Стоять реактори, яким по 40 років. Чи можливий на Курській АЕС другий Чорнобиль. Інтерв'ю з експерткою Ольгою Кошарною

Українські війська стоять буквально за 50 км від Курчатова, де розташована відносно робоча Курська АЕС, і поряд з охолоджувальною водоймою будують другу атомну електростанцію. Які можуть бути проблеми, враховуючи геополітичні реалії, що склалися на місці, OBOZ.UA розповідає експертка з питань ядерної енергетики та безпеки, колишня членкиня колегії Державної інспекції ядерного регулювання Ольга Кошарна.

– Напрошуються аналогії з Чорнобильською АЕС. Люди хвилюються. Наскільки небезпечна ситуація, що склалася?

– В останні дні надто багато негативної інформації про атомні електростанції. Дивна пожежа на Запорізькій станції, падіння уламків, оперативна ситуація під Курськом… Я не хочу зараз коментувати події щодо Курської АЕС. Не треба чіпати це зараз, порушувати тему безпеки КАЕС. Я зараз консультуюсь із спеціальними хлопцями, не варто особливо чіпати цю тему.

– Справа "стрьомна"?

– Справа "стрьомна". Там ситуація така. Після катастрофи на ЧАЕС блоки реакторів великої канальної потужності (РБМК) вони щось там модернізували. Третя модернізація. Але там спочатку дуже невдала конструкція… Перший блок КАЕС було зупинено у 2021 році, після 40 років експлуатації. Вже не змогли продовжити та й не збиралися. Другий блок було зупинено цього року, доопрацьовуватимуть. Але я навіть не уявляю, скільки років.

Поруч будується фактично нова атомна електростанція з реакторами іншого типу – ВВР (водоводяний реактор). Які стоять, наприклад, на Запорізькій атомній електростанції. Вони набагато надійніші, ніж сумнозвісні РБМК. До речі, за даними МАГАТЕ на 8 серпня, з 24 лютого 2022 року сталося три влучання в захисну оболонку головного реактора ЗАЕС. Проблем не було.

А зараз на цій просунутішій КАЕС-2, на цих будівельних майданчиках (два блоки) донедавна працювало близько 10 тисяч осіб. Їх усіх вивели.

– Задля безпеки?

– Так. Вони ж усе розуміють, вони не самогубці. Загалом цікаво подивитися, що в них там зараз у регіоні насправді з енергопостачанням. У Росії всі сайти заблоковані. Все-таки 2 тисячі мегават. За результатами можна судити, зупинили вони блоки чи ні. Якби я була директором КАЕС, я ці блоки, звичайно, зупинила б. Тут же слід враховувати, що для безпечної роботи атомних електростанцій потрібне зовнішнє енергопостачання.

– А з водою в них нормально? Ну щодо охолодження енергоблоків?

– Нормально, з водою там вони не мали проблем ніколи. Там протікає річка Сейм. Вона, так би мовити, безперебійна. Водосховищ по руслу немає.

– Чи існують зараз проблеми з енергопостачанням у Курському регіоні?

– Я ж говорю – інформація в них закрита. Але там ще є Воронезька та Ростовська атомні електростанції. Вони забезпечують центрально-чорноземний регіон РФ. Хоча наскільки я знаю, там уже генерації не вистачає.

– А хто забезпечує Москву?

– Смоленська та Ленінградська атомні електростанції.

– Чи варто нам захоплювати та утримувати Курську АЕС, використовуючи її як щит? Бомбити такий об'єкт точно не будуть.

– Не думаю, що це треба робити. Ми ж цивілізовані люди. А якщо вони переріжуть територію з Україною? Снаряди там підвозити, продовольство тощо. У мене сини офіцери, я, може, по-бабськи міркую… Навіщо нам утримувати цю територію? Зайшли, розгромили всі їхні аеродроми та вийшли.