У ході російсько-української війни, яка триває на Донбасі, за 2021 рік загинуло 79 захисників. Кожен із них заслуговує хоча б на хвилини мовчання у ці святкові дні, які українці відзначають під мирним небом, де замість "Градів" стріляють салюти.
Повний список героїв, які загинули за Україну, зібрало видання Цензор.Нет. Серед них були бійці різних підрозділів: морпіхи, десантники, танкісти, артилеристи, розвідники, водії, парамедики, сапери.
1. Олег Андрієнко, народився у Запоріжжі 26 серпня 1983 року (38 років).
Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади.
Загинув 11 січня вдень у районі селища Піски Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.
У Олега Віталійовича залишилися дружина, син, мати та брат.
Олег Андрієнко. Джерело: Цензор.Net
2. Олександр Отреп'єв (позивний Спів) народився 28 липня 1992 року (29 років) у селі Притулок Єланецького району Миколаївської області.
Старший матрос, навідник 1-го відділення 2-го взводу 2-ї роти батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.
Загинув 21 січня в районі селища Водяне Ясинуватського району Донецької області від смертельного поранення, завданого російським снайпером.
Олександр Отреп'єв. Джерело: Цензор.Net
3. Роман Дзюбенко, народився у селі Ольхове Станично-Луганського району Луганської області, 13 жовтня 1994 року (27 років).
Молодший сержант, головний сержант – командир 1-го відділення 2-го взводу 2-ї мотопіхотної роти 22-го окремого батальйону 92-ї окремої мотопіхотної бригади.
Увечері 26 січня в районі села Новоолександрівка Попаснянського району Луганської області Роман Васильович отримав дуже важке наскрізне поранення голови, що й спричинило смерть героя.
Роман Дзюбенко. Джерело: Цензор.Net
4. Дмитро Власенко народився 19 серпня 1992 року (29 років) у селі Грушівка Первомайського району Миколаївської області.
Старший матрос, старший стрілець 2-го відділення 2-го взводу десантно-штурмової роти 503 окремого батальйону морської піхоти.
Загинув 2 лютого в районі селища Шуми Бахмутського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером. Помер через годину після поранення, що виявилося несумісним із життям.
Дмитро Власенко. Джерело: Цензор.Net
5. Назарій Поліщук народився 18 жовтня 1996 року (25 років) у селі Вотилівка Лисянського району Черкаської області.
Старший солдат, старший механік-водій 1-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 6 лютого у районі населеного пункту Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області від смертельних поранень, несумісних із життям, що отримав підрив на невідомому вибуховому пристрої під час висування на взводний опорний пункт. У нього залишилися батьки, три брати, сестра та дочка.
Назар Поліщук. Джерело: Цензор.Net
6. Олексій Підвезений народився 05 червня 1997 року (24 роки) у селі Червоний Деркул Станично-Луганського району Луганської області.
Солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор 3-го відділення 3-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 6 лютого в районі населеного пункту Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області від смертельних поранень, несумісних із життям, що одержав підрив на невідомому вибуховому пристрої. У хлопця залишилися батьки та сестра.
Олексій Підвезений. Джерело: Цензор.Net
7. Олександр Глушко, народився 11 лютого 1984 року (37 років) у селі Рунівщина Полтавської області. З 2007 року жив у Полтаві.
Солдат, водій-електрик інженерно-саперного взводу 5-ї батальйонно-тактичної групи 81 окремої аеромобільної бригади. Відряджений до виконання бойових завдань у зоні ООС у складі 59-й ОМПБр.
Загинув 11 лютого в районі селища міського типу Зайцеве Бахмутського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером. У нього залишилися мати, сестра, дружина та двоє дітей.
Олександр Глушко. Джерело: Цензор.Net
8. Владислав Лященко народився 16 травня 1996 року (25 років) у Горлівці. З 2014 року жив у місті Кілія Одеської області.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 11 лютого в районі села Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області від смертельного кульового поранення, яке зазнало обстрілу нашого взводного опорного пункту російськими військами зі стрілецької зброї. У хлопця залишилася скорботна мати.
Владислав Лященко. Джерело: Цензор.Net
9. Олександр Войтенко народився 30 квітня 1974 року (47 років) у Полтаві. Жив у Кременчуці.
