У МОЗ розвіяли 9 міфів про дезінфекцію у лікарнях

2 хвилини
6,7 т.
Дезінфекція у лікарнях

Дезінфекція – один із заходів, який зараз найбільш нераціонально використовують в українських установах. Причина не стільки в нестачі фінансових можливостей і якісних дезінфікувальних засобів, скільки в застосуванні неефективних і бездоказових методів і підходів.

Пресслужба Міністерства охорони здоров'я спростувала найпопулярніші міфи і пояснила, чому ці підходи шкідливі і нераціональні.

Міф 1: дезінфекція одягу й засобів індивідуального захисту, одягнених на людину, та її шкіри в межах рутинної і планової дезінфекції — ефективні для зниження розповсюдження патогенів.

Ні, це несе лише шкоду для людей, які піддаються такій дезінфекції.

Міф 2: дезінфекція за допомогою заселення поверхонь "нешкідливими" бактеріями, наприклад, так звана пробіотична дезінфекція — ефективний і безпечний підхід до дезінфекції в закладах охорони здоров’я.

Ні, дезінфекція — знищення вегетативних форм мікроорганізмів, тому заселення поверхонь і шкіри рук працівників мікроорганізмами задля дезінфекції суперечить самому поняттю дезінфекції.

Міф 3: першочергово треба нанести на поверхню дезінфекційний розчин, а вже потім провести очищення.

Ні, дезінфекцію треба проводити виключно після очищення мийними розчинами. За винятком дезінфекції в осередках захворювань, спричинених вірусом Ебола.

Міф 4: після дезінфекції поверхні треба очищати водою, зокрема дистильованою.

Ні, під час рутинної і планової дезінфекції поверхонь "змивати" дезінфекційний агент не потрібно.

Міф 5: дезінфекційні засоби зберігають свою ефективність упродовж доби й більше.

Ні, зазвичай робочий розчин дезінфектанту зберігає свої властивості 1–3 години після утворення робочого розчину.

Міф 6: дезінфекційні засоби найбільш ефективно розпилювати на поверхні.

Ні, такий підхід до нанесення дезінфекційного агенту на поверхні не дає змогу покрити всі поверхні, адже засіб осідає нерівномірно. До того ж це несе додаткові ризики для працівників через можливе вдихання аеролізованого дезінфектанту.

Міф 7: використання ультрафіолетового опромінення — найбільш ефективний підхід до дезінфекції поверхонь.

Ні, дезінфекцію поверхонь ультрафіолетовим опроміненням варто використовувати виключно як додатковий захід.

Міф 8: дезінфікувати треба всі поверхні в закладі охорони здоров’я.

Ні, якщо правильно організувати заходи із профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладі, то досить проводити очищення лише тих поверхонь, з якими працівники й пацієнти контактують найчастіше.

Міф 9: у відділеннях і палатах інтенсивної терапії дезінфекцію поверхонь варто проводити якомога частіше і використовувати робочі розчини з найбільшою дозволеною концентрацією.

Ні, зазвичай у таких відділеннях пацієнти є нерухливими, тому потенційну небезпеку несуть лише в зоні догляду. Тобто дезінфікувати потрібно виключно поверхні, до яких торкаються пацієнти.

Як повідомляв OBOZREVATEL раніше, міністр охорони здоров'я Максим Степанов уточнив, які вакцини від COVID-19 отримає Україна, а також назвав графік поставок.

УкраїнаМіністерство охорони здоров'я