Як буде проходити мобілізація в Україні в 2023 році і хто не підлягає призову на службу: роз'яснення

Верховна Рада України за поданням президента України Володимира Зеленського продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації до 19 лютого 2023 року. Це означає, що у 2023 році на службу у Збройних силах України можуть мобілізувати громадян від 18 до 60 років, які спроможні виконувати військовий обов'язок.

OBOZREVATEL з'ясував, хто може бути мобілізованим і хто не підлягає призову на військову службу. Оскільки загальна мобілізація триває в Україні з 24 лютого 2022 року, суттєвих змін у 2023 році українці не відчують. Однак, у разі виникнення відповідної ситуації на фронті можливе посилення мобілізації в Україні.

Що таке мобілізація

Загальна мобілізація – це оперативний механізм поповнення армії новими військовослужбовцями, який проводиться одночасно на всій території України. Підлягають мобілізації усі громадяни віком від 18 до 60 років, здатні виконувати військовий обов'язок. Призов здійснюється шляхом вручення повісток.

Існують чотири черги загальної мобілізації (не варто плутати з хвилями), які сформовані відповідно до можливостей кадрового потенціалу громадян України.

Перша черга – оперативний резерв. Це колишні військовослужбовці віком до 40 років, які мають бойовий досвід та відслужили в армії. Переважно це ветерани АТО чи бійці ООС.

Друга черга – колишні військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом та не потрапили до першої черги.

Третя черга – мобілізаційний резерв. Це офіцери запасу та військовозобов'язані, які закінчили військові кафедри університетів.

Четверта черга – так званий громадський резерв. Це усі інші громадяни України, які не мають обмежень за віком та станом здоров'я.

При цьому варто звернути увагу, що оприлюднена раніше у ЗМІ інформація про нібито чотири хвилі мобілізації не відповідає дійсності. У законі "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" немає поділу на хвилі мобілізації. Спростовують наявність хвиль і у Збройних силах України.

"Наразі в Україні немає жодних хвиль, а відбувається загальнонаціональна мобілізація в умовах воєнного стану. А плутанина з хвилями виникла через те, що вони були у 2014-2015 роках, коли почалася війна на сході України. Наразі мобілізація не ділиться на етапи", – пояснили у Сухопутних військах ЗСУ.

Як і де вручаються повістки

Повістку можуть вручити особисто в руки, або за місцем проживання чи роботи. За повістку можуть розписатися близькі родичі – батьки або дружина. Також повістку можуть залишити у дверях, або кинути до поштової скриньки, але у такому разі повістка не буде вважатися врученою.

За неявку до військкомату за повісткою військовозобов'язаний може бути притягнутий як до адміністративної (ст. 210 КУпАП), так і кримінальної (стаття 335 КК) відповідальності.

Законом не зазначено, де саме можуть вручати повістку. Тому її можна отримати будь-де – на вулиці, на робочому місці, вдома, на блокпостах тощо. Водночас для того, щоб вручити повістку, спочатку треба встановити особу, якій вона вручається. У воєнний час потрібно завжди носити з собою документи і надавати для перевірки уповноваженій особі. Повістка виписується а підставі документа, що посвідчує особу.

Повістки мають право вручати: співробітники військкомату; працівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; посадові особи районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; роботодавці; керівники навчальних закладів; співробітники поліції.

Хто не підлягає мобілізації

Не підпадають під призов під час мобілізації наступні категорії громадян України:

- громадяни, які залучені до роботи в органах державної влади, критично важливих підприємствах та організаціях;

- громадяни, визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я або віком;

- громадяни, які постійно доглядають за особами, що потребують піклування;

- чоловіки та жінки, які є батьками та займаються вихованням дітей;

- багатодітні чоловіки та жінки (на вихованні яких перебуває троє та більше неповнолітніх дітей);

- батьки-одинаки та самотні матері, які виховують щонайменше одну неповнолітню дитину;

- чоловіки та жінки у статусі опікунів та прийомних батьків бодай однієї неповнолітньої дитини;

- батьки, на вихованні яких: неповнолітня дитина з інвалідністю підгрупи А; неповнолітня дитина з інвалідністю III-IV групи; повнолітня (18-23 роки) дитина з інвалідністю I чи II групи;

- жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях;

- жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину та чоловіка (дружину), що проходить військову службу;

- одержувачі професійної передвищої та вищої освіти, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній чи дуальній формах здобуття освіти.

Окремо визначаються категорії державних службовців, які не підлягають призову. Зокрема, йдеться про депутатів Верховної Ради України та АР Крим, працівників правоохоронних структур (оскільки вони вже залучені до оборони країни), а також антикорупційних органів.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що 16 листопада в Україні на 90 днів продовжили дію воєнного стану та загальної мобілізації – до 19 лютого 2023 року.

Як відомо, в Україні під час дії військового стану та мобілізації призову на військову службу підлягають військовозобов'язані віком від 18 до 60 років. Зазвичай у першу чергу до армії забирають тих, хто має досвід у військовій справі.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!