У МОЗ розвіяли 9 міфів про дезінфекцію у лікарнях
Дезінфекція – один із заходів, який зараз найбільш нераціонально використовують в українських установах. Причина не стільки в нестачі фінансових можливостей і якісних дезінфікувальних засобів, скільки в застосуванні неефективних і бездоказових методів і підходів.
Пресслужба Міністерства охорони здоров'я спростувала найпопулярніші міфи і пояснила, чому ці підходи шкідливі і нераціональні.
Міф 1: дезінфекція одягу й засобів індивідуального захисту, одягнених на людину, та її шкіри в межах рутинної і планової дезінфекції — ефективні для зниження розповсюдження патогенів.
Ні, це несе лише шкоду для людей, які піддаються такій дезінфекції.
Міф 2: дезінфекція за допомогою заселення поверхонь "нешкідливими" бактеріями, наприклад, так звана пробіотична дезінфекція — ефективний і безпечний підхід до дезінфекції в закладах охорони здоров’я.
Ні, дезінфекція — знищення вегетативних форм мікроорганізмів, тому заселення поверхонь і шкіри рук працівників мікроорганізмами задля дезінфекції суперечить самому поняттю дезінфекції.
Міф 3: першочергово треба нанести на поверхню дезінфекційний розчин, а вже потім провести очищення.
Ні, дезінфекцію треба проводити виключно після очищення мийними розчинами. За винятком дезінфекції в осередках захворювань, спричинених вірусом Ебола.
Міф 4: після дезінфекції поверхні треба очищати водою, зокрема дистильованою.
Ні, під час рутинної і планової дезінфекції поверхонь "змивати" дезінфекційний агент не потрібно.
Міф 5: дезінфекційні засоби зберігають свою ефективність упродовж доби й більше.
Ні, зазвичай робочий розчин дезінфектанту зберігає свої властивості 1–3 години після утворення робочого розчину.
Міф 6: дезінфекційні засоби найбільш ефективно розпилювати на поверхні.
Ні, такий підхід до нанесення дезінфекційного агенту на поверхні не дає змогу покрити всі поверхні, адже засіб осідає нерівномірно. До того ж це несе додаткові ризики для працівників через можливе вдихання аеролізованого дезінфектанту.
Міф 7: використання ультрафіолетового опромінення — найбільш ефективний підхід до дезінфекції поверхонь.
Ні, дезінфекцію поверхонь ультрафіолетовим опроміненням варто використовувати виключно як додатковий захід.
Міф 8: дезінфікувати треба всі поверхні в закладі охорони здоров’я.
Ні, якщо правильно організувати заходи із профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладі, то досить проводити очищення лише тих поверхонь, з якими працівники й пацієнти контактують найчастіше.
Міф 9: у відділеннях і палатах інтенсивної терапії дезінфекцію поверхонь варто проводити якомога частіше і використовувати робочі розчини з найбільшою дозволеною концентрацією.
Ні, зазвичай у таких відділеннях пацієнти є нерухливими, тому потенційну небезпеку несуть лише в зоні догляду. Тобто дезінфікувати потрібно виключно поверхні, до яких торкаються пацієнти.
Як повідомляв OBOZREVATEL раніше, міністр охорони здоров'я Максим Степанов уточнив, які вакцини від COVID-19 отримає Україна, а також назвав графік поставок.