"Зеленський – мій колега": Бахматов поділився секретами ведення бізнесу

У новому випуску програми "євроінтеграторів" на OBOZ.TV Тетяна Попова та Максим Бахматов – керуючий партнер "UNIT.City" і глава правління " Radar Tech", поговорили про досвід управління амбітними проектами.

- ПОПОВА: Макс, для мене було досить дивно, коли я побачила, що ти брав участь у конкурсі Державної продовольчо-зернової корпорації. Чому ти вирішив це зробити? І які результати?

- БАХМАТОВ: Я побачив, що є конкурс. Мені міжнародні хедхантери запропонували взяти в ньому участь, розуміючи, що у мене є досвід в державному управлінні: ВДНХ, у мене є досвід в міжнародних великих компаніях, таких як "Samsung", "Leo Burnett" і так далі. А що таке ДПЗКУ – це, в першу чергу, компанія, у якої дуже великі борги. Це зерновий "Нафтогаз". Це найбільша державна аграрна компанія України. "Попередники", в тому числі до 2017 року, вкрали близько 300 млн доларів. Це суперфахівці в зерні які були. І тому, мабуть, держава подумала: може, вже вистачити фахівців в зерні, які вкрали 300 млн? А компанія повинна ще 1,5 млрд віддати. Давайте спробуємо, може бути, покликати, щоб зробити цей проект, людину, яка розбирається в управлінні. Я пішов на конкурс. Першого разу прийшов у джинсах. Коли пройшов далі, сказали: "Максиме, треба знайти і одягнути костюм". Я одягнув костюм, прийшов на співбесіду. З чинним в.о. у нас було три на три бали. Факт у тому, що в нас були рівні сили. Деталей я не знаю, сили були рівні, але вибрали чинного в.о. Тому скоро можемо перевірити, наскільки діючий в.о. (він з січня місяця 2018 року працює) буде працювати ефективно. Подивимося.

- ПОПОВА: Ти сказав, що мав досвід керування державною структурою ВДНГ. Наскільки я пам’ятаю, ти його з неприбуткового зробив прибутковим?

- БАХМАТОВ: Так, збільшив оборот у три рази. Без копійки державних грошей. Важливо, що я в держави не взяв ні копійки з бюджету. Тільки за рахунок оборотних коштів підприємства зміг розплатитися з боргами, вирішити проблему опалення, вирішити проблему реструктуризації боргів, розблокування рахунків, відбив землю, яку вкрали "попередники", щоб побудувати там торгово-розважальний центр відразу перед входом, відбив інший шматок землі. Загалом, діяв в інтересах приватної компанії, але в державному управлінні. Тому, мабуть, міжнародні хедхантери подумали, що ця людина спроможна тягнути великі державні проекти, тому запропонували мені ДПЗК України. Також я включений у список номінантів в якості цифрової демократії у майбутній КабМін як глава Мінрегіонбуду та ЖКГ. Ось теж, мабуть, тому мене і включили. Я сам у новинах побачив. Був здивований.

- ПОПОВА: В той же час зараз ти більш відомий тим, що ти є керуючим партнером "UNIT.City". Розкажи, якщо можна, про цей проект. І також цікаво, хто вирішує, які компанії можуть отримати місце в "UNIT.City"? Яким чином ви вирішуєте це?

