Блог | Як дрібний український бізнес пережив окупацію у Херсоні

Херсон.

Наші дівчата працювали там в окупації всі ці 9 місяців.

Без світла.

Без інтернету.

Без поставок товарів - на довійськових залишках.

Коли виходило - відпрацьовували день, коли пів дня, коли всього декілька годин.

Працювали для тих, хто залишився, і вірили в ЗСУ.

Останні місяці було дуже важко.

Цінники в гривнях і приймаємо виключно гривню, а у мешканців Херсона, за ці 9 місяців в окупації гривні на руках майже не залишилося.

Натомість, у багатьох з’явилися рублі.

Почалися постійні скандали.

Чому відмовляєте продати в рублях.

Чому цінники досі в гривнях.

Навіть погрожували нашим дівчатам викликати росіян, щоб "навести порядок".

Але ми не піддавалися.

Я все розумів.

Розумів, що рахунок йде на дні - далі так працювати і наражати дівчат на репресії з боку окупаційної влади буде просто неможливо.

На 1 листопада ми запланували закрити магазин на невизначений термін. І так би воно і сталося, якби не ЗСУ.

На фото.

Наша машина і наш Олексій, які не були в Херсоні вже 9 місяців і якби не ЗСУ – не потрапила б сюди вже ніколи.

І ми б не потрапили.

Ми не Ощадбанк і не Укрпошта – ми дрібний український бізнес.

Ми вже в Херсоні.

В суботу завантажили повну машину медичних виробів і виїхали з Києва - сьогодні доїхали до наших дівчат в Херсоні.

Херсонці, підприємці.

Тут купа закритих салонів, аптек і магазинів. В місті немає роботи і майже нічого не працює.

Тому повертайтеся швидше додому, відкривайте свої бізнеси і за вами додому з усього світу потягнуться ваші сусіди – херсонці.

Так наш Херсон оживе.

Окремо.

Дякую своїм дівчатам за чесність, за відданість, за порядність і за те, що всі ці довгі 9 місяців кожного дня ви були з нами на зв’язку і на своєму робочому місці.

В тому числі завдяки вам, херсонці прожили і пережили цей важкий час окупації.

Дякую всім, хто в ЗСУ.

Саме ви зробили це повернення взагалі можливим.