Блог | Як вітер...
Пам'ятати кожного.
Рівне. Кладовище із сюрреалістичною назвою "Молодіжне". Яка сьогодні видається особливо недоречною, знаючи, як рано від нас пішли у вічність декотрі з тих, хто пошкодував найдорожчого - ж и т т я - заради України, єдиної, сильної і Соборної...
Пройшли по Майдану, як вітер по полю і на Інститутській навік полягли... Наші Герої Небесної Сотні. Ангели революції, які сьогодні з неба посміхаються нам сонячними променями, нагадуючи.. А тоді, 20 лютого 2014, теж було сонячно... Нагадуючи, що ми повинні жити так, аби не було соромно перед їхнім Подвигом. Олександр Храпаченко (1987 рік народження!), Валерій Панасюк (лишилось п'ятеро дітей), Георгій Арутюнов...
І поряд - ті, хто загинув затим, наші Лицарі Духу, рівненської батальйон Небесного Війська: старший лейтенант Збройних Сил України Ігор Волошин, старший солдат ЗСУ Олександр Борисенко (1993 рік народження!), старший лейтенант Микола Карнаухов, старлей В'ячеслав Мірошников, доброволець Олег Тарасюк, майор Олександр Богуславський, боєць добровольчого батальйону "Айдар" Олександр Андріяшев - Палач, боєць Євгеній Рєпін, боєць Сергій Голубєв і боєць Тарас, на могилі якого чомусь немає таблички, ім'я прочитав на стрічці, хто знав Героя - напишіть, будь ласка, пам'ятати треба всіх і к о ж н о г о... І пам'ять ця повинна бути священною для нас і для прийдешніх поколінь.
Їх усіх вбила Москва. Різними руками. Але усіх - Москва. Не пробачати ніколи. Не маємо права перед ними...
Натомість (вдумайтесь!) в центрі Києва (!) спокійно (!) собі за бюджетні кошти українців (!) діє шпигунський центр "Россотруднічєство", немає слів...
А ще поряд - Олександр Іванович Музичко - Сашко Білий. Як же його не вистачало на цій війні...
Спіть спокійно, наші Герої, ваш Подвиг - у віках.
Не забудемо - помстим.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...