За "йолку" та Януковича: як розправилися зі студентами на Майдані 6 років тому
Рівно сім років тому, в ніч на 30 листопада 2013 року, в Києві жорстоко розігнали студентів на Майдані під приводом встановлення новорічної ялинки.
Підрозділи "Беркуту" жорстоко лупцювали молодь, яка мирно сиділа на площі. OBOZREVATEL пропонує читачам згадати в роковини кривавої розправи, як це було.
На Майдан тоді прийшло лише близько 400 учасників протесту. Розганяти українців послали майже в п'ять разів більше бійців "Беркутау", озброєних кийками. Вже вранці країну потрясли моторошні кадри кривавого розгону, в ході якого людей жорстоко лупцювали, тягали за волосся, пакували в автозаки. Десятки постраждалих тоді опинилися в лікарні. Це вплинуло на подальшу долю держави.
Річниця розгону студентів на Майдані
"Кривава ялинка" – з чого все почалося
Лише за дев'ять днів до жорстокого розгону студентів, 21 листопада, тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію України з ЄС. Це викликало осуд із боку українців, які до того моменту були вже "на межі". Протягом кількох днів уряд практично офіційно підтвердив, що угоду було заморожено.
В результаті 24 листопада українці провели народне віче на Європейській площі і Майдані. Увечері того ж дня "Беркут" провів перший штурм Євромайдану.
Вже 26 листопада найактивніша частина населення – студенти – влаштувала страйк. Молодь вийшла на вулицю із закликом приєднуватися до протесту.
Розгін студентів в ніч на 30 листопада
Спецоперація з розгону Майдану почалася о 4:00. "Беркутівці" під приводом роботи комунальних служб "ввічливо" просили студентів розійтися по домівках, заглушивши за годину до цього мобільний зв'язок.
В результаті озброєні бійці лупцювали всіх підряд, в тому числі й дівчат. Багато хто намагався сховатися від кийків "людей Януковича", але їх переслідували на Хрещатику й прилеглих вулицях аж до Михайлівського собору.
Метою операції було "розчищення" головної площі України для зведення новорічної ялинки та заливки катка. Ніхто не очікував такої жорстокості з боку "Беркуту". Це послужило початком Революції Гідності.
Скільки осіб постраждали і хто поніс покарання
Правоохоронними органами України в провадженнях цієї категорії повідомлено про підозру 445 особам, з них: 48 чиновникам, 228 правоохоронцям, в тому числі 27 слідчим, 20 прокурорам і 23 суддям. Направлено до суду 195 обвинувальних актів щодо 298 осіб. У скоєнні злочинів судами визнані винними 59 осіб, щодо 46 із них прийнято обвинувачувальні акти.
Постраждали на Майдані 2442 особи.
Кривавий розгін студентів залишився безкарним
Після кривавих подій в ніч на 30 листопада жодного "Беркутівця" не було покарано. А тодішній заступник керівника київського підрозділу Андрій Дедюк і зовсім пішов на підвищення.
Більш того, колишнього командира харківського "Беркуту" Віктора Шаповалова пізніше відпустили під нічний домашній арешт.
Його заарештували в 2015 році, справу до суду передали в січні наступного року. Шаповалов частково визнав свою провину, попросивши вибачення, й здав кілька колег. Він розповів, що бачив, як били кийками людей у Кріпосному провулку.
Виходом під домашній арешт Шаповалов зобов'язаний так званому закону Савченко, де перебування в СІЗО зараховується день за два.
Президент України Володимир Зеленський нагадав про подвиг студентів, які вийшли на Майдан. Він заявив, що їм вчинком користуються інші, проте Україна повинна знати імена героїв.
Президент анонсував зустріч з учасниками подій 29-30 листопада 2013 року на Майдані.
Як повідомляв OBOZREVATEL, розслідування розстрілів Небесної Сотні під час Революції Гідності було зупинено. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка визнав справу про організоване злочинне угруповання експрезидента Віктора Януковича вигадкою його попередника Юрія Луценка.