- БАХМАТОВ: Це перший інноваційний центр в країні. Це приватний інноваційний центр в країні. Чому я підкреслив, що він приватний? 90% таких центрів у світі будуються або за рахунок держави, або за рахунок міста. Тому що споруди – це дуже дорого, і дуже дорого ними управляти. Зараз в нашій країні у держави така ситуація, що в неї немає можливості будувати це. Тому є інвестор, який інвестує в будівництво. А моє завдання як у керуючого партнера – наповнити це життям, наповнити це правильними резидентами, наповнити це правильними івентами, маркетингом тощо. Зробити це ефективним, таким, що заробляє гроші, з правильними резидентами. Хороше запитання, хто відбирає. У нас є, назвемо його "виборчий комітет", який збирається раз на місяць, де ми оглядаємо компанії, які можуть до нас потрапити. Наприклад, якщо ви торгуєте китайськими канцтоварами оптом, це дуже важливо для економіки, для школярів, але навряд чи ми вам в першу чергу запропонуємо стати нашим резидентом. Це повинна бути інноваційна компанія. Це повинна бути компанія з цікавою технологією. Це повинна бути компанія українська, компанія експортно орієнтована. Це повинен бути продуктовик. І все, що пов'язане з креативної економікою. Креативна економіка – це не тільки ІТ, це аж до правильних ресторанів, студій, 3D-анімацій, мультиплікаций – це все до нас. Це місце концентрації людей, ідей, капіталу і освіти. Ось що таке "UNIT.City".

- ПОПОВА: А до "UNIT.City" ти був досить відомий, коли був резидентом " Comedy Club Україна". Але ти пішов звідти. Чому?

- БАХМАТОВ: Це дуже цікава історія. До "Unit.сity" я керував державним об'єктом ВДНГ. До цього у мене були проекти, пов'язані з ІТ, з банківською безпекою, а потім у мене був великий продакшн. Comedy Club – це 2006-2008 роки.

- ПОПОВА: Ми з тобою познайомилися, коли ти був у " Comedy Club".

- БАХМАТОВ: Я не міг з нього піти, тому що я його створив. Я був його власником, генпродюсером і генеральним директором. Я міг тільки вийти, як з проекту, з розрахунком на те, що мої партнери зі мною розрахуються. У нас відбулися певні непорозуміння. От і все. Я вийшов, після цього проект закрився. Так буває іноді.

- ПОПОВА: В той же час, ти колись говорив, що російський " Comedy Club" – це державне пропагандистське шоу, яке належить державному каналу.

- БАХМАТОВ: Це абсолютна правда. "Газпром-Медіа" – власник, "Газпром" – відповідно, держструктура.

- ПОПОВА: А на ваше шоу в Україні пробували тиснути або з Москви, або з Київської влади?

- БАХМАТОВ: Саме тому, що російський "Comedy" на той момент став готуватися до корпоратизації, поглинання державною структурою, "Газпромом", і почалися конфлікти. Тому що у мене була дуже велика частка – 30%. Плюс я був керуючим партнером. Відповідно, я міг впливати на політику, на якість гумору, на те, хто ходить, з ким ми укладаємо контракти, хто наші спонсори. Я не допускав російських резидентів на гастролі, тому що важливіше було розвивати українських резидентів. Наприклад, я лобіював історії про те, щоб 50% мови було українською вже тоді в 2006 році, коли ніхто навіть не думав про те, що половина "Comedy Club Україна" була українською. Уже відразу ж зі старту. Це була дуже крута перевага. Конфлікт, я пояснив, чому стався між російським "Comedy" і українським. Державні органи в Україні не тиснули. Ми мали прекрасні стосунки з чинним Президентом Ющенко, з чинним Прем'єр-Міністром Тимошенко. Ми сміялися над Януковичем і над ними. Кличко діставалося, діставалося Черновецькому. З усіма державними органами прекрасні відносини. Найсмішніше було – це коли податкова попросила мене особисто приїхати до них, я не знаю, навіщо. Я запитав – навіщо? Вони довго не здавалися, і потім сказали: "Слухайте, Ви ж популярна особистість. Порадуйте жінок, ми хочемо пофотографуватися". Кажу їм: "Гаразд, ось вам в подарунок квитки, ви молодці". Це єдиний тиск, який був, жартома.

- ПОПОВА: А як часто взагалі тобі, як бізнесмену чи очільнику якогось бізнесу, доводилося контактувати з державними органами?

