Я був народжений рабом у Імперії, але рабом не буду більше вже ніколи

Я був народжений рабом у Імперії, але рабом не буду більше вже ніколи

Але не можна і не визнати, що сьогодні еміграція мені сильно заощаджує гроші, наприклад. Десять букетів! Блін, ну я реально стільки не заробляв...

Я був народжений рабом у Імперії, але рабом не буду більше вже ніколи

Ось дивна річ. Я в Мордорі всі ці совкові свята з килимом ненавидів. Ось просто ненавидів. Клара Цеткін у мене на фізіологічному рівні відторгнення викликала. Ці убогі ідіотизми з "Однокласників". Ці листівки для дебілоїдов у вконташе. Путін у телевізорі. КПРС на мавзолеї. Хлопчики вчать віршики дівчаткам. Дівчатка вчать віршики хлопчикам.

І все фальшиво до самої основи, до кінчиків нігтів.

Коли не розбираючи, вбивають тисячами жінок, дітей – в Чечні, в Алеппо, в Україні – але раз на рік тюльпанчики, "милі дами", жарти про плиту і "сам сьогодні помию посуд".

Міжнародний жіночий день в їб*наторії, де узаконені побиття дружин... Де пишаються невибірковими вбивствами. Де зморозити мерзотний жарт про Джейн Псакі або "с*чку Кондолізу Райс" вважається чоловічою доблестю. Де ненавиділи Новодворську. Вбили Політковську. Бабурову. Яку застрелили взагалі просто так, мимохідь, під руку підвернулася.

І при цьому вони щиро не розуміють, чому вони їб*нуті.

Але варто було залишити недоумкуватий скепростан – і міжнародний жіночий день став тим, чим він і є. Просто міжнародним жіночим днем. Днем рівноправності. Є лгбт-прайд. Є восьме березня. Є день батька. Просто ще один весняний день свободи і рівності. Всю цю кумачеву цвіль з нього як вітром здуло. Абсолютно нічого не маю проти того, щоб привітати світ з тим, що ми живемо в найвільнішому, найсправедливішому і найкращому з часів. Де дискримінація практично пішла в минуле. Залишилося тільки невеликі плями підчистити.

Всього років сто тому жінки не могли голосувати, обирати собі чоловіка, розпоряджатися майном, відчувати оргазм, займати керівні посади, їх лікували електрикою від істерії матки, вони тягнули важезну фізичну працю, як коні, і були просто банально істотами другого сорту.

Півстоліття тому жінкам заборонено було бігати марафон.

Прогрес за останні десятиліття років здійснив неймовірний поступ.

І я ось зараз, у вільній країні, де всім абсолютно плювати, який у тебе колір шкіри, які в тебе геніталії, які в тебе фізичні здібності, які фінансові – ти рівний з будь-ким іншим, за будь-якими параметрами – відчуваю цю свободу неймовірно. Я кожною клітинкою шкіри її відчуваю. Я дихаю нею. І ніяк не можу надихатися. Я був народжений рабом в Імперії, але рабом не буду більше вже ніколи.

Цей день я проводив у Мордорі, в Празі, куди мене вивезли на милицях, у лазні на Осокорках, куди мене пустили пожити на півроку, в бункері під охороною, тепер – в біженстві.

І я жодного разу про це не шкодую.

Зі святом тебе, світе.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

8 березня