"Я хотіла подарувати їм любов": зворушлива історія прийомної сім'ї зі щасливим кінцем

Хтось називає її дивною. А хтось - янголом на землі. Хтось підозрює в ній корисливі мотиви, хтось - дивується її безкорисливості. Сумнівів не викликає одне: одеситка Ольга Подусова, яка сама виховує 11 прийомних дітей з важкими захворюваннями, нікого не залишає байдужим.

Колись Ольга врятувала 11 практично приречених малюків. А тепер добрі люди рятують її дружну сім'ю - і купили та облаштовують для них великий будинок в Одеській області, куди Ольга з дітьми нарешті зможе переїхати з тісної квартирки. OBOZREVATEL.UA вирішив розповісти своїм читачам цю історію. Історію про любов, яка творить чудеса, про те, що об'єднує міцніше кревних зв`язків, а також про справжніх людей.

- Я завжди хотіла велику сім'ю. Дуже сильно. У мене немов зсередини це йшло. З 18 років ходила по дитячих будинках, носила гостинці, грала з дітьми. А в 22 роки зрозуміла: мені мало відвідин. Мені потрібна родина. І я пішла в Службу у справах дітей. Я тоді вчилася і працювала паралельно, з 1 курсу. Але мені сказали: ви ще занадто молода. Зачекайте.

І Ольга чекала. Паралельно закінчила навчання, працювала на різних підприємствах, моталася по відрядженнях. А в 27 років - відчула: пора!

Читайте: Люди вели дітей за руки і плакали - очевидець обстрілу школи у Світлодарську

Вдруге вже куди дорослішу Подусову зустріли в соцслужбі куди більш привітно. І через сім місяців (саме стільки зайняли бюрократичні процедури) Ольга стала мамою маленького Михайлика - вона всиновила хлопчика. А через кілька місяців малюкові поставили діагноз: аутизм.

- Дуже довго ми з ним лікувалися. Ходили по різних центрах. Центр Корчака для дітей з діагнозами, "Будинок з ангелом" - ми там практично жили. Додому приходили тільки ночувати, решту часу - на процедурах проводили...

А за рік маленька сім'я Подусових збільшилася: в ній з'явилася донька Настуня.

- Я дуже хотіла дівчинку. І у мене рік пішов на те, щоб все склалося. Трирічну Настю підкинули до сільради. Майже повністю роздягнену. В листопаді. Дитина в реанімації опинилася - після переохолодження її стан був дуже важким. Вона була така худесенька!..

Коли я її забирала, вона важила всього 7 кг. Можете собі уявити? Чотирирічна дитина важила стільки, скільки зазвичай важать восьмимісячні немовлята!

Дівчинка була схожа на Мауглі. Волоссячко стирчало сторчма на всі боки. Вона не говорила ні слова. Її навіть за руку було страшно взяти - ці рученята були тонкі, як ниточки. Здавалося, торкнешся - і вони відірвуться.

Як я дізналася потім, у Настусі і дому-то практично не було. Вона жила в собачій будці. Маля майже рік жило у мене без документів.

Читайте: З нами сиділи і донецькі міліціонери, і чеченські бойовики - екс-полонений "ДНР"

Але оскільки і в лікарні, і в дитсадку з тобою навіть розмовляти не будуть, якщо у дитини немає документів, я почала їх робити. А потім ми через суд позбавляли її маму батьківських прав. Вона сама так і не з'явилася жодного разу. Зникла десь.

Третя дитина з'явилася в квартирці Подусової ще через рік. Це була шестирічна Маша, яку ніхто не хотів забирати. Побачивши абсолютно лису дівчинку, нездатну навіть власне ім'я повторити по складах, Ольга жахнулася. Але не відступилася.

- Мене часто запитують, як мені віддавали цих діток - адже я самотня, та й квартирка у мене невелика... Розумієте, мені віддавали діток, які вважалися практично безнадійними. Їх ніхто не хотів брати з такою кількістю діагнозів і в такому жалюгідному стані. У Маші, наприклад, взагалі був нерозвинений мовний апарат. Вона навіть жувати не вміла!

Читайте: На розстріл мене вивозив особисто Захарченко – екс-бранець "ДНР"

Я потім у доктора дізналася, що її батьки - алкоголіки. Батько сидів мільйон разів. А мати валялася попід парканами. І там же і народжувала. І вона Машу 6 років годувала вареною капустою - і більше нічим.

Довелося всьому її вчити заново. Логопеди, масажі, мікрополярізаціі, прес... Я купувала дорогі ліки. Те ж "Когітум" для мовлення, 6 ампул якого кілька тисяч гривень коштували... Не уявляєте, з яких глибоких ям доводилося їх всіх витягувати!

