Тести брешуть, а нових хворих в Україні вже понад 30 тис. на добу? Ми розібралися, що говорить статистика і де приховано правду
В Україні вже щодня від коронавірусу вмирає близько 200 осіб
Але навіть ці дані можуть бути заниженими, а реальна ситуація, очевидно, набагато гірша
Боротьба з вірусом лише в самому розпалі, країні потрібен локдаун
Влада протягом останніх місяців активно просуває тезу про те, що в Україні один із найнижчих показників летальності від коронавірусу. Водночас епідемія продовжує набирати обертів, регулярно фіксується новий максимальний показник добової захворюваності, а медицина на межі колапсу: не вистачає ні медиків, ні ліжок, ні кисню для пацієнтів.
Україна входить у першу десятку країн Європи за темпами поширення COVID-19. І хоч офіційні дані щодо смертності в нас нижчі, ніж у Франції, Італії, Британії та інших країнах, більшість епідеміологів переконана: через посередню систему тестування й відсутність механізму відстеження контактів кількість інфікованих українців насправді в кілька разів більша.
Що ж насправді говорять цифри, як правильно їх "читати" й чи варто вірити статистиці взагалі, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Тож що там зі статистикою?
Україна перебуває на восьмому місці в Європі за загальною кількістю хворих на коронавірус. Попереду нас Польща, Німеччина, Італія, Великобританія, Іспанія і Франція, а найгірші дані демонструє Росія.
За добу в країні фіксують уже до 15 тисяч випадків зараження, а загальна кількість смертей у нас наближається до 12 тисяч. Так, ці цифри в кілька разів менші від тих, про які звітують офіційний Париж, Мадрид, Лондон і Рим.
Але тут важливо інше – кількість зроблених тестів. На один мільйон осіб в Україні цей показник не дотягує навіть до 100 тисяч, тоді як у названих країнах він досягає 500-600 тисяч. Тобто там тестується майже кожен другий житель.
Чи можна припустити, що якби в Україні тестували в таких самих масштабах, то кількість виявлених випадків зросла б у рази?
Така сама ситуація й зі смертністю. Часто в українських лікарнях пацієнт встигає піти з життя до того, як отримає результат тесту на коронавірус.
Менше тестів – менше хворих
Багато експертів збігаються на єдиній думці й небезпідставно припускають, що дані щодо інфікованих, а також про кількість летальних випадків насправді можуть бути в кілька разів більшими. І що цікаво, навіть керівники МОЗ не беруться спростовувати хоча б першу тезу, і по суті, визнають – Україна справді не тестує так, як це робиться на Заході.
На тему статистики нещодавно також висловилася відома інфекціоністка Ольга Голубовська, зазначивши, що офіційні дані щодо таких хвороб завжди відстають від реальних. До того ж багато людей хворіє безсимптомно, тому не роблять тестів і, відповідно, це не потрапляє в статистику:
"Ми дізнаємося так звані оціночні дані, є інфекційні патології, які ми дізнаємося шляхом математичного моделювання, коли все це пройде світом, через рік-півтора. Але реально хворих більше".
Деякі сімейні лікарі на умовах анонімності зізналися нам, що через величезну кількість хворих на здавання ПЛР-тестів відправляють не всіх. Але тим, у кого ковід проходить відносно легше, прописують відповідне лікування:
"Бо 30% тестів фальшивлять і не показують наявність інфекції, тому краще відразу почати лікувати людину й не втрачати дорогоцінний час".
У соцмережах можна знайти чимало підтверджень такого факту, і ось скриншот одного з них:
Україна обійшла Італію і зрівнялася з Францією?
Досвідчені лікарі озвучують різні дані й думки щодо ковід-статистики в Україні, однак збігаються в одному: реальна картина в рази гірша. Ось що вони думають:
Перехворіти на коронавірус могли вже близько 10 мільйонів українців
До літа 2021 року в Україні перехворіє 2/3 від усього населення
У ковід-статистику потрапляють лише 20-30% від усіх інфікованих
Слово фахівцям
Колишній санітарний лікар України Святослав Протас:
"Аналізуючи дані українських лабораторій із ПРЛ та ІФА-тестів, а також наші професійні дані, можна припустити, що загалом в Україні перехворіла вже третина населення. А це близько 10 млн. І це точно не 693 тисячі, як заявлено.
Нинішнє зростання статистики пов'язане зі збільшенням кількості тестів. Ми навздогін виявляємо людей, хоча насправді їх набагато більше. Ще буде невеликий підйом навесні, а вже влітку дійдемо до двох третин. Колективний імунітет збільшується. Щодо смертей від коронавірусу – взагалі окрема історія. Їх не діагностують, тому навіть неможливо припустити, що там насправді".
Епідеміологиня Катерина Сочка:
"Дуже багато хворих, у яких легка форма, лікуються і без наявності ПЛР. Відповідно до статистики не потрапляють. Там лише 20-30% від загальної кількості, і це ті, хто звернувся по медичну допомогу. Реальна картина дійсно зовсім інша. Україна перебуває на тому ж рівні, що і Франція. У нас дуже велика недореєстрація.
Сімейні лікарі не можуть впоратися зі своєчасним виявленням хворих, контактних майже не обстежують. Фактично все набагато гірше, ніж є за статистикою. Також це стосується смертності. Там ще гірше, тому розтинів не роблять, через що взагалі важко зрозуміти, від чого людина померла насправді".
Головний лікар медичного центру "Біокурс" Тарас Жиравецький:
"Зараз ми тільки розганяємось, хоча вважають, що це мовби друга хвиля. Пік повинен настати десь у січні-лютому – тоді буде найбільше навантаження на тих, хто захворів і потрапив до стаціонару... Не кожен третій потрапляє в стаціонар, навіть не кожен десятий. Думаю, десь 32 тисячі хворих на добу в нас є".
То що ж робити далі?
Очевидно, про реальну статистику захворюваності, а вже тим більше про показники смертності, нам ніхто не скаже. Власне, як ніхто й не зможе підрахувати справжні дані. Однак ситуація продовжує погіршуватися з кожним днем, і дедалі частіше звучить тема сортування пацієнтів із коронавірусом.
Щоб зупинити коронавірус, потрібно проводити вакцинацію. Однак вакцини зараз немає. Тому багато епідеміологів та інші лікарі наполягають і щодня закликають владу: в Україні терміново потрібно ввести локдаун. Щонайменше на кілька тижнів. У ситуації, що склалася, це єдиний вихід, який не переможе епідемію, але дозволить медикам встигати лікувати українців. Адже економічний добробут держави не може стояти вище, ніж людське життя.