В Україні збираються повернути російську мову до шкіл та ЗМІ: що передбачає законопроєкт №10288 від уряду
Україна збирається повернути російську мову до шкіл, у ЗМІ, а також на книжкові полиці магазинів, у рекламу. Такий законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах" за номером 10288 уже зареєстровано у Верховній Раді та направлено на розгляд до комітетів.
Його ухвалення очікується у грудні цього року.
Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Заради вступу до Євросоюзу?
До Верховної Ради внесено законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах" №10288. Його автором є уряд України.
У пояснювальній записці йдеться про те, що документ підготовлений у межах виконання вимог Венеційської комісії для реалізації прав та свобод національних меншин. А також це дозволить нам виконати рекомендації Європейської комісії щодо вступу до Євросоюзу.
Звичайно, такий законопроєкт викликав обурення у соціальних мережах. Українці впевнені, що цей документ фактично перекреслює всі наші здобутки у зміцненні державної мови у таких сферах, як освіта, телебачення, радіо, видання книг, реклама.
І хоча у проєкті йдеться про реалізацію прав національних меншин, статус яких росіяни в Україні не мають, все-таки це дає їм можливість знову маніпулювати та впроваджувати російську мову у важливі сфери нашого життя.
Що передбачає законопроєкт
По-перше, якщо документ ухвалять у такому вигляді, то в Україні можна буде відкривати спеціалізовані книгарні для реалізації прав меншин і продавати там не менше 50% книг мовою нацменшин. Фактично всі полиці в цьому магазині можуть бути зайняті книгами не українською мовою.
Причому держава має сприяти розвитку таких магазинів.
Друга освіта. Правки гарантують використання мови національних меншин в освітньому процесі разом із державною мовою. А також представники нацменшин мають право здобувати базову освіту своєю мовою. За винятком таких предметів, як українська мова та література, історія України та захист України.
А правило про збільшення обсягу викладання предметів українською мовою у державних комунальних корпоративних школах, де навчаються представники нацменшин, з 20% у 5-му класі до 40% – у 9-му класі, а у профільних навчальних закладах до 60% – зовсім викреслили.
У приватних вишах також можна буде вести навчання мовою нацменшин ЄС. А українська мова тут викладатиметься як окремий предмет.
Що стосується ЗМІ, то телеканали та радіо, які ведуть мовлення корінних народів та нацменшин незалежно від територій, можуть скоротити програми українською мовою до 30%.
А в українських передачах, фільмах допускається використання інших мов без дублювання та озвучування.
Дозволять навіть рекламу без використання української мови.
Достатньо залишити щілину, як росіяни проникнуть туди
Звичайно, такий законопроєкт не міг не викликати в суспільстві обурення. Усі чудово пам'ятають, як в Україні проросійські сили різними маніпуляціями домагалися впровадження російської мови.
Так, коли в Криму збудували чи не єдиний український ліцей, то проросійські рухи використали положення, за яким певна кількість батьків могли зібратися та вимагати створення у школі російськомовних класів.
Чи можна сумніватися, що проросійські сили не вимагатимуть надалі визнати російськомовних жителів України національною меншістю. Й апелюватимуть до судів чи Венеційської комісії.
Відомий видавець Іван Малкович також стурбований таким законопроєктом.
"Ми повинні розуміти, що живемо у вирішальний час російської агресії. Або вони нас, або ми їх. І зараз кожен такий крок, пів кроку, який дає їм шанс, – і вони проникнуть як отрута. Як тільки з'явиться хоч найменша щілина, вони проникнуть туди і розриють усе і зроблять усе під себе, бо вони мають великі гроші. Не можна їм давати жодних шансів, дай Боже, щоб війна закінчилася і ми втримали свою державу і свою мову, а потім розбиратимемося.
А такі кроки зараз – просто смертельні. Це стосується і цього закону, і закону про церкву. Давно треба було ухвалити його. У нас 30 років була "лагідна українізація", а отже, ніяка. Приходять росіяни до Маріуполя і в назві міста змінюють букву "і", для них це принципово. То ми маємо дивитися на них, що для них принципово. І розуміти, що і нам це також важливо, якщо ми хочемо зберегтися як нація. І ті, що пробивають такі закони, збирають підписи для передачі закону про церкву до Венеційської комісії, – це все антиукраїнці. Їх не повинно бути в парламенті наступного разу", – сказав Малкович.
За його словами, вперше за тридцять років у зв'язку з повномасштабним вторгненням, із закриттям кордонів в Україну нарешті перестали надходити російські книги. І це дозволило багатьом українським видавництвам вижити, а деяким навіть піти у плюс.
А зараз усе це хочуть зруйнувати такими законами.
Проти такого "мовного" законопроєкту виступив і уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Він заявив, що підтримує прискорення євроінтеграції. Проте законопроєкт значно погіршить функціонування української мови.
"Будуть нівельовані норми щодо обов'язкової частини книг українською мовою для видавців та книгорозповсюджувачів. Суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо. Крім цього, запропоноване відтермінування дії цих положень для російської мови на п'ять років після скасування воєнного стану не є адекватним запобіжником від русифікації", – заявив Кремінь.
На думку уповноваженого, у цьому законопроєкті суттєво ослаблені гарантії прав представників національних меншин на навчання державною мовою у навчальних закладах.
Також він нагадав, що ще 2021 року Конституційний суд ухвалив рішення про те, що наш закон про мову відповідає міжнародним зобов'язанням України.