Україна вже отримала понад півмільйона тонн гуманітарної допомоги: які області найбільше
З 11 березня по 12 червня Україна отримала 510 тис. тонн міжнародної гуманітарної допомоги. Такі дані надали Кабмін та Офіс президента. Найбільші хаби розташовані у Київській, Львівській, Волинській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Левова частка допомоги потрапляє до країни автомобільним транспортом, менше — залізничним, і незначна частка — морським шляхом.
Наталія Патрікєєва з Руху ЧЕСНО проаналізувала, як працюють гуманітарні хаби в різних регіонах, та дізналася, якої саме допомоги зараз потребує Україна.
Гуманітарними питаннями в Україні нині займаються великі міжнародні гуманітарні організації, а також тисячі невеликих локальних ініціатив. Міжнародні мають більше можливостей доступу як до вільних, так і до тимчасово окупованих територій. Місцеві ж найбільш ефективно працюють із переселенцями в регіонах, точково вивчаючи їхні потреби.
Наприкінці березня для всіх, хто хоче підтримати Україну, створили портал гуманітарної допомоги help.gov.ua. Там можна дізнатись, як відправити й кому адресувати гуманітарний вантаж, як перерахувати кошти для підтримки армії чи допомоги постраждалим мирним мешканцям, є контакти закордонних та українських гуманітарних хабів.
Найбільше Україна потребує медикаментів, палива, санітарно-гігієнічних засобів, продовольства і технічних засобів. Щодо медикаментів на порталі створена окрема сторінка з актуальними потребами.
Також на сайті зібрані дані про надходження міжнародної гуманітарної допомоги — вага, кількість вантажів та задекларовані отримувачі. Ця гуманітарна допомога не залишається вся у вказаних областях, а розподіляється у різні населені пункти.
Враховані всі можливі отримувачі: міжнародні, громадські, благодійні організації, дитячі будинки, заклади освіти тощо. Гуманітарні штаби є в кожному обласному центрі, однак далеко не всі публікують звітність щодо своєї роботи. Так само не всі військові адміністрації надають цю інформацію навіть у відповідь на інформаційні запити. Тому скласти цілісну картину щодо того, що куди надходить і як розподіляється, нереально.
Основні проблеми всіх гуманітарних хабів — неможливість допомогти людям на тимчасово окупованих територіях та дефіцит пального.
Як гуманітарний вантаж потрапляє в Україну?
На період воєнного стану в Україні діють спрощені правила ввезення гуманітарного вантажу. Якщо раніше рішення про те, що вантаж гуманітарний, приймало Мінсоцполітики з урахуванням позицій центральних органів виконавчої влади, то зараз лише опрацьовують декларацію від особи, що перевозить відповідний товар.
За інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, у період з 16 березня по 15 квітня цивільному населенню було доправлено понад 58 гуманітарних вантажів (приблизно 86 вантажівок) до 21 області та міста Києва. До гуманітарного вантажу належали продукти харчування, одяг, товари домашнього вжитку та засоби гігієни.
Мінреінтеграції постійно актуалізує інформацію щодо гуманітарних потреб цивільного населення в розрізі кожної області та повідомляє партнерам про ці потреби. Інформацію подає кожна обласна військова адміністрація. Мінсоцполітики щотижня збирає інформацію зі своїх структурних підрозділів.
Відповідні дані надсилають до Офісу ООН з координації гуманітарних справ в Україні, який направляє їх до партнерських організацій для опрацювання.
Дослідження організації Humanitarian Outcomes показують, що більшу частину гуманітарної допомоги отримують агенції ООН. Водночас це демонструє те, що локальні українські організації набагато мобільніші та здатні приймати оперативні рішення, а також збирати приватні внески.