Маша вже жила у Ольги близько трьох місяців, коли Подусова дізналася, що у її нової доньки є рідна сестричка. Правда, вона всі три роки свого короткого, але жахливого життя провела прикутою до ліжка.

Читайте: Донбас випльовує "совок" з кров'ю - комендант Зайцевого

- Так вийшло, що Маша перебувала в своїй родині, а Віка з пологового будинку потрапила в дитбудинок.

Вона народилася практично мертвою. І її відразу ж після народження відправили до Одеси, в реанімацію. Там відходили. Але дівчинкка до того, як я її забрала, була нерухома. У неї була дисплазія тазостегнових суглобів, плюс в мозочку у неї не працювала ділянка, що відповідає за ходьбу.

Ні ходити, ні говорити вона не могла. А всі поставлені їй діагнози насилу вмістилися на лист А4, списаний дрібним почерком. І тільки завдяки тому, що у мене вже була під опікою сестра Віки , мені її віддали.

Так вже виходило, що від поповнення до поповнення в сімействі Подусових проходив в середньому рік. Правда, іноді діти з'являлися не поодинці. Так сталося з братиками Тимком і Женею. Батьки їх спилися. І через смагляву шкіру і ромське походження, а також епілепсію у однорічного Жені, у цих дітей практично не було шансів на сім'ю. Поки за ними не приїхала Ольга.

Однорічну Лізу Подусова привезла до Одеси з Вінницької області. Коли їхала, знала лише, що від маленької відмовилися вже три пари усиновителів і навіть під опіку її ніхто не хоче брати.

Уже на місці дізналася про причину: у дівчинки ДЦП, вона не ходила. Втім, подібний "сюрприз" Ольгу не налякав - і їй на диво швидко вдалося залагодити всі формальності і повернутися додому вже з 7-ою дитиною. А дівчинці знадобиться ще 2 роки, щоб почати говорити.

А потім в один момент дітей у Ольги стало 11. У Закарпатті вона забрала відразу чотирьох братиків і сестричок - ромів. Правда, забрала не без зусиль: в дитячому будинку, де жили хлопці, їх ні в яку не хотіли віддавати навіть коли у Ольги були готові всі документи. Так що вивозити малюків довелося мало не силою.

Можливо, причина банальна: гроші. Адже на утримання однієї дитини в дитячому будинку виділяється не 3 тисячі гривень, як на дітей під опікою, а по 10 тисяч.

Але Оля просто рада, що все позаду. Незважаючи на те, що 8-річну Дашу, що числилася вже в третьому класі, довелося вчити читати і писати з нуля.

А Христина в свої 6 років, за рівнем розвитку відповідала 2-річним. І дуже любила сидіти в манежі, хоча за віком їй вже пора було сідати за шкільну парту.

Дивно, але все величезне сімейство з 12 чоловік уміщається в тісній, нехай і 4-кімнатній квартирці. Двоярусні ліжка і суцільні шафи замість стін дозволили максимально заощадити місце, якого все одно катастрофічно не вистачає для такої кількості народу, що живе на 44 кв.м.

Читайте: Якщо допустимо терор, звільнені стрілятимуть нам у спини - комбат АТО

Тільки електроенергії в квартирі Подусової щомісяця споживається на 3, а то і 4 тисячі гривень. Приблизно у стільки ж обходиться опалення. Вода і газ в квартирі, де з ранку до ночі щось готується і де перуть мінімум п'ять разів на добу, теж влітає в копієчку. Не кажучи вже про те, що пральні машинки ламаються вже через рік такого інтенсивного використання.

При цьому, статус опікуна, запевняє Подусова, не дозволяє їй претендувати на субсидію. Хоча 3 тисяч гривень допомоги на кожного з 10 дітей під опікою і 1,4 тисячі пенсії по інвалідності для усиновленого Михайла катастрофічно не вистачає навіть на найнеобхідніше. Плюс - діти ж не зовсім здорові, так що істотну частину сімейного бюджету "з'їдають" аптеки.

День у Ольги починається о 5.45. Розбудивши дітей, вона годує їх сніданком - і велике галасливе сімейство вирушає в школу. Звідти Ольга вже з одним тільки Мішею біжить на його заняття. У перерві між якими вона примудряється відвести 9 малюків на уроки скрипки: виявляється, це прекрасний інструмент для дітей із затримкою психічного розвитку та з порушеннями дрібної моторики.

Не грають на скрипці поки лише Міша (через аутизм) і Ліза (через малий вік).

Вечір же Ольга присвячує урокам - з 9 школярів самостійно їх робити недавно почала лише одна дівчинка.

