Феномен областей з нульовим зараженням COVID-19: у чому секрет і чому зміститься епіцентр пандемії в Україні
У деяких південно-східних областях України фіксується нульовий або мінімальний приріст заражених на добу
Місцева влада стверджує, що причиною є злагоджена робота держорганів, жорстке дотримання карантину та велике охоплення населення тестуванням
Медики називають ще одну причину, через яку коронавірус поки не добрався до деяких регіони країни
В Україні спостерігається кардинальна різниця щодо приросту хворих на COVID-19 залежно від регіону. Епідемія міцно захопила захід країни, тоді як у деяких східних і південних областях на день фіксують всього по кілька нових випадків зараження або ж їхню відсутність.
У МОЗ вважають основною причиною поширення вірусу нехтування людьми соціальною дистанцією та масковим режимом. А вірусологи кажуть, що річ не тільки в цьому й що сходу України варто приготуватися до переміщення епіцентру епідемії. Детальніше – читайте на OBOZREVATEL.
"Нульові" регіони
Щодня в Україні фіксуються області з нульовим або ж із дуже низьким показником зростання захворюваності. Здебільшого в цю статистику потрапляють південно-східні регіони: Полтавський, Кіровоградський, Луганський, Херсонський, Запорізький і Черкаський.
Місцеве керівництво впевнене, що таких результатів їм вдалося досягти завдяки системній роботі всіх органів влади.
"Ми щодня моніторимо стан поширення коронавірусної інфекції на території області, проводимо епідеміологічні розслідування, своєчасно відстежуємо контактних осіб та вживаємо профілактичних заходів щодо них. Жорстко контролюємо дотримання режиму карантину та ведемо постійну комунікаційну роботу з населенням", – розповіла в коментарі OBOZREVATEL в. о. директорки КП "Полтавський обласний центр громадського здоров'я" Ніна Дурдикулієва.
Звісно, не миналося й без порушень, але області вдалося вийти на один із найнижчих показників захворюваності. Навіть більше, за інформацією Дурдикулієвої, вірус переважно завозять з інших регіонів.
"Останнім часом ми фіксуємо, що підтверджені зараження COVID-19 завезено до нас з інших областей, здебільшого з Києва й Харкова, а недавно був випадок із Москви", – зазначила вона.
В.о. директорки "Черкаського обласного лабораторного центру" Людмила Кравченко окреслює три фактори, які вплинули на низький рівень захворюваності: кількість тестів, раннє виявлення заражених і контактних осіб та жорстке дотримання карантину.
"Ми проводимо велику кількість досліджень на COVID-19, минулого тижня було більш як 700 тестів на добу. У нас відбувається раннє виявлення всіх хворих і контактних осіб, своєчасна госпіталізація та дотримання режиму самоізоляції. Місцеві жителі суворо дотримувалися першого етапу карантину, що, ймовірно, також є одним із факторів невисокого приросту хворих", – говорить Кравченко.
Як зазначає в.о. директорки обласного лабцентру, вірус дуже сприйнятливий до змін і виживає як холодної пори року, так і в спеку. Тому варто з усією відповідальністю ставитися до виконання карантинних рекомендацій.
Директор департаменту охорони здоров'я Херсонської ОДА Віктор Короленко вважає, що основна причина, з якої області вдалося стримати поширення епідемії, – це масове тестування.
"Ми з самого початку проводили роботу з виявлення хворих. Ми були єдиною областю, яка відразу почала тестувати пацієнтів із діагнозом пневмонія. Тоді в Олешках виявили перших хворих, і нам вдалося оперативно знайти та ізолювати всіх контактних осіб. І ще одне: ми не чекали по два тижні, поки контактні особи сидітимуть на самоізоляції, а зразу проводили тестування, дослідження людей у групі ризику: літні, діабетики, особи з ослабленим імунітетом, з ГРВІ", – розповів чиновник у коментарі OBOZREVATEL.
За його словами, робота над збільшенням кількості тестувань триває. Зокрема, в області хочуть почати перевіряти адміністраторів і працівників харчоблоків усіх баз відпочинку в курортних районах Херсонщини.
Зважаючи на велику кількість відпочивальників, Короленко не виключає другої хвилі захворюваності.
"Завезений COVID-19 буде, і ми готуємося до другої хвилі, вона буде досить серйозною, не така, як перша. Зараз, поки ситуація спокійна, це дає змогу збільшити кількість засобів індивідуального захисту, медикаментів, тест-систем, щоб ми могли більш якісно й оперативно реагувати на нові виклики", – сказав він.
У чому причина
Як зазначив глава МОЗ Максим Степанов, спалахи COVID-19 найчастіше зустрічаються під час святкування, наприклад, релігійних дат у сільській місцевості.
Також на активне зараження коронавірусом впливає ігнорування громадянами вимог, встановлених власниками закладів громадського харчування та транспортних засобів.
"Нехтування правилами є основною причиною, що впливає на рівень захворюваності на коронавірусну інфекцію", – підкреслив Степанов.
Втім, крім дотримання карантинних норм, про що говорить місцева влада областей із найменшим приростом, є ще один фактор – віддаленість від кордону.
"Чим ближче кордон і вища міграція, тим більше люди контактують, а це один зі способів передання коронавірусу. Варто ще звернути увагу на компактність проживання – західні регіони більш скупчені, на відміну від південно-східних. І не варто забувати про кількість тестів", – сказав OBOZREVATEL головний імунолог Національної медичної палати України Олег Назар.
З ним згоден і лікар-інфекціоніст Євген Щербина. На його думку, різний приріст хворих між західними та південно-східними областями свідчить про те, що вірус, очевидно, прийшов до нас не з Китаю, а з Європи, з якою межують західні області.
"Тому з них усе й почалося. Після того як закрили транспортне сполучення по всій країні, ми бачимо, що осередки залишилися саме там", – говорить він.
Однак інфекціоніст переконаний, що стабільна ситуація в "нульових" областях незабаром похитнеться.
"Схід залишився відносно стабільним, але це радше питання часу. У східних регіонах більше сприйнятливих до вірусу людей, оскільки там перехворіла невелика кількість осіб і в них не виробився імунітет. Тому, відновивши транспортне сполучення, коронавірус почне переміщатися, а кількість хворих – зростати", – упевнений він.