Україна вже отримала понад мільярд доларів допомоги на гуманітарні потреби. Служба фінансового відстеження ООН (FTS) повідомляє, що агенції ООН отримали близько двох третин фінансування гуманітарної допомоги. Більша частина цих грошей розподіляється на субгранти іншим неурядовим організаціям. Міжнародні організації отримали 6% цих надходжень. Місцеві організації отримали лише 4,4 млн, що становить 0,003% від усіх надходжень.
Водночас аналіз оперативної присутності показав, що міжнародна допомога хоч і зросла після вторгнення, але переважно на заході України, в той час як у східних регіонах навіть зменшилася. Кількість українських гуманітарних організацій суттєво переважає кількість міжнародних. Натомість у локальних НГО кажуть, що рідко отримують міжнародне фінансування, бо процес організації співпраці з агенціями ООН надто складний і тривалий. А діяти треба вже тут і зараз.
"СпівДія"
Починаючи з 16 березня Мінреінтеграції у співпраці з Help Ukraine Center координує доправлення гуманітарної допомоги цивільному населенню України. Отриману допомогу розподіляють Збройні сили України, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та об’єднання "СпівДія".
На сьогодні "СпівДія" налічує 23 власні хаби у 18 областях України.
"СпівДія" координується за підтримки гуманітарного штабу з координації гуманітарної допомоги Офісу президента України, Міністерства молоді та спорту, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
За три місяці роботи волонтерська платформа "СпівДія" отримала 267 705 тис. запитів про гуманітарну допомогу. Територіально найбільше звернень із Дніпропетровщини, Донеччини, Запоріжжя, Одещини та Харківщини.
"Велику кількість прохань про допомогу з найбазовішим — їжею та вбранням, ліками — отримуємо зі сходу та півдня країни. Станом на сьогодні лише по Запорізькій області 14 763 тис. відкритих запитів. По Дніпропетровській — 44 683, 18 414 по Одеській. Тобто там, куди евакуюють людей із зон активних бойових дій. Там, куди виїжджають із окупованих населених пунктів", — розповідає координаторка напряму "СпівДія Хаби" Анна Білошапка.
Гуманітарний штаб міста Києва
Місто Київ отримує найбільше гуманітарної допомоги, яка потім розподіляється в інші міста країни.
У перші дні війни районні гуманітарні штаби столиці стали центрами для багатьох волонтерських організацій, де всі нужденні щодня отримували продуктові набори, товари першої необхідності та гарячі обіди. Допомогу, яка надходила, роздавали людям одразу, тому порахувати точну кількість тих, кому допомогли, зараз складно.
На другому етапі, коли виникла загроза оточення Києва, гуманітарний штаб розпочав роботу по накопиченню продуктів і товарів непродовольчої групи із розрахунку на 1,42 млн киян на 30 днів.
Загалом було накопичено 6 тис. тонн продовольства та понад 8 тис. палет непродовольчих товарів.
Розміщення та складування вантажів забезпечено на територіях 12 міських складів (хабів) та 41 районного складу.
За весь час до Гуманітарного штабу Києва надійшло майже 30 тис. пропозицій волонтерів про надання допомоги. Також через сайт надійшло 22 847 запитів на отримання допомоги і 382 пропозиції від донорів.
Київ отримував допомогу від понад 100 іноземних партнерів. Серед них муніципалітети Берліна, Мюнхена, Лейпцига, Кельна, Парижа, Брюсселя, Таллінна, Риги, Баку, Бухареста, Тирани, Гродзинського повіту (Польща) та міжнародних гуманітарних організацій.
Львів та область
Один із найбільших гуманітарних хабів працює на Львівщині. Сюди за час повномасштабної війни надійшло майже 100 тис. тонн гуманітарних вантажів. В області працюють як організації, що спрямовані на локальну допомогу, так і ті, хто надсилає вантажі в інші регіони.
До прикладу, Центр волонтерства та захисту створили за ініціативи громадськості та бізнесу. Основні напрямки діяльності центру — надання прихистку, харчування та психологічної допомоги переселенцям, збір та надання гуманітарної допомоги.