- БАХМАТОВ: Я коли придумав свій перший проект – це був "UkrGameExport" (це компанія, яка займалася підтримкою і розвитком української ігрової індустрії, комп'ютерних ігор), я відразу ж заклав в ядро ​​ідеї історію про те, що я не хочу взаємодіяти з держорганами взагалі. Я вважаю їх неефективними, огидними, корупційними. Є професіонали там, але в цілому вони більше заважають, ніж допомагають. Вони неефективні. Тому я придумав ідею, що весь мій бізнес повинен поміщатися в ноутбуці. Ноутбук закрив, поїхав, і я займаюся цим, де завгодно. Тобто ніякої прив'язки до землі, до дозволів, до магазинів – до всієї цієї нісенітниці.

- ПОПОВА: Але зараз ти займаєшся проектом, який дуже пов’язаний з нерухомістю, "Unit.сity". І друге – ти взагалі вже на другий конкурс ідеш на держслужбу. Розумієш, що про тебе будуть пробувати говорити приблизно те саме, як ти говориш зараз?

- БАХМАТОВ: Я не кажу того, що не зможу зробити. Тобто, якщо я говорю, що держоргани неефективні, я на прикладі ВДНГ показав, що без державних грошей, без божевільних інвестицій можна зробити прекрасний, стабільний проект, зберегти у держави його, а найголовніше – землю вартістю 0,5 мільярда доларів, і показати, що це можна робити і приносити державі щось хороше і людям. У момент, коли я йшов з нього, у нас було 3 мільйони відвідувачів. 3 мільйони людей насолоджувалися тими здобутками, які виробляло держпідприємство Національний комплекс "Експоцентр України". Тому, розуміючи, що я вплутуюся спеціально в цю всю історію, я усвідомлюю всю відповідальність. Я розумію, що я отримав пропозицію очолити ДПЗКУ, зараз я беру участь у віртуальному конкурсі на реальний Кабмін в якості глави Мінрегіонбуду України та ЖКГ, і впевнений, що будуть якісь інші пропозиції. Скрізь, де я буду, я буду ефективним, я буду приносити додану вартість, я буду працювати на благо держави і над розвитком і непогіршенням власного імені, бренду і так далі. Моє ім'я для мене дуже цінне. Тобто, є у когось бажання по-швидкому вкрасти, відповідно, схлопнути своє ім'я і насолоджуватися уявними...

- ПОПОВА: Якщо воно в них було.

- БАХМАТОВ: Так звісно. Я, наприклад, розраховую найближчі 40-50 років жити в Україні. Мені неприємно і неефективно припустити думку про те, що це людина, яка вкрала 3-5-10 мільйонів доларів звідкись, і з цим жити. Взагалі не цікаво. Мені цікаво досягти результату, мені цікаво заробити разом з державою. Ось, приклад Коболєва і "Нафтогазу" для мене ідеальний. Ефективний менеджер, ефективно управляє. З мінусової компанії зробив плюсову компанію, і має можливість заробляти на бонусах, зарплаті і так далі, прекрасно.

- ПОПОВА: Ти розумієш, як сприймаються ці високі бонуси, і те, що він їх зараз пересилає за кордон? Як це сприймається у суспільстві?

- БАХМАТОВ: Як це сприймається суспільством? Чудово. Суспільство має подивитися на всю статистику і зрозуміти – "Нафтогаз" був мінус 100 мільярдів. Значить, держава доплачувала, щоб його утримувати, тому що ці гроші пилилися газовими олігархами. Прийшов Коболєв – через якийсь час зробив плюс 140 мільярдів. І він вносить 12-15-20% податків України. Ми бачимо його зарплату і бонуси. Якщо подивитися на структуру доходів і витрат, то розумієш, що людина отримує 0,5% -0,3% від того, що є. Я як ефективний управлінець вважаю, що це прекрасний результат. Було мінус 100 млрд – стало плюс 140 млрд.

- ПОПОВА: Але ти розумієш, що у Міністра регіонального розвитку таких зарплат не буде?

- БАХМАТОВ: Безумовно. Але я впевнений, що в структурі Міністерства є достатньо підприємств, які повинні стати ефективними. Будівництво доріг, яке зараз неефективне, управління ЖКГ, яке жахливе, і так далі. Впевнений, що в цих конструкціях можливі абсолютно легальні способи заробітку, бонусів і т.п., які повинні бути.

