Як розвинуті країни борються з курінням

Куріння – одна з глобальних проблем людства. У світі курять більш ніж 1 мільярд людей та 8 мільйонів із них вмирає щорічно. За статистикою ВООЗ, 80% курців живуть у країнах із низьким рівнем прибутків. Але колись ця проблема стосувалася й розвинутих країн – чому залежність від нікотину перестала бути для них проблемою, розбираємося нижче.

На початку боротьби з курінням використовувався метод "обмежень та залякування", спрямований на те, щоб куріння стало непривабливим і малодоступним. Згодом стало зрозуміло, що такий підхід не працює. Люди звикають до картинок на пачках, страшилки лікарів не роблять належного впливу, а медикаментозні методи нікотинозамісної терапії – малоефективні. Щоб виправити ситуацію, була переосмислена парадигма нікотинової залежності – основної причини куріння. Було визначено, що для відмови від звички курець повинен продовжувати отримувати нікотин, при цьому виключивши вплив отруйного сигаретного диму – основної причини захворювань. В результаті поширення набули альтернативні продукти зниженого ризику – електронні системи доставки нікотину (електронні сигарети та системи нагрівання тютюну). Для того, щоб зробити їх доступними, низкою країн був вироблений комплексний підхід. За кілька років це дозволило скоротити кількість курців сигарет та поліпшити рівень громадського здоров'я.

Наприклад, експерти з Нової Зеландії спільно з державою розробили план Smokefree Aotearoa 2025із метою наблизити рівень курців до нуля до 2025 року. План містить ряд заходів: скорочення місць продажу сигарет, підвищення вікового порога для покупки, збільшення акцизного податку на сигарети та заборона тютюнових виробів, що мають смакові добавки. Не менш важливим є зобов'язання для продавців до переходу з продажу сигарет на продукти зниженого ризику. Ці заходи засновані на підході пропорційного регулювання (proportionate regulation): найбільш шкідливі продукти робляться найменш доступними, і навпаки.

У країнах ЄС для боротьби з курінням використовується підхід зменшення шкоди (harm reduction). Він полягає у зниженні ризиків для здоров'я, пов'язаних з шкідливими звичками. У контексті куріння забезпечуються такі умови, за яких електронні альтернативи стають доступними користувачам, і лікарі рекомендують їх у тих випадках, коли самостійна відмова від звички неможлива, а інші методи не дали результатів.

Так, у Норвегії з моменту введення альтернатив, рівень куріння серед молодих жінок впав до 1%, а загальна частка курців скоротилася на 40%. Ісландія з 2014 по 2017 рік скоротила рівень курців з 14% до 9%. А по той бік планети Японія знизила продаж сигарет на 27% за 2 роки – знову ж таки, після введення електронних продуктів.

Велика Британія стала країною, яка домоглася найбільш значних показників. Влада країни прийняла політику зменшення шкоди на державному рівні, розробивши на її основі комплексну стратегію. За кілька років це дозволило знизити рівень курців до 14,7% серед дорослого населення. Такого показника вдалося досягти завдяки рекомендаціям лікарів пацієнтам переходити на електронні системи та доступності таких продуктів. Сьогодні понад 6 млн колишніх курців використовують їх для відмови від залежності, а в деяких лікарнях країни навіть відкриті спеціалізовані магазини.

В Україні на початку 2019 року 24,2% дорослих громадян курили щоденно. Для досягнення позитивних результатів у скороченні епідемії, державі варто взяти до уваги політику зменшення шкоди та спрямувати зусилля на інформування лікарів про властивості продуктів зниженого ризику та їх застосування для відмови від куріння. А кожному з нас варто розуміти, що, якщо ви не курите, не починайте, якщо курите – кидайте, а якщо не готові кидати – знижуйте ризики за допомогою альтернатив.