За час існування центру відвантажено 5358 тонн їжі, 47 932 мішків одягу, 111 797 ящиків медикаментів, приготовано понад 87 тис. порцій гарячих страв.
Спочатку центр отримує гуманітарну допомогу від донорів, потім перевантажує на складі у Польщі та сортує у Львові. Після цього надсилає у різні міста країни.
"Є проблеми із самою логістикою. З Польщі вантажі привезти складно — черги на кордоні, не всі водії взагалі хочуть перетинати кордон України, паливо дуже дороге", — розповідають у центрі.
Допомогу тут отримують від приватних донорів та компаній із різних країн. Спрямовують її за заявками від військових частин чи лікарень. Працювати стає все важче, оскільки кошти донорів також потроху виснажуються.
У самому Львові та області працюють десятки організацій, що займаються гуманітарними питаннями. Кожна має власну специфіку роботи. Лідер логістичної команди і поставок тактичної медицини фонду UAResponders зі Львова Володимир Притула зазначає, що гуманітарні вантажі його організація переважно отримує з Польщі, Швеції, Чехії та Німеччини.
"Так як ми логістична команда і наш основний фокус — це доставка гуманітарних вантажів, то із залученням виробництв вийшло хіба залучити ОККО, яка для нашого ГО вже двічі виділила бензин і дизель по 200 літрів кожного. Але так як другим фокусом команди є тактична медицина, то ми залучили ТОВ "Простір" із виробництва турнікета (Дніпро) і Хмельницький, по виробництву декомпресійних голок. Також у Хмельницькому час від часу замовляємо форму для покриття запитів розвідки", — каже Володимир.
Тимчасове житло для переселенців
Війна та бойові дії тривають, однак тисячі людей вже втратили своє житло і потребують хоча б тимчасового притулку. Загальна площа зруйнованого чи пошкодженого житла наразі складає понад 9,401 млн квадратних метрів. Верховна Рада напрацювала законопроєкт щодо компенсації громадянам України за житло, втрачене внаслідок бойових дій.
Але поки урядовці розробляють формат відбудови помешкань, люди десь мають жити, тому на місцях є окремі ініціативи щодо тимчасового житла для переселенців.
До прикладу, ініціатива Made in Ukraine разом із тернопільськими підприємцями та Міжнародним благодійним фондом "Українська сім’я" почали працювати над будівництвом соціального житла для тимчасово переміщених осіб у Збаражі.
Проєкт комплексу розроблений компанією Balbek bureau. Організатори кажуть, що люди, які вимушено лишили свої домівки, до моменту повернення додому повинні жити в гідних умовах і мати все необхідне.
Для втілення ідеї вже провели кадастрову зйомку 40 га із погодженням в інстанціях, що експлуатують наземні та підземні комунікації, юридично відпрацювали виділення землі, зробили розбивку території та погодили архітектурно-проєктувальні роботи. Проєкт розрахований на 5500 людей.
У Львові облаштували вже три модульні містечка у різних районах міста. За інформацією Львівської міської ради, всі модульні будиночки — подарунок Україні від польського уряду за сприяння Міністерства розвитку громад та територій.
Товариство Червоного Хреста України за сприяння Львівської міської ради також розпочало будівництво будиночків для вагітних жінок, які знайшли у Львові прихисток від війни. Згідно з підписаним Меморандумом про співпрацю, організація забезпечить фінансову складову проєкту, інвестувавши 26 млн гривень. Таке містечко для жінок при надії розгортають у районі вулиці Тракт Глинянський.
Модульні будиночки також облаштовують на Чернігівщині, у Бородянці на Київщині, в Гостомелі, в селах Озерне та Мощун.
Інші волонтерські ініціативи
Волонтери на місцях співпрацюють із міжнародними організаціями, залучають українських підприємців та допомогу звичайних людей.