- ПОПОВА: Але не Міністра.

- БАХМАТОВ: Подивимося. Я поки не розбирався. Подивимося на структуру, зону відповідальності. Будемо приймати рішення.

- ПОПОВА: Також, можливо, ти розумієш, що в той момент, коли ти будеш наступати на хвіст якоїсь корупційної схеми, ти почуєш про себе багато нового і величезну кількість чорного піару?

- БАХМАТОВ: Звичайно. Я все це чудово розумію.

- ПОПОВА: Можливо, навіть якісь провадження проти тебе будуть зареєстровані.

- БАХМАТОВ: Звичайно. Мені вже сказали про те, що, якщо б я став Головою ДПЗКУ, то на наступний же день у мене було б вже дві кримінальні справи. Просто так. Це мене так попередили люди з ринку, щоб я був готовий. З приводу бруду та інших історій – проект "НОБЕЛЬ (с)", який я запустив. Це благодійний державний проект новаторського бюро електронного контролю. Він займається аналітикою, контролем і розвитком способів збільшення ефективності у держчиновників різного рівня. Спеціально сам себе заганяю в ці рамки, розуміючи, що проект "НОБЕЛЬ (с)" буде зачіпати мене. І як тільки я буду максимально відкритий і ефективний – будь-яка спроба бруду, будь-яка спроба "зливу" і т.д. буде натикатися на сухі голі цифри.

- ПОПОВА: А в чому різниця "НОБЕЛЬ (с)" від електронного декларування, яке і так робить все прозорим?

- БАХМАТОВ: Електронне декларування просто показує, що у тебе є три мерседеси, 18 гектарів землі і т.п. Що робить "НОБЕЛЬ (с)"? Уяви собі, є відкрите судове рішення, і ми знаємо статистику за судовими рішеннями – наприклад, позитивних 5%. Але ми бачимо, що у якихось суддів є позитивних рішень 20% -30% -40% -50%. Ми робимо прив'язку до його декларацій і до декларацій його родичів.

- ПОПОВА: Враховуючи дружину, з якою він в розлученні?

- БАХМАТОВ: Звичайно! І чим більше позитивних рішень у цих суддів – тим більше прекрасних можливостей заробітку. Ми просто показуємо цифри. Далі пан Ситник і НАБУ повинні якось реагувати. Якщо захоче. Якщо не захоче – ми з цим залишаємося. Але найголовніше – ми ці цифри записуємо назавжди. Назавжди громадяни України знатимуть, що є такі судді, які ведуть себе некоректно. Є депутати, які поводяться некоректно. Ми порівняємо рейтинг мерів. Є два міста, у яких однаковий бюджет – мільярд, наприклад. У цих містах 100 000 чоловік населення. Але у когось відкриваються приватні підприємці, а у когось – ні. У когось більша смертність, у когось – менша. У когось кращий стан доріг, а у когось – гірший. Ми може заміряти навіть освітленість вулиць в люменах. Чому в міста А освітленість вища, ніж у міста Б? Значить, хтось неефективно працює. Наше завдання – показати це.

- ПОПОВА: Big data аналіз?

- БАХМАТОВ: Так, це класична big data.

- ПОПОВА: Про голосування ми, в принципі, поговорили. Там було питання з приводу кількості голосів під час віртуального голосування на liga.net?

- БАХМАТОВ: Це дуже смішна історія. Я в новинах побачив, що у мене 39%, у Льва Парцхаладзе – 27%. Всього на той момент було 2000 голосів. Потім проходить якийсь час, я бачу, що кількість голосів збільшилася, наприклад, втричі – і у мене чомусь 24%. А потім почалося активне голосування, і чомусь за Мінрегіонбуд у нас зараз 25+ тисяч голосів, невеликий у мене програш чинного заступника голови Мінрегіонбуду. Я думаю, нехай буде так. А далі нехай організатори конкурсу порівняють, чому за позицію Прем'єр-Міністра 10-13-15 тисяч голосів, а а за позицію Глави Мінрегіонбуду – 25 тисяч, де виграє не Бахматов.

