"Я тут, де маю бути": на Донбасі загинула операторка БПЛА, медикиня і просто красуня Влада Черних
На Донбасі під час виконання бойового завдання загинула 28-річна аспірантка Національної фармацевтичної академії Харкова Владислава Черних. Дівчина служила у добровольчому підрозділі "Хартія", була пілотом дронів та медиком. Незадовго до загибелі вона врятувала життя свого побратима.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Усі рішення ухвалювала сама
Рішення йти воювати 28-річна медикиня Владислава Черних ухвалила ще на початку повномасштабного вторгнення.
Проте тендітну аспірантку медичного вишу ніхто не хотів брати на фронт, оскільки воне не мала жодного військового досвіду. Якось вона натрапила на оголошення, що потрібні люди у добровольчому підрозділі "Хартія". То був її шанс. Її погодились взяти медиком.
Ось тоді про своє тверде рішення йти воювати вона й повідомила своїх близьких.
"Я піду туди, де маю бути. Такі слова сказала нам, батькам, Владислава на початку травня 2022 року. Чи були ми здивовані рішенням доньки стати до лав ЗСУ? Не були, як не був здивований ніхто, хто знав Владиславу", – наводить слова батька дівчини, академіка НАНУ Валентина Черниха завідувач кафедри Національного медуніверситету Костянтин Косяченко.
"Батьки Влади важко сприйняли її рішення йти воювати. Вона єдина дочка, батьки у віці. Її тато відома людина, був ректором фармацевтичного вишу, академік Академії наук. Влада чудово знала англійську мову, вона з відзнакою закінчила Харківський медичний університет, вона могла просто виїхати за кордон, продовжити навчання, працювати там. Але вона завжди всі рішення ухвалювала сама, у неї був такий характер", – згадує одна з її знайомих із вишу.
Виконувала найскладнішу роботу
Спочатку Владислава у підрозділі була медиком. Але дуже швидко всі зрозуміли, що ця дівчина – природжений боєць. Якийсь час вона побула у розвідці, а потім перевелася до підрозділу операторів БПЛА.
"Спочатку вона була військовим медиком, оскільки вона закінчила медичний виш, мала спеціальність. Вона займалася тим, що комплектувала аптечки, навчала особовий склад медичних протоколів НАТО з надання допомоги, вона дуже добре в них розбиралася. Влада була дуже вимогливою до того, щоб у кожного бійця була аптечка. Для того, щоб у будь-якій критичній ситуації людина могла надати допомогу собі та побратиму", – розповідає її товариш по службі.
Після звільнення Харківської області Влада перейшла до підрозділу БПЛА, ударних дронів та аеророзвідки. Їхній підрозділ воював під Куп'янськом, потім на Донбасі. Вона була одночасно медиком підрозділу та командиром групи ударних дронів.
"Це була наша зірочка, її дуже любили знімати журналісти. Струнка, красива, розумна, освічена. Вона чудово справлялася з дронами. У нас узагалі підрозділ розвідки БПЛА дуже потужний, якому за оснащенням та рівнем виконуваних завдань може позаздрити будь-яка регулярна частина", – згадує ще один її побратим.
Буквально три тижні тому на Луганщині під час виконання бойового завдання Владислава з напарником потрапили під ворожий вогонь із вертольота. Не секрет, що оператори БПЛА нерідко стають об'єктами обстрілу з боку ворога. Ті буквально полюють на них. Цього разу її напарник був серйозно поранений – йому відірвало руку, уламок потрапив у груди. Влада не розгубилася, надала йому першу медичну допомогу. Потім доправила його до пункту стабілізації.
"Вона виконувала найважчу роботу в найнебезпечніших місцях фронту, споряджала дрони бомбами. Не кожен чоловік візьметься за це", – каже її побратим.
Про Владиславу згадують як про дуже вольову людину з твердим характером. Марно було з нею сперечатися або вмовляти – якщо вона вирішила, то так і буде. Вона була сміливою, хороброю. І дуже начитаною, розбиралася у психології людини.
До повномасштабного вторгнення дівчина навчалася в аспірантурі Національного фармацевтичного університету за спеціальністю медицина, багато працювала над власними дослідженнями в університетських лабораторіях і над публікаціями у провідних наукових фахових виданнях. Вона любила подорожувати рідною Україною та не збиралася нікуди звідси їхати.
Владислава Черних могла стати вченим чи добрим лікарем, але віддала своє життя за Україну та українців, щоб ми з вами мирно могли зустріти новорічні свята, жити, працювати й вірити у нашу Перемогу.
Владу поховали у п'ятницю, 30 грудня, у її рідному Харкові.