Капітан, командир взводу вогневої підтримки 1-ї роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. Відряджений до виконання бойових завдань у зоні ООС у складі 59-й ОМПБр.
Загинув 14 лютого близько 10:00 в районі селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області в результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої. У нього залишилися батьки, сестра, дружина та син.
Олександр Войтенко. Джерело: Цензор.Net
10. В'ячеслав Алексєєнко (позивний Самурай) народився 17 квітня 1987 року (34 роки) у Кременчуці Полтавської області. Жив у селі Потоки Кременчуцького району та у Кременчуці.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го взводу 1-ї роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. Відряджений до виконання бойових завдань у зоні ООС у складі 59-й ОМПБр.
Загинув 14 лютого близько 10:00 в районі селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області в результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої. У нього залишилися мати, дружина та син.
В'ячеслав Алексєєнко. Джерело: Цензор.Net
11. Дмитро Мироненко народився 31 березня 1994 року (27 років) у Харкові.
Старший солдат, старший стрілець 1-го взводу 1-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади.
Загинув 14 лютого близько 10:00 в районі селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області в результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої. У нього залишилася мати та сестра.
Дмитро Мироненко. Джерело: Цензор.Net
12. Сергій Петраускас, (Позивний Ящер) народився 18 грудня 1977 року (44 роки) у місті Ічня Чернігівської області. Жив у селі Більмачівка Ічнянського району.
Старший солдат, старший стрілець 72-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 22 лютого в районі міста Авдіївка Донецької області від смертельних поранень, яке зазнало внаслідок гранатометного обстрілу наших позицій. У нього залишилися мати, брат, сестра, дружина та троє дітей.
Сергій Петраускас. Джерело: Цензор.Net
13. Дмитро Сардак народився 11 червня 1986 року (35 років) в Одесі.
Сержант, старший оператор-навідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади.
Загинув 23 лютого о 06.20 у районі селища міського типу Зайцеве Бахмутського району Донецької області внаслідок смертельного уламкового поранення, яке зазнало під час гранатометного обстрілу наших позицій. У нього залишилися брат, сестра та дружина.
Дмитро Сардак. Джерело: Цензор.Net
14. Сергій Моісеєнко народився 17 грудня 1988 (33 роки) у Херсоні.
Старший матрос, командир бойової машини – командир 3-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.
Загинув 28 лютого о 22.50 у районі села Пищевик Волноваського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером. У нього залишилися громадянська дружина та донька.
Сергій Моїсеєнко. Джерело: Цензор.Net
15. Володимир Онопрієнко народився 25 травня 1977 (44 роки) у селищі міського типу Драбів Черкаської області.
Старший солдат, командир бойової машини – командир відділення 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" 53-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 10 березня в районі села Старогнатівка Бойківського району Донецької області внаслідок смертельного поранення, яке зазнало обстрілу наших позицій з російських військ. У нього залишилися мати, дружина та дочка
Володимир Онопрієнко. Джерело: Цензор.Net
16. Олександр Пекур народився 17 листопада 1990 року (30 років) у селі Гурівщина Бучанського району Київської області.
Старший солдат, номер обслуговування гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 54 окремого розвідувального батальйону.
Загинув 12 березня в районі міста Мар'їнка Донецької області від смертельного поранення, завданого російським снайпером. У нього залишилися мати та брат.
Олександр Пекур. Джерело: Цензор.Net
17. Віктор Пасіка народився 08 червня 1965 року (56 років) у селі Мончинці Красилівського району Хмельницької області. Жив у Хмельницькому.
Молодший сержант, командир бойової машини – командир 2-го відділення 3-го взводу 2-ї роти 109-го окремого гірничо-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 18 березня в районі селища міського типу Південне Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, яке зазнало обстрілу позицій ЗСУ російськими військами з боку окупованої Горлівки. У нього залишилися донька та двоє онуків.
Віктор Пасіка. Джерело: Цензор.Net
18. Андрій Грабар (позивні Мамай, Танчик) народився 14 вересня 1995 року (26 років) у Миколаєві.
Молодший сержант командир бойової машини – командир відділення батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.