- ПОПОВА: Мені здається, там можна перевірити, хто боти, а хто не боти.

- БАХМАТОВ: Я думаю, що неможливо.

- ПОПОВА: Навіть за піар-агентства коли голосують, коли роблять рейтинг піарників України – там перевіряють, хто боти, а хто не боти.

- БАХМАТОВ: Тоді я виграв. Подивимося. У вересні представлятимуть новий Кабмін. Якщо я стану міністром – я розповім.

- ПОПОВА: Якщо ти не підеш, наприклад, працювати міністром, які в тебе взагалі плани на майбутнє? Що ти хотів би робити?

- БАХМАТОВ: Номер один – проект, який я буду робити, крім UNIT.City, це буде "НОБЕЛЬ (с)". Ми будемо в вересні робити першу презентацію частини аналітики. І так будемо виходити в паблік раз в 10 днів, раз в 2 тижні. Тобто ми будемо показувати цікаві дані про різних людей, галузі тощо. Це основне. Я планую займатися проектом, пов'язаним з нерухомістю – по відновленню пам'ятників архітектури. Тобто ми будемо брати пам'ятник архітектури або просто красиву будівлю, яка стоїть занедбана, згоріла і т.д. Яку чекають, коли ж вона завалиться, і на її місці побудувати якусь безлику свічку. Я буду брати такі пам'ятники, шукати інвестора (який вже є) і відновлювати під ключ пам'ятник архітектури.

- ПОПОВА: А хто інвестор?

- БЮАХМАТОВ: Поки не можу сказати. Підпишу – скажу. Дуже хороша людина, якій цікавий, крім грошей, вигляд міста, в якому ми живемо. На сьогоднішній день це Київ. Такі ж проекти можна робити в Одесі, в Харкові і т.д. Скрізь присутня проблема спеціального "вбивства" красивих будівель, щоб на їх місці поставити щось безлике. Моя задача буде 3-5-10 будинків за два роки зберегти і зробити їх такими, як вони були. Десь був прибутковий будинок, нехай буде прибутковий будинок, де перший поверх буде віддаватися під якісь цікаві проекти (наприклад, "Таблеточки"), для того, щоб це все працювало. Це буде мій другий проект. А далі подивимося. "НОБЕЛЬ (с)" і пам'ятники архітектури.

- ПОПОВА: В нашій програмі також є рубрика "Бліц". Якщо можна, відповідай дуже коротко на кожне питання, буквально одне речення. Якщо ти не підеш в політику, ти продовжуєш контракт з "UNIT.Сity" чи ні?

- БАХМАТОВ: Я не буду керувати, швидше за все, я буду залишатися партнером.

- ПОПОВА: Чого не вистачає у роботі державних структур?

- БАХМАТОВ: Ефективності.

- ПОПОВА: Як зупинити "відтік мізків" з України за кордон?

- БАХМАТОВ: Підвищити середню зарплатню на 300 євро. Якщо наша зарплата буде не 400 євро, а 700 євро – вже ніхто не поїде.

- ПОПОВА: Скільки годин в день ти працюєш?

- БАХМАТОВ: Я працюю постійно. Думаю, мінімум годин 12.

- ПОПОВА: Де ти знаходиш підлеглих і взагалі людей, яким ти довіряєш працювати з тобою?

- БАХМАТОВ: Зі мною працювати дуже важко, цікаво. Не кожен витримує. Я пишу пости в Facebook, мені рекомендують якихось знайомих, друзів. Завжди це дуже гідні і серйозні люди. Зараз я звернув увагу на людей 40-45+. Виявляється, серед них дуже багато крутих фахівців. І державний проект ВДНГ, наприклад, робили люди з віком 55+.

- ПОПОВА: Я знаю з ВДНГ тільки тебе і Макса Яковера. Більше нікого не знаю.