І в цьому напруженому графіку щодня Подусовій необхідно знайти час, щоб притягти додому близько 30 кг продуктів - саме стільки, запевняє вона, необхідно їй на добу, щоб нагодувати дітей.

- Діти мене роблять щасливою. Кожну хвилину, кожну секунду. Коли разом готуємо. Коли робимо уроки. Коли гуляємо по справах. У нас немає машини, тому залишається занадто мало часу, щоб гуляти просто так. Тому ми "гуляємо по справах": гуляємо на скрипку, гуляємо в магазин за покупками...

Але це щасливий час, який ми проводимо один з одним. І я абсолютно не втомлююся, хоча за день вперше сісти вдається лише годині о 10 вечора.

Коли кожним твоїм рухом управляє хвиля щастя, що наповнює тебе зсередини - побут перетворюється на дрібницю, на яку навіть не звертаєш уваги.

Ольга скаржиться: ще недавно життя її великій родині не давали сусіди. Зокрема, через те, що Подусова відгородила частину двору і поставила там гойдалки для дітей.

- Доходило до того, що люди били нас сумками о сьомій ранку, коли я вела дітей до школи. Кричали, що я їх вкрала. Скандалили. Постійно писали скарги через майданчик, і я змушена була відривати гроші від дітей, щоб платити штрафи... Це все було. Але нехай. Це вже мій біль.

Все змінилося, коли минулої осені про сім'ю Подусових написала блогер з Москви - і про них дізналися люди. Сама Ольга каже: з 23 жовтня її життя різко змінилася.

- Раніше про нас знали тільки сусіди, що нас ненавидять, та злі бабці. А тут дізналися хороші люди, які не тільки розуміють, навіщо я все це роблю, але і підтримують мене.

Коли пост про нашу сім'ю побачив Олександр Соколовський (бізнесмен і блогер з Києва - Ред.), він разом з Сергієм Закревським поставили собі за мету купити для нас будинок. Сергій дав на покупку будинку 23 тисячі доларів - своїх грошей.

Суму, якої бракувало, збирали, як то кажуть, усім миром. На заклик Олександра Соколовського про допомогу родині Подусовой відгукнулися українці з усіх куточків нашої країни.

- Люди допомогли здійснити нашу найбільшу мрію: купили нам двоповерховий будинок за 32 тисячі доларів в Роздільній Одеської області. Губернатор Одеської області Максим Степанов допоміг будматеріалами на 140 тисяч гривень.

Зараз там добудовується 3 поверх. І якщо раніше було 4 кімнати, то зараз їх стане 9. На третьому поверсі будуть спальні для дітей. Хлопчики житимуть по двоє в кімнаті, дівчатка - по троє.

Втім, витрати попереду - ще чималі. Адже після добудови будинку там необхідно буде зробити ремонт і повністю закупити меблі - зі старої квартирки Ольга не зможе забрати нічого, там все вкручено намертво.

Це дійсно схоже на диво. Люди зібрали на покупку будинку 938 тис. грн. Ще 224 тис. грн зібрано на будівництво дитячого майданчика і облаштування двору. На ремонт і переобладнання будинку необхідно 821 тис. грн, з яких зібрали 408 тис.

Імена всіх, хто допомагав, вказані на спеціально створеному сайті - незалежно від того, пожертвувала людина 45 тисяч чи 45 гривень.

Читайте: Україна вперше отримала потужний шанс вирватися з російської кабали - Донік

Ольга з дітьми настільки повірили в людську доброту і здатність до співчуття, що практично не сумніваються: дуже скоро зможуть переїхати в просторий і красивий будинок. Де, цілком можливо, їх стане ще більше.

- Я ж не вибираю діток для себе. Я намагаюся врятувати тих, кого можу. Тому що я розумію: їх же ніхто не візьме. Вони або так і будуть жити своє болісне коротке життя -нерухомі, мовчазні, без шансу на розвиток. Або виростуть негідними людьми.

А я хотіла подарувати їм любов. І сім`ю. І майбутнє.

Ольга мріє і про те, щоб народити дитину. Ось тільки розуміє: гідного чоловіка, готового розділити з нею всі труднощі та радощі такої великої і такий різної сім'ї, вона може і не зустріти.

Так що поки вона розчиняється в своїх дітях. У малюках, на яких суспільство поставило свого часу хрест - і які попри все називають мамою ту, що ще раз подарувала їм життя.

Якщо вас зачепила історія цієї незвичайної сім'ї і ви хочете допомогти їй якомога швидще переїхати до нового будинку - реквізити для допомоги і подробиці будівництва ви знайдете на сайті.