Загинув 19 березня в районі селища Водяне Волноваського району Донецької області внаслідок смертельних поранень, які зазнали під час мінометного та гранатометного обстрілу наших позицій з боку російських військ. У нього лишилася дружина.
Андрій Грабар. Джерело: Цензор.Net
19. Кирило Биковський народився 17 травня 1992 року (29 років) у Кропивницькому.
Солдат, навідник 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 109 окремого гірничо-штурмового батальйону 10 окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 20 березня в районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, отриманого під час обстрілу позицій ЗСУ щодо стрілецької зброї. У нього залишилися мати, дві сестри та син.
Кирило Биковський. Джерело: Цензор.Net
20. Сергій Коваль народився 30 серпня 1977 року (44 роки) у селі Рихта Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Жив у Кам'янці-Подільському.
Підполковник, командир загону пошуку та знешкодження саморобних вибухових пристроїв 143 центру розмінування.
Загинув 26 березня в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок смертельних поранень, отриманих під час обстрілу позицій ЗСУ щодо мінометів та стрілецької зброї. У нього залишилися дружина, син та дочка.
Сергій Коваль. Джерело: Цензор.Net
21. Сергій Барнич народився 11 січня 1974 року (47 років) у місті Калуш Івано-Франківської області.
Старший сержант, начальник інженерної служби – командир інженерно-саперного взводу 109-го окремого гірничо-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 26 березня в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок смертельних поранень, отриманих під час обстрілу позицій ЗСУ щодо мінометів та стрілецької зброї. В нього залишилися батьки.
Сергій Барніч. Джерело: Цензор.Net
22. Максим Олександрович Абрамович народився 17 березня 1994 року (28 років) у місті Дубровиця Рівненської області.
Старший сержант, головний сержант 1-го взводу 3-ї роти 109-го окремого гірничо-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 26 березня в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок смертельних поранень, отриманих під час обстрілу позицій ЗСУ щодо мінометів та стрілецької зброї.
Похований 30 березня у Дубровиці. У нього залишилася мати, яка виховала справжнього чоловіка.
Максим Абрамович. Джерело: Цензор.Net
23. Сергій Гайченко народився 9 вересня 1993 року (29 років) у селі Михайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Старший солдат, командир бойової машини – командир відділення 1-го взводу 3-ї роти 109-го окремого гірничо-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 26 березня в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок смертельних поранень, отриманих під час обстрілу позицій ЗСУ щодо мінометів та стрілецької зброї. У нього залишилися батьки та брат.
Сергій Гайченко. Джерело: Цензор.Net
24. Сергій Сулима (позивний Хой) народився 9 листопада 1980 (41 рік) у Луцьку. Жив у селі Височанка Галицького району Івано-Франківської області.
Сержант, головний сержант 109-го окремого гірничо-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 3 квітня в районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області внаслідок смертельних поранень, які зазнали вибуху на невідомому вибуховому пристрої. У нього залишилася мати та сестра.
Сергій Суліма. Джерело: Цензор.Net
25. Ігор Байтала народився 19 травня 1995 року (26 років) у місті Жидачів Львівської області.
Солдат, військовослужбовець розвідувального взводу 8-го окремого гірничо-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 3 квітня у районі селища Новгородське Торецької міськради Донецької області. 6 квітня на КПВВ "Мар'їнко" його тіло було передано українській стороні представниками російсько-окупаційних військ. У нього залишилися батьки, дві сестри та брат.
Ігор Байтала. Джерело: Цензор.Net
26. Владислав Мороз народився 14 липня 1997 (24 роки) у селі Халаїдове Уманського району Черкаської області. Жив у селі Данилівка Васильківського району Київської області.
Солдат, навідник 7-ї роти 3-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 5 квітня на Донеччині в районі позиції "Зеніт" внаслідок снайперського вогню, що ведеться з боку тимчасово окупованого села Спартак. У нього залишилися батьки та сестра.
Владислав Мороз. Джерело: Цензор.Net
27. Віктор Гелебрант народився 23 січня 1972 року (49 років) у селі Неліпіне Свалявського району Закарпатської області. Жив у місті Краснокутськ Харківської області.
Молодший сержант, командир відділення – командир бойової машини 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 5 квітня о 21:45 у районі населеного пункту Золоте-4 Луганської області внаслідок снайперського вогню. У нього залишилися батьки, дружина, син, а також дві дочки від попередніх шлюбів.