- БАХМАТОВ: Я на ВДНГ був Генеральним директором, Макс був у команді, яка допомагала вирішувати всі ці питання. Але там були головбух (55 років), служба безпеки (60 років) і так далі.

- ПОПОВА: З ким із українських політиків ти товаришуєш?

- БАХМАТОВ: З усіма практично.

- ПОПОВА: І з "попередниками"?

- БАХМАТОВ: "Попередники" чи "попередники попередників"?

- ПОПОВА: І ті, й інші, в принципі.

- БАХМАТОВ: З командою Порошенко я добре спілкувався. На ВДНГ мені допомагав Льоша Порошенко і Юлія Порошенко. Підтримку надавали в проблемних конфліктних ситуаціях. Доводилося звертатися за допомогою, за що я їм дуже вдячний. Кажу це публічно, мені приємно це говорити і дякувати цим людям. А з нинішніми: так вийшло, що Володимир Олександрович Зеленський – мій колега по бізнесу в створенні гумористичного контенту. Ми були конкурентами, я робив "Comedy Club", він починав робити "Квартал". І тому ми спілкувалися і спілкуємося близько 15-20 років. Відповідно, всі, хто поруч, всі навколо – це близькі знайомі.

- ПОПОВА: А ти є сам членом якоїсь партії?

- БАХМАТОВ: Взагалі ні. Я навіть більше скажу, я навіть ніколи не спілкуюся, не дзвоню, не пишу, не прошу.

- ПОПОВА: Але ти ходив голосувати на вибори?

- БАХМАТОВ: Так, звичайно.

- ПОПОВА: Чи займаєшся ти благодійністю?

- БАХМАТОВ: Так. Я робив великі проекти. Проект "Частинка серця", який я робив в 2014 році. Під час його я прожив у вітрині магазину, як Чебурашка, місяць, 33 дні. Я зібрав на той момент 100 тисяч євро (1 млн 600 тис. грн), що дозволило врятувати 32 дитини. За місяць. 33 дні – 32 дитини. По дитині в день я рятував. Я вважаю, що це дуже крутий проект.

- ПОПОВА: А на що взагалі ти свої особисті гроші витрачаєш? Я не кажу тільки про благодійність. Ти можеш на мотоциклах їздити або літати на літаках…

- БАХМАТОВ: Ні. Ось я сиджу в кросівках за 700 гривень, в джинсах за 100 грн, кофту мені подарували. Годинник коштує 2000 грн.

- ПОПОВА: Хтось подорожує, хтось займається музикою.

- БАХМАТОВ: У мене троє синів. Мені є чим займатися найближчі 20 років точно. Все, чим вони займаються – намагаюся їх підтримувати і розвивати. Їх освіта, моя освіта, відпочинок, просто зростання розвитку і ефективності – це те, на що я витрачаю гроші.

- ПОПОВА: До речі, про освіту. В якому напрямку ти бачиш освіту своїх дітей?

- БАХМАТОВ: Взагалі не розумію. Точно вони повинні бути системними, порядними людьми. Людьми, які можуть вставати і підніматися, коли будуть помилки, коли будуть якісь проблеми. А який напрямок? Чи то це буде 3D-анімація, то чи архітектура, чи то game design – без різниці. Що захочуть – те і будуть робити.

- ПОПОВА: Що ти можеш порадити людям, які хочуть зробити свій бізнес? З чого їм почати?

- БАХМАТОВ: Просто напишіть цілі, задачі. Підпишіть угоду з партнерами, якщо є партнери для цього. Обов'язково письмово пропишіть угоду з партнерами, з обліковими KPI в цій угоді.

- ПОПОВА: Це висновки з твоєї роботи з "Comedy Club"?

- БАХМАТОВ: Так, це мені коштувало дуже дорого. Я всім тепер це раджу. Ну, і не бійтеся! Швидше за все, у вас не вийде. Це означає, що треба починати знову і знову. Короткий коментар: найвдаліші стартапер – вік 45+. Статистика.