Українка Анна в Ірландії: проблеми з роботою, вступ до вишу та велика мрія повернутися

29-річна Анна К. з Хмельниччини переїхала до Ірландії півтора роки тому, скориставшись можливістю тимчасового захисту, який надає ця держава українцям через війну. Вона мала непоганий рівень англійської та кількарічний досвід роботи у сфері IT, але відсутність диплому про освіту стала неабиякою перешкодою для працевлаштування дівчини за спеціальністю.

Проте Анна не сиділа склавши руки. Вона влаштувалася працювати офіціанткою, а паралельно почала готуватися до вступу до університету. Дівчина успішно подолала програму з підготовки й отримала запрошення на навчання від двох вишів. З серпня розпочинається її перший в Ірландії навчальний рік.

Але незважаючи на успіхи, яких Анна досягла в Ірландії, її мрія – повернутися на батьківщину. "Я дуже сильно сумую за Україною. Це зовсім інші відчуття – бути в Україні і тут", – зізнається вона.

Детальніше про історію Анни читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Чому поїхала з України і чому саме Ірландія?

За словами Анни, причин було три. Перша – це знання англійської мови. "Я знала англійську. Не так добре, як зараз, але я могла розмовляти, тому не могла уявити собі переїзд в країну, мову якої взагалі б не знала".

Друга причина полягала в тому, що в Ірландії живуть знайомі, які допомогли зорієнтуватися в країні у перший час після приїзду. І, нарешті, третя причина – просто бажання подивитися іншу країну. "Було цікаво подивитися на Ірландію. Я ніколи тут не була".

Як до переїзду до Ірландії поставилася родина

Анна виїхала до Ірландії сама. "Я досить доросла людина, щоб ухвалювати рішення самостійно в своєму житті", – каже вона. Дівчина розповіла, що веде самостійний спосіб життя вже протягом десяти років. Вона тривалий час жила далеко від родини – у Києві, Львові, Івано-Франківську.

Проте, звісно, родина переживала за неї, коли вона вирішила виїхати з України: "У найбільшому шоці була мама, вона стресувала від цього. Але водночас вона розуміла, що є сенс виїхати".

Житло і допомога від держави. На що вистачає цих грошей?

Щойно Анна переїхала до Ірландії, її поселили в готель, де вона прожила перших кілька місяців. Далі дівчина самостійно розпочала пошуки житла і за останніх півтора роки змінила кілька місць проживання.

Наразі Анна має житло, що надається за програмою підтримки українців. "Я проживаю в ірландській сім’ї. Вони надають дуже багато підтримки і поставилися з великим розумінням. Маю окрему кімнату з своїм санвузлом".

Яку матеріальну допомогу надають в Ірландії біженцям з України? Ця сума не є однаковою для усіх. Приміром, тим, хто проживають в готелях, надають усього лише 38 євро на тиждень. Цих коштів ледь вистачає на харчування. Водночас Анна отримує від держави 200 євро на тиждень, тобто близько 800 євро на місяць.

Робота в Ірландії: "мене ніхто не очікував з обіймами"

"Коли я виїздила, я очікувала, що досить швидко знайду тут роботу. Але все вийшло досить сумно. Тому що в Ірландії мене ніхто не очікував з обіймами. У них достатньо своїх кваліфікованих працівників", – розповіла Анна.

Перед переїздом до Ірландії вона мала 4,5-річний досвід роботи сфері IT, в програмуванні, але диплому у дівчини не було. І це стало справжньою перешкодою на шляху до роботи за спеціальністю.

Вона надсилала численні резюме потенційним роботодавцям, але на більшу частину з них відповіді просто не було. Відреагували лише одиниці, один з десяти. "Деякі з цих відповідей були негативні. Я мала дві співбесіди. Одна з них була з іншого напрямку, ніж я мала досвід. Ще одна співбесіда була з компанією Apple, я була дуже здивована, що вони запропонували", але й там отримала відмову. Анна пов’язала невдачі, насамперед, із відсутністю університетського диплому.

"Можливо, мій досвід роботи мав якесь значення, але очевидно, що цього було недостатньо, аби наймати людину на роботу. Це зовсім не так, як у нас. В Україні достатньо, щоб людина мала певну кількість знань, а далі можна надолужувати – йти в інтернет, читати, вивчати тощо. Але тут вони хочуть, щоб людина на старті знала абсолютно усе", – пояснила дівчина.

Коли вона зрозуміла, що перспективі знайти роботу за спеціальністю досить примарні, Анна пішла працювати офіціанткою. Водночас вона ніколи не полишала надії, що зможе досягти своєї мети. "Я досить розумна, я не уявляю себе офіціанткою, приміром, за два роки. Мене не влаштовувало те, що я не використовую свій потенціал. Я знаю, на що я здатна", – наголосила дівчина.

І вирішила здобути освіту в Ірландії.

Навчання в університеті в Ірландії: першу сходинку подолано

Анна вирішила спробувати здобути університетську освіту в Ірландії. Минулого навчального року вона успішно пройшла програму доступу до університетів Ірландії і отримала запрошення з двох університетів. З 1 вересня вона розпочинає свій перший навчальний рік в новій країні. Дівчина обрала курс інженерії, проте, на початку другого курсу вона матиме можливість обрати конкретний професійний напрям.

Хто оплачує навчання у виші для українців? Підтримку надає держава. "Навчання в двох університетах коштує по 3100 євро на рік. Є певні гранти, які можуть це покрити, але для мене вони не працюють, тому що для цього потрібно перебувати в Ірландії від 3 років", – пояснила дівчина.

Щоб мати додатковий дохід, під час літніх місяців Анна продовжує працювати офіціанткою. Можливо, буде мати підробіток і під час навчання в університеті. "Я маю працювати протягом літа. Протягом навчального року будуть виплати, я можу не працювати, але цих виплат може бути недостатньо. Вони покривають лише якісь мінімальні витрати – харчування, вчасно змінити одяг тощо".

Коли закінчиться війна: одразу повертатися в Україну?

Термін навчання на бакалавраті становить 4 роки, на магістратурі – 5 років. Отже, Анна залишається в Ірландії щонайменше ще на 4 роки. Який план має дівчина на випадок, якщо війна в Україні закінчиться раніше цього терміну?

Вона планує довести справу до кінця і здобути освіту. "Я можу подати заявку про те, що я навчаюся і хочу перебувати в країні ще енну кількість років, щоб закінчити навчання. Можливо, в такому разі мені доведеться змінити статус, але наразі я не планую цього".

Анна припускає, що, можливо, після закінчення університету певний час працюватиме в Ірландії, але не надто довго, адже вона сумує за батьківщиною і бачить своє майбутнє тільки в Україні.

"Я планую повертатися в Україну після закінчення навчання. Можливо, я пропрацюю тут рік, але все одно я чекаю на повернення і не планую залишатися тут дуже надовго після навчання. Я дуже сильно сумую за Україною. Це зовсім інші відчуття – бути в Україні і тут. Але спочатку закінчу навчання", – розповіла українка.