Вибух у Чорнобилі 36 років по тому: правда про найбільшу в історії аварію на АЕС. Фото

Знак, що попереджає про радіаційне забруднення. Прип'ять, 9 квітня 2016 року

У вівторок, 26 квітня, виповнюється рівно 36 років з дня вибуху на Чорнобильській АЕС – найбільшої катастрофи за всю історію ядерної енергетики.

Четвертий енергоблок станції було повністю зруйновано, внаслідок чого стався викид радіації, за деякими даними еквівалентний 300 "Хіросімам". Про події, що сталися третину століття тому, і про наслідки катастрофи читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.

Вибух на ЧАЕС: хронологія подій

26 квітня 1986 року, о 1:23 ночі на четвертому реакторі ЧАЕС прогримів потужний вибух, який зруйнував частину енергоблоку та машинного залу.

Вибух спровокував пожежу, що охопила дах третього реактора. Практично одразу на місце прибули пожежники – вогонь гасили до п'ятої ранку. Полум'я в середині четвертого реактора вдалося загасити лише 10 травня.

Радіоактивна хмара після вибуху в Чорнобилі накрила не тільки Україну, Росію й Білорусь, а й територію багатьох країн Європи: Франції, Фінляндії, Британії, Данії, Чехословаччини, Норвегії, Швеції, Німеччини, Італії, Естонії, Австрії, Греції, Словенії, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії.

Покажчик на в'їзді до Чорнобиля, серпень 2019 року. Джерело: УНІАН

Реакція влади СРСР

Спочатку Кремль і керівництво Української РСР приховували факт катастрофи і масштаб її наслідків. Першою про підвищений рівень радіації повідомила Швеція, де на АЕС "Форсмарк" виявили радіоактивні частинки. Тільки 28 квітня, через два дні після вибуху, в СРСР вперше офіційно повідомили про аварію.

У той час, коли зарубіжні ЗМІ повідомляли про загрозу для життя людей і демонстрували карту повітряних потоків, в Україні та Білорусі проходили святкові першотравневі демонстрації та гуляння.

Представники влади, які приймали рішення про приховування інформації, згодом пояснювали свої дії необхідністю запобігання паніки серед громадян. При цьому рівень радіації, зокрема в Києві, за даними розсекречених документів СБУ, перевищував фоновий в десятки або сотні разів.

Прип'ять, багатоквартирні будинки, 2016 рік

Евакуація населення

Евакуацію населення було заплановано на 26 квітня, однак за рішенням уряду СРСР і ЦК КПРС відкладено до 14:00 27 квітня.

Для скорочення обсягу багажу людям сказали, що вони залишають свої домівки тимчасово, на строк не більше трьох днів, через що в 30-кілометровій зоні досі залишаються особисті речі місцевих жителів.

Багатоквартирні будинки в покинутій Прип'яті, листопад 1995 року

Наслідки Чорнобильської катастрофи

Перших пожежних, які прибули на ЧАЕС, не попередили про небезпеку радіоактивного диму і уламків – вони не думали, що гасять щось більше, ніж звичайну пожежу, і працювали без протигазів. Це була бригада лейтенанта Володимира Правика, який загинув через кілька днів від гострої променевої хвороби, викликаної радіацією, що потрапила в дихальні шляхи.

За даними "Грінпіс", тільки серед ліквідаторів через аварію на ЧАЕС померли десятки тисяч осіб; близько 165 тисяч отримали інвалідність; у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених, а також 10 тисяч випадків раку щитовидної залози.

Покинуте колесо огляду в Центральному парку Прип'яті, листопад 1995 року

За даними ВООЗ, представленим 2005 року, в кінцевому рахунку через катастрофу могли загинути до 4 тисяч осіб. Вважається, що більшість життів забрали онкологічні захворювання, викликані радіацією.

Забрудненими в Україні виявилися 2293 населених пунктів, у яких на кінець 1980-х проживало понад 2,6 мільйона осіб; з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 мільйонів гектар земель. Так, аварію в Чорнобилі називають найбільшою за всю історію атомної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих, так і за економічним збитком.

Як повідомляв OBOZREVATEL: