Блог | Як дітям підтримувати друзів, які втратили близьких: інструкція для батьків

Я хотіла поговорити на складну і вкрай важливу тему, по якій пришло кілька запитів від батьків та вчителів. Як дітям підтримувати дітей - однокласників, друзів, які втратили близьких. Як поговорити із своїми дітьми, щоб вони були готові до реакцій друзів. (7+) Пишу докладно.

* Як тільки дитина узнає про загибель батьків друга чи подруги - у неї самої може виникнути тривога, що і з її батьками може щось статися. Дитина може одразу запитати - а ви не помрете? (І ми відповідаємо, що зараз ми робимо все можливе, щоб бути з дитиною. І близька людина друга загинула, і для того, щоб ми всі жили і були разом).

Але часто така тривога може маскуватися дратівливістю і агресією.

А допомога другові починається і з того, як ми повідомляємо своїй дитині про загибель знайомого:

 1. Сказати правду - я узнала сумну новину. Що батько (ім'я) (ми намагаємося не використовувати слово -" твого" (друга) , щоб не було випадкової ідентифікації) загинув на війні. Це дуже страшна та сумна новина. Зараз всій родині важко. І, можливо, (ім'я) потрібна підтримка. Як ти думаєш, що ми можемо (чи ви - однокласники) можете для нього зробити?

Ми слухаємо відповіді, і підтримуємо ті, які будуть коректними.

 2. Далі пояснення - коли людина втрачає близьких, їй дуже складно і всі емоції можуть перемішуватись. Одночасно може вибухати злість, сум, радість. І поведінка, до якої ти звик, може змінюватись. Якщо ти раптом будеш помічати це - просто знай, що це не означає, що чимось завинив, чи ви вже не друзі - це нормально.

Це нормально - якщо друг буде злитись на тих, хто поруч, хто з його точки зору щасливий. Не обов'язково так буде. Але якщо так станеться, ти точно зможеш це зрозуміти і витримати.

Ти точно зможеш бути вірним, бо біда може роз'єднувати, а може поєднувати.

 3. Ми можемо сказати - коли я була маленька, мені здавалось, що якщо я знаходжусь поруч із тим, хто нещасливий, це може перекинутись і на мене. Біда не заразна. А підтримка зцілює. (насправді, коли ми знаходимося із тим, кому важко, ми відчуваємо його настрій, відзеркалюємо стан. І декому здається, що ми заражаємося).

 4. Знаєш, якими словами підтримати тих, кому боляче? (Послухайте відповіді). Можна просто сказати - "я знаю, що сталося і мені так шкода. (Ми всі завжди будемо пам'ятати твого батька). (І якщо ти раптом захочеш щось зробити в його пам'ять (посадити дерево, зробити концерт, намалювати картину ...) я тобі допоможу. Не всі можуть переносити обійми.

 5. Потрібно попередити - не задавати зайвих питань, бо вони можуть ранити. Розуміти, що настрій може змінюватись, що друг може раптом ставати сумним, і швидко втомлюватись. Що це нормально, коли він то сумний, то веселий. Нормально, якщо він мовчазний чи буде навпаки дуже багато говорити.

Важливо, щоб друг відчував співчуття, а не жалість. (Тут важливо б самим дорослим розібратись в різниці).

У друга може змінюватись ставлення до навчання. І можливо, в цьому буде потрібна допомога.

 6. Якщо друг проявляє грубість - важливо, як в будь який час, коректно означати кордони - так зі мною не можна.

 7. Важливо не шушукатись і не припиняти розмову, коли входить друг, бо коли ти вразливий, ти всі сигнали можеш сприймати, як жалість, як загрозливі, як ті, що знецінюють.

 8. Тут більше для дорослих: Важливо долучати до загальних справ, щоб він міг відчувати своє місце в групі і відчувати важливість свого внеска (але тримати в фокусі, що у людини, що в скорботі, може не вистачити сил)

Насправді, я подумала, що це і для дорослих може бути важливим.

Близкість - зцілює. Підтримка - додає сил дивитись в майбутнє.

Ми точно впораємося.

Обіймаю, Родино! Як хочу Перемоги.