Сучасна казка у серці Карпат: проєкт Mandra Morion став сенсацією в українському туризмі та інвестуванні
Котеджне містечко розташоване на висоті 900 м у мальовничому Микуличині
В українських школах із 1 вересня в розкладі може з'явитися новий обов'язковий предмет – "Основи християнської етики". Така пропозиція Міністерства освіти спричинила бурхливі суперечки як у соціальних мережах, так і серед батьків учнів.
Одні вважають, що, вводячи вивчення релігії, чиновники порушують Конституцію. Інші впевнені – цей предмет учить тільки добра.
Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Церква окремо від держави
На сайті Міністерства освіти з'явився проєкт нової програми для 5-9-х класів. У ньому як обов'язковий предмет пропонують "Основи християнської етики". Обговорення проєкту тривало всього два тижні і вже закінчилося в п'ятницю, 29 січня. Всі охочі могли подати свої пропозиції. Тепер відомство має їх розглянути й ухвалити рішення.
Однак предмет спричинив багато суперечок. Одна зі співзасновників громадської організації "Батьки SOS" Олена Бондаренко каже, що головна претензія – порушення Конституції.
"У нас церква відділена від держави. Не може бути в світському навчальному закладі релігійного предмета. Як би там не казали, що йдеться лише про загальнолюдські цінності. Предмет будується на релігії. Поки він був факультативним, хоча б питали згоду батьків, може їхня дитина відвідувати таке додаткове заняття чи ні. А тепер воно стане обов'язковим, за нього будуть виставляти оцінки, за ним будуть проводити іспит", – пояснює свою позицію OBOZREVATEL Бондаренко.
Крім того вона нагадує, що в школах вчаться діти із сімей різних релігійних поглядів. А також діти атеїстів.
Конфліктів не уникнути?
Відомий релігієзнавець Ігор Козловський також зазначає, що введення такого предмета в обов'язковому порядку може спричинити суперечки і конфлікти.
"У нас такий предмет є як факультатив. В одних регіонах його радо сприймають, в інших – не надто. Я думаю, що в школі краще давати історію релігій, де розповідатимуть про історію всіх конфесій, а не якоїсь однієї. Тому що коли йдеться про викладання тільки однієї, то це викликає напругу серед мусульман, іудеїв і, зрештою, серед тих, хто вважає себе атеїстом. А вивчення етики цілком можна вбудувати у викладання історії релігій", – каже OBOZREVATEL Козловський.
Також він зазначає, що у нас досі немає достатньої кількості фахівців, здатних викладати ці предмети в школі.
"Зараз магістратура почала готувати педагогів із християнської етики. Але їх ще мало, щоб покрити потреби всіх шкіл. І виходить, що цей предмет приходять читати представники однієї конфесії, а не педагог. Це неправильно", – говорить Козловський.
У західних областях нав'язують християнську етику
За те, щоб у школах викладати християнську етику, виступають і деякі місцеві керівники. Так, наприклад, мер Тернополя Сергій Надал уже давно заявив, що в школах потрібно обов'язково читати цей предмет.
На його думку, він дає дітям поняття про традиційну сім'ю, бореться з пропагандою ЛГБТ, фемінізму тощо.
Також у Львівській та Івано-Франківській областях ОДА ще влітку минулого року видали накази про те, щоб у всіх школах регіонів обов'язково викладали християнську етику.
"Хоча це зовсім не входить у компетенцію місцевих органів влади, це не їхні повноваження. Але вони чомусь втручаються і диктують, що треба викладати дітям у школі", – дивується представниця "Батьки SOS" Олена Бондаренко.
Думки за і проти
Розійшлися у своїх думках і батьки.
"У нас це бурхливо обговорювали на шкільних зборах. Хтось із батьків запитав, чи буде християнська етика в 5-му класі. І тут почалося! У нас у класі вчаться діти, чиї батьки ходять у нетрадиційні церкви. У деяких там свої свята, зі своїми назвами. Вони були категорично проти. Хоча, пам'ятаю, саме вони приносили в школу свої журнали і підсовували дітям почитати. Доводилося теж приводити їх до тями", – розповідає мама 4-класника столичної школи Вікторія Саєнко.
