши, що корупція є першою причиною таких заяв.

Більше того, за інформацією журналіста Юрія Бутусова, за дорученням Шмигаля, який тоді ще був віцепрем'єром, велися переговори з великими українськими проєктними організаціями, які пов'язані з інжинірингом у сфері водних біоресурсів. Обговорювали питання відновлення водопостачання Криму.

"Слова прем'єр-міністра Дениса Шмигаля про можливість подати воду до Криму – це, як відомо з програми, аж ніяк не було застереженням. Вибачився прем'єр потім, після того, як дві години почитав коментарі в фейсбуці. Я знаю, що представники влади зверталися до низки українських інжинірингових компаній, вивчаючи можливості з відновленню водопостачання Криму. Були дані реальні конкретні запити на проєктування. І я знаю людей, які відмовилися це замовлення виконувати", – наголосив журналіст.

Говорячи про домовленості з Кремлем, є ймовірність, що водопостачання Криму не єдина умова Путіна. Підтримав слова прем'єра новий глава МЗС Кулеба також заявив, що повернення послів і відновлення авіасполучення з Росією також може бути серед розглянутих сценаріїв.

Тут же можна згадати і про ідеї щодо відновлення виплат пенсій жителям тимчасово окупованих територій, які активно проштовхуються з боку радника секретаря РНБО Сергія Сивохи.

Ймовірно, і це не весь пакет умов, які Москва висунула Києву. Так само ходять розмови про те, що Путін не забув про свого вірного соратника в Україні, а за сумісництвом кума – Віктора Медведчука. Його компаніям нібито дозволять приватизувати низку державних підприємств.

Кому воду?

Кожен із тих, хто висловилися щодо необхідності відновлення подачі до Криму, акцентували увагу громадськості на тому, що там живуть українці, а відсутність води призведе до гуманітарної катастрофи.

Але вже неодноразово заявлялося, що питної води для населення цілком достатньо, її не вистачає для промисловості і сільського господарства. Після припинення поставок води, в Криму скоротилися обсяги вирощування гороху, рису і кукурудзи, сільське господарство просто відмирає. Окупанти намагалися вирішити проблему бурінням свердловин, але це призвело до засолення грунтів, що ще більше посилює проблему.

Теж саме стосується і скотарства, адже живність просто нічим поїти. За заявами самої "окупаційної влади", втрати сільського господарства Криму через відсутність води перевищують 14 мільярдів рублів на рік. З урахуванням того, що півострів є одним із найбільш дотаційних регіонів – це велика сума.

Варто нагадати, що за міжнародним законодавством, обов'язок забезпечити потреби окупованій території покладається на сторону, яка її де-факто контролює, а значить, на Росію.

Тепер же РФ зазнає величезних збитків, не тільки через неможливість у повному обсязі вести сільське господарство, від відсутності води страждає і промисловість. Це ще одна причина, з якої Кремль так стурбований питанням водопостачання Криму.

Не секрет, що за великими заводами в Криму стоять олігархи, і не тільки російські. У кримському місті Армянськ розташований завод "Кримський титан", який належить українському олігарху Дмитру Фірташу.

У 2018 році через нестачу води, на підприємстві стався величезний викид сірчаної кислоти, що сильно позначилося на здоров'ї людей. У місті навіть проводилася евакуація. При цьому місцеві жителі відзначають, що різкий запах сірки в повітрі відчувається практично щороку, але в 2018-му це призвело до серйозного НП. З огляду на те, що проблема з водою нікуди не дівається, екологічна катастрофа може знову повторитися.

По суті, РФ хоче, щоб Україна допомогла українським і російським олігархам вирішити їхні проблеми з незаконним бізнесом у Криму.

Третя причина, з якої Путіну настільки потрібні великі обсяги води в Криму, – військова сфера. Півострів, по суті, став військовою базою, там перебувають тисячі військових, техніка і бази.

Заступниця шеф-редактора OBOZREVATEL Ганна Молчанова в своєму блозі повідомила, що за інформацією української воєнної розвідки, чисельність російських військовослужбовців за роки окупації виросла в 2,5 рази. Зараз це 32-33 тисячі.

Сталося нарощування не тільки особового складу, а й озброєння. Це бойові кораблі, майже весь спектр бомбардувальної, винищувальної авіації і т.д.

В ГУР повідомили, що сьогодні РФ використовує Крим як форпост для проєкції сили не тільки в нашому Чорноморському регіоні, а й як свою основну базу для застосування військ Росії в Сирії. Відповідно, ця загроза зростає і для нас. Ті ж бойові літаки і вертольоти, які дислоковані на півночі півострова, можуть у з'єднанні з повітряно-десантними військами виконувати штурмові операції на території материкової України.

Безперечно одне, що відновлення подачі води на окуповану територію Криму означатиме здачу національних інтересів України, фінансування армії країни-агресора і фактором деморалізації наших військових.

Але навіть це не переконує "слуг народу" від ідеї врятувати українців у Криму від гуманітарної катастрофи. Народний депутат Олександр Качура заявив, що український уряд має розробити і представити концепцію з постачання води до Криму.

"Ми повинні для громадян (у Криму, – Ред.) постачати воду. В якому вигляді це потрібно зробити? Це розробить Кабінет міністрів, щоб це не потрапило в промисловість, оборонну галузь, окупаційним військовим, але українські громадяни повинні отримувати воду", – заявив він.

В який спосіб влада України вирішила контролювати, куди буде поставлятися дніпровська вода, поки невідомо.