Віктор Гелебрант. Джерело: Цензор.Net
28. Максим Стеблянко народився 24 січня 1998 року (23 роки) у місті Лебедін Сумської області.
Солдат, водій кулеметного взводу механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.
Загинув 6 квітня о 9.30 у районі села Степове Мар'їнського району Донецької області внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої армійської вантажівки, якою він керував. У нього залишилися батьки, троє братів та сестра.
Максим Стеблянко. Джерело: Цензор.Net
29. Володимир Шпак народився 13 березня 1984 року (37 років) у Чернігові.
Старший лейтенант, командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки 13-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.
Загинув 6 квітня о 10.55 у районі селища Невельське Ясинуватського району Донецької області від смертельних осколкових поранень, отриманих під час артилерійського обстрілу наших позицій із протитанкових гармат. У Володимира лишилися батьки.
Володимир Шпак. Джерело: Цензор.Net
30. Денис Юшко народився 31 травня 1998 року (23 роки) у селі Новобогданівка Миколаївського району Миколаївської області. Матрос, номер обслуговування мінометного взводу роти вогневої підтримки батальйону морської піхоти 36 окремої бригади морської піхоти.
Загинув 8 квітня о 02.40 у районі селища Водяне Волноваського району Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером. У нього залишилися громадянська дружина та син.
Денис Юшко. Джерело: Цензор.Net
31. Андрій Теперік народився 30 січня 1997 року (24 роки) у селі Мартове Печенізького району Харківської області.
Старший солдат, стрілець-снайпер 1-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.
10 квітня його було смертельно поранено російським снайпером, який вів вогонь у напрямку тимчасово окупованого населеного пункту Золоте-5 Сєверодонецького району Луганської області. Помер під час евакуації. У нього залишилися батьки та сестра.
Андрій Теперік. Джерело: Цензор.Net
32. Ярослав Карлійчук (позивний Малий) народився 7 серпня 1996 року (25 років) у селі Черепківці Глибоцького району Чернівецької області. Жив у селі Очаківське Голопристанського району Херсонської області.
Старший солдат, навідник-оператор 3-ї роти 109-го окремого гірничо-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 12 квітня у районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, отриманого під час обстрілу наших позицій російськими військами. У нього залишилися мати, три сестри, дружина та син.
Ярослав Карлійчук. Джерело: Цензор.Net
33. Олексій Мамчий народився 27 червня 1980 року (41 рік) у Чернівцях.
Старший солдат, старший водій зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу 108-го окремого гірничо-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
13 квітня о 04.45 ранку в районі населеного пункту Північне Торецької міськради Донецької області з ворожого безпілотного літального апарату на наші позиції було скинуто заборонені протипіхотні міни ПОМ-2, внаслідок вибуху яких Олексій Мамчій отримав численні уламки. Його негайно евакуювали до лікарні міста Торецька, де він помер у реанімаційному відділенні. У нього залишилися батьки, брат, дочка та дружина.
Олексій Мамчій. Джерело: Цензор.Net
34. Давид Шартава народився у місті Тбілісі (Грузія). З 2016 року мешкав в Україні.
Старший солдат, старший стрілець 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 18 квітня в районі села Водяне Волноваського району Донецької області внаслідок смертельного уламкового поранення, отриманого під час обстрілу позицій ЗСУ з автоматичних гранатометів.
Після прощання 21 квітня у Києві тіло загиблого військовослужбовця було доставлено до Тбілісі, де було поховано. У нього залишилися мати, сестра та двоє синів.
Давид Шартава. Джерело: Цензор.Net
35. Олександр Луцик народився 18 травня 1982 року (39 років) у селі Годомичі Колківської об'єднаної територіальної громади Волинської області.
Солдат, оператор-розвідник взводу управління 2-го протитанкового взводу 2-ї батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 22 квітня внаслідок смертельного осколкового поранення, отриманого внаслідок обстрілу позицій ЗСУ щодо протитанкового ракетного комплексу. У нього залишились сиблінги.
Олександр Луцик. Джерело: Цензор.Net
36. Іван Ковалевський (позивний Африка) народився 18 лютого 1973 року (48 років) у селі Колінки Дніпропетровської області.