Вона також вважає, що предмет релігієзнавство був би більш корисний дітям. "Хоча б знали, чим відрізняються греко-католики та римо-католики і чому одні святкують Різдво 25 грудня, а ми 7 січня. А також дізналися б, хто такі буддисти. Хоча чи варто для цього вводити окремий предмет у школі? Він може стати частиною історії, наприклад", – підсумовує Саєнко.
"Я виховувалася в родині, де бабуся була глибокою вірянкою. Поки я була маленькою, вона частенько водила мене до церкви, все мені пояснювала. Мама теж дотримувалася всіх церковних свят, навіть постів. Хоча сама дуже сучасна людина. Мене теж привчали. Але я не є прихильницею викладання таких предметів у школі. Так, нічого поганого там не вчать, ніби все прекрасно – Бог, радість, щедрість, прощення, сім'я... Але як усе це подають! Мені розповідали, як в одній районній школі цей предмет факультативно читала дружина священника. Діти знали всі молитви, співали псалми, до церкви з нею ходили. Ну, "закон Божий", а не етика. Словом, це не шкільний предмет. Хто хоче, може дітей водити в недільні школи при церкві, толку буде більше", – каже мама учня 7-го класу з Житомира Євгенія Сулима.
Хоча багато батьків нічого поганого у викладанні християнської етики не бачать.
"У нас кожен новий навчальний рік починається з походу до церкви всією школою. Це наша традиція. Нічого поганого на таких уроках дітям не розкажуть. У нас більшість християни, віряни. Ви ж в родині теж розповідаєте дітям те, що потрібно прощати, ділитися, поважати батьків. Так і цей предмет цього ж навчає", – каже Віра Литвиненко зі Львівщини.
"Християнська етика – це не про церкви, а про мораль. Дітей вчать, що таке добро і зло, чому це погано. Хіба дітей інших релігій не цього вчать? У нас більшість у країні християни, а представникам інших конфесій теж непогано послухати, у що вірять їхні друзі. Я вважаю, що такий предмет необхідний у школі", – каже тато 6-класника зі Львова Дмитро Мазур.
Що ще хочуть змінити
До речі, питання з обговоренням нової програми для 5-9-х класів може ще затягнутися. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов уже звернувся до Міністерства освіти з офіційним листом. На його думку, відводити на обговорення такого важливого питання всього два тижні занадто мало.
До того ж нова програма збільшує навантаження на учнів. Представниця ГО "Смарт Освіта" Іванна Коберник зазначає, що учні 5-х класів будуть мати в розкладі по шість уроків, а одного дня навіть сім. І це без урахування фізкультури. Учні 7-9-х класів і зовсім будуть просиджувати в школі по сім-вісім уроків.
Окрім "Християнської етики", в розкладі можуть з'явитися такі предмети, як "Здоров'я, безпека і добробут", "Підприємництво і фінансова грамотність". Також збільшиться кількість уроків математики, української та іноземних мов.
Коберник зазначає, що, плануючи перехід школи на 12-річну освіту, передбачалося, що це розвантажить життя дітей, залишить їм час на відпочинок, хобі та захоплення. А не навпаки.
Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!
Котеджне містечко розташоване на висоті 900 м у мальовничому Микуличині
Запит Києва на ракети Tomahawk був конфіденційним, але потрапив до мережі
Обмежено користування навіть ювелірними прикрасами та мобільним телефоном
OBOZ.UA відстежує перебіг виборів, результати яких вплинуть на життя не лише США, а й усього світу
Всесвіт відкриє їм потужний фінансовий потік, але розпорядитись ним потрібно буде мудро
Ці 8 кроків допоможуть швидко навести лад в оселі і не вибитись із сил