Хворим на COVID-19 не вистачає кисню: хто винен у тому, що українці задихаються
В Україні через погіршення ситуації з коронавірусом і збільшення "важких" пацієнтів зріс попит на кисневі концентратори. Щоб їх отримати, інколи доводиться чекати по кілька тижнів. І це притому, що сам апарат коштує досить дорого.
Бізнесмен Олексій Давиденко, який займається закупівлею медичного обладнання, розповів OBOZREVATEL, чому в Україні майже через рік із початку епідемії залишається гостра нестача кисневих концентраторів і як вирішити проблему.
Кисневий концентратор. Що це?
Це апарат, який допомагає отримати 95-97-відсотковий концентрат кисню, необхідний для пацієнтів із важким перебігом коронавірусу. Він пропускає атмосферне повітря через молекулярне сито – кульки цеоліту, які затримують молекули азоту.
Концентратори потужністю від 5 до 10 літрів на хвилину встановлюють у стаціонарах, а машини швидкої допомоги у своєму розпорядженні можуть мати портативні оксигенатори. Кисень пацієнти вдихають через носові канюлі або маску.
Ще одне важливе слово – сатурація. Простими словами – це відсоток насичення крові киснем. Особливо корисний прилад, коли рівень кисню в крові тільки почав знижуватися (менш ніж 94%) – він допомагає не допустити сильнішого його падіння. Якщо ж сатурація знизилася до 80% і нижче – пацієнту необхідне лікування в стаціонарі.
Українці задихаються, але дозволити собі апарат можуть далеко не всі. І не відразу
Дедалі частіше лунають повідомлення про те, що в різних куточках країни не вистачає ліжок у лікарнях, а навіть якщо і є, далеко не всі з них під'єднані до кисню.
Попит на кисень залишається не тільки серед пацієнтів, які часто "лікуються вдома", але також серед лікарень, мерій, МОЗ загалом. Але якщо пересічний українець купує кисневі балончики, мішки й подушки, то медична система спрямована на великі ємності: кисневі станції, бочки, балони, а тепер ще й кисневі концентратори.
Саме на останніх апаратах перетинаються інтереси держави й середньостатистичного громадянина, що призвело до виникнення великого ажіотажу і черг на тижні вперед.
"Через це тема з кисневими концентраторами постійно на слуху, підігрівається ажіотаж. Той, хто швидше встиг купити, – той і купив. З огляду на те, що держава в нас неповоротка, їй треба провести тендер, знайти гроші, дати платіжку в скарбницю, швидше виходить купувати у звичайних людей. Саме вони головні покупці для себе і своїх родичів", – пояснив Давиденко.
За його словами, щодня літаки привозять в Україну по 100-200 концентраторів, але всі вони заздалегідь замовлені та викуплені покупцями. Найближче, на що можна забронювати, це середина грудня.
Але якщо комусь дуже потрібно купити просто зараз, концентрат знайти можна, проте доведеться переплачувати гроші: "Зважаючи на те, що концентратор коштує 50-60 тис. грн за один, то зрозуміло, що купували його не ті, у кого низькі зарплати. Передусім це забезпечені люди, хто може собі дозволити витратити такі гроші".
Влада пізно спохопилася
Є ще друга проблема з киснем, пов'язана з його розведенням по лікарнях. Нині в лікарні переважно госпіталізують людей, у яких низька сатурація і хто потребує додаткової кисневої терапії. І ліжко-місць, обладнаних кисневими точками, дуже мало. Проблему визнали навіть в Офісі президента.
Виявилося, що розведенням кисню просто ніхто не займався, хоча лікарі та волонтери останні місяці просто кричали про цю проблему, а в багатьох лікарнях за кисневі маски пацієнти билися між собою. Лікарні почали обладнувати розведенням тільки зараз, у розпал епідемії. Реально цими станціями хворі почнуть користуватися щонайменше в січні 2021 року, а це ще місяць-півтора часу.
"Розведення кисню не робиться за один тиждень. Для цього потрібно розробити проєкт, провести експертизу, тендер на будівельні роботи. І як робити ремонт у палаті, де лежать пацієнти? Як там можна бити стіни і прокладати комунікацію? Весь процес займає 3 місяці і його неможливо реалізовувати, якщо лікарні заповнені людьми", – резюмував Давиденко.
У своєму недавньому інтерв'ю заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що гроші на закупівлю кисневих станцій і концентраторів були безпосередньо відправлені до регіонів. Після масового розголосу в ЗМІ та навіть після численних смертей українців, які просто задихнулися, він пообіцяв особисто контролювати "кисневий" процес. Загалом на додаткові закупівлі кисню Кабміном було виділено пів мільярда гривень.