Солдат, військовослужбовець розвідувального підрозділу 58-ї окремої мотопіхотної бригади.
Загинув 26 квітня в районі селища Опитне Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером. У нього залишилися дружина та двоє дітей.
Іван Ковалевський. Джерело: Цензор.Net
37. Роман Гуляк народився 07 жовтня 1990 року (30 років) у місті Волочиськ Хмельницької області.
Старший сержант, головний сержант взводу 1-го батальйону 14-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 27 квітня о 12.30 на ділянці між селами Оріхове та Новотошківське Луганської області внаслідок підриву військової вантажівки "ГАЗ-66" на невстановленому вибуховому пристрої.
Роман Гуляк. Джерело: Цензор.Net
38. Дмитро Товчигречко народився 28 лютого.1984 (37 років) у місті Кривий Ріг.
Старший солдат, механік-водій 3-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 6 травня у районі населеного пункту Новотроїцьке Донецької області внаслідок численних осколкових поранень, отриманих під час гранатометного обстрілу позицій ЗСУ російськими військами. У нього залишилися мати, дружина та двоє дітей.
Дмитро Товчигречка. Джерело: Цензор.Net
39. Сергій Коробцов народився 2 липня 1998 року (23 роки) у місті Коростень Житомирської області.
Солдат, розвідник 3-го відділення 2-го взводу розвідувальної роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Загинув 6 травня у районі селища Піски Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером. У нього залишилися мати, брат, сестра, дружина та син.
Сергій Коробцов. Джерело: Цензор.Net
40. Юрій Опришко (позивний Боня) народився 12 листопада 1978 (43 роки) в селі Ялинки Полтавської області.
Молодший сержант, головний сержант штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" 53-ї окремої механізованої бригади.
9 квітня в районі села Старогнатівка Донецької області Юрія Леонідовича було важко поранено в голову. Його терміново доставили до шпиталю в Маріуполі, згодом перевезли до Львова, він переніс кілька складних операцій, але зусилля лікарів виявилися марними та 7 травня вранці він помер у шпиталі. У нього залишилися мати, дружина та двоє дітей.
Юрій Опришко. Джерело: Цензор.Net
41. Віктор Городниченко народився 19 лютого 1996 року (25 років) у селищі міського типу Ромодан Полтавської області.
Старший солдат, старший навідник 2-го гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 3-ї десантно-штурмової роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади.
28 квітня в районі селища Зайцеве Донецької області він отримав вкрай тяжке кульове поранення, завдане російським снайпером, він помер 8 травня після численних операцій. У нього залишилися мати, брат, дружина та дочка.
Віктор Городніченко. Джерело: Цензор.Net
42. Павло Колесник народився 23 березня 1982 року (39 років) у селі Нове Чернігівської області.
Сержант, старший водій 1-го відділення 3-го взводу 2-ї роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.
Загинув 13 травня на Донеччині внаслідок смертельного поранення, завданого російським снайпером. У нього залишилися дружина та дочка.
Павло Колесник. Джерело: Цензор.Net
43. Максим Польовий народився 18 грудня 1984 року (37 років) у селі Юхімівці Хмельницького району Хмельницької області.
Майор, заступник командира 15-го окремого гірничо-штурмового батальйону 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади.
Загинув 27 травня у Луганській області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером. У нього залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей.
Максим Польовий. Джерело: Цензор.Net
44. Роман Кубишкін (позивний Санич) народився 29 червня 1974 року (47 років) у місті Орел, Росія.
22 лютого 2015 року в районі селища Піски Донецької області він отримав тяжке поранення: під час артилерійського обстрілу втратив половину черепа. Помер 2 червня.
Роман Кубишкін. Джерело: Цензор.Net
45. Володимир Володимирович Бєлов (позивний Миротворець) народився 27 липня 1984 року у місті Шевченко Мангишлакської області (Казахстан). З 1993 року мешкав у селі Забір’я Фастівського району Київської області.
Загинув 11 червня близько 15.45 в районі населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області внаслідок смертельних осколкових поранень.
У нього лишилися батько, брат та сестра.
Володимир Бєлов (позивний Миротворець) . Джерело: Цензор.Net
Продовження списку Героїв – у наступному матеріалі.