Юлія Грицьків, керівниця благодійного фонду "Локомотив", що працює на Прикарпатті (Коломия), розповідає, що від початку переміщені найбільше потребували постільної білизни, ковдр, подушок та пледів. На другому місці їжа, засоби гігієни. І вже потім — одяг, з яким зараз проблем немає зовсім.
"Найбільший потік був у березні, ми обробляли по 150 звернень у день. Загалом з того часу обробили близько дев’яти тисяч. Зараз потік менший, але люди досі приходять, шукають засоби гігієни, одяг. Їжу ми вже не видаємо, бо міська рада Коломиї організувала харчування переселенців. Засоби гігієни зараз ми збираємо передусім для військовослужбовців. Але можуть їх отримати і діти переселенців: підгузники, креми", — каже Грицьків.
Спочатку організація зверталася по допомогу до місцевих підприємств, але зараз більше працює з іншими країнами, найчастіше — з Польщею, Румунією, США, Великобританією, Німеччиною, Італією, Іспанією, Францією. Протягом трьох місяців до організації долучалися понад тисячу волонтерів.
"Зараз маємо постійних 99 волонтерів, які працюють позмінно. Хтось приходить до обіду, хтось після. Є люди, які допомагають віддалено. Це передусім водії, які можуть поїхати до іншої країни, забрати допомогу. У цьому плані проблем немає, люди самі приходили і пропонували допомогу", — зазначила Юлія Грицьків.
Координаційний штаб волонтерів Дніпра за час повномасштабного вторгнення надав інформаційну допомогу 79 615 тимчасово переміщеним особам, допомогу із тимчасовим прихистком та інформацію щодо довгострокового житла 26 566 особам. Найбільше люди зверталися із Краматорська, Лисичанська, Сєвєродонецька, Харкова.
"Вдалося залучити підприємство, яке займалось виробництвом "їжаків" для блокпостів, також задіяні ті виробники, хто шиє форму, наколінники, сумки, підсумки, аптечки. Також залучили харчову промисловість: вони випікають хліб, солодку випічку, сухарі для військових. Також долучились виробники води. Багато рестораторів стали готувати консерви із м’яса і овочів", — розповідає волонтерка штабу Валентина Черкез.
Фонди зазначають, що їхні потреби у волонтерах та водіях закриті, водночас є проблеми з паливом — як і у всій країні.
Лілія Леонідова з одеського Гуманітарного волонтерського центру "Гостинна хата" розповідає, що їхня організація допомагає цивільному населенню в Одесі та районі.
"Ми отримуємо допомогу від міського та обласного гуманітарних штабів, донорів та звичайних одеситів. Кошти на рахунки не збираємо", — розповідає координаторка центру Лілія Леонідова.
У центрі не очікували такої кількості людей, які потребують допомоги, тому розділили логістику видачі підтримки — окремо переселенцям, окремо одеситам.
"Ми змінювали логістику, бо не чекали такої кількості людей. Тепер одесити з 9 до 11 ранку записуються, і видача відбувається наступного дня. Переселенці приходять щодня, жива черга. Місцеві переважно отримують продовольство, памперси дорослі та дитячі, дитяче харчування, а переселенцям ми намагаємося допомогти всім: коляски, посуд, побутова техніка", — розповідає Леонідова.
За словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юрія Гримчака, українська влада не має змоги підтримувати своїх громадян за лінією розмежування. Натомість організували пункти продажу харчів за дещо зниженими цінами на пунктах пропуску. Також жителі окупованих територій отримують виплати від ООН — по 2–2,5 тис. гривень щомісячно.
Із даних про міжнародну гуманітарну допомогу ми бачимо, що на останньому місці перебувають Херсонська та Луганська області — майже повністю окуповані регіони.
На тимчасово окупованих територіях можуть працювати лише міжнародні організації. До прикладу, в Херсонській області продовжує працювати обласна організація Червоного Хреста України.