У Києві відбулися вихідні книг і культури
10–12 грудня для мешканців Києва пройшли "Вихідні книг і культури" – серія мистецьких заходів та освітніх лекцій на станції "Центральна" Київської дитячої залізниці в Сирецькому парку.
Культурний вікенд відкрив концерт ромсько-балканського оркестру Babuci & Brothers. Після нього гості відвідали екскурсію в старовинному потязі з чаюванням. У програмі були кінопокази, презентації книжок та освітні лекції, присвячені трагедії Бабиного Яру й подальшій долі цієї місцевості, а також темі Голокосту в Східній Європі.
Мініфестиваль організував проєкт "Сусіди" Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Мета проєкту – відновити традиції добросусідства та перенести культурні події з центру Києва на периферію. А також познайомити мешканців районів, прилеглих до Бабиного Яру (Сирця, Дорогожичів, Лук’янівки та Куренівки), з історією місця.
"Меморіальний центр "Бабин Яр" займається будівництвом найбільшого музею в Східній Європі, присвяченого Голокосту. Наша мета – створити меморіал, куди люди захочуть приходити. Перетворити місце, де сталася жахлива трагедія, на місце світла, де відбувається культурне життя. Завдяки проєкту "Сусіди" ми хочемо познайомитися з людьми, які мешкають поруч із Бабиним Яром. І плануємо проводити вихідні книг і культури в цьому районі щомісяця", – зазначив заступник художнього керівника Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Олег Шовенко.
"Для нас важливо відновити культуру сусідства, яка існувала в Києві до нацистської окупації й трагедії Бабиного Яру, а також створити умови для діалогу між різними людьми. Сусідство – це не лише спільний простір: двір, район, будинок. Це також історія, пам’ять поколінь і спільні спогади, – підкреслила керівниця проєкту "Сусіди" Інга Заславська. – Проєкт триває лише пів року, і за цей час наші заходи відвідали вже близько трьох тисяч людей. Нам дуже приємно, що ми маємо широке коло "сусідів"-однодумців, які цікавляться історією й архітектурою району та регулярно відвідують наші заходи".
Під час заходу відбулася лекція професора Базельського університету, швейцарського архітектора Мануеля Герца. Він розповів, як створював символічну синагогу "Місце для роздумів" у Бабиному Яру в Києві, а також про юдейське розуміння простору. Співзасновник берлінської архітектурної студії SUB Андреа Фарагуна та швейцарський конструктор Маріо Монотті розповіли про створення першого музейного простору на території Бабиного Яру. Також були презентовані книжки. "Photo Collection 2021" (зібрання фотографій з архіву Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"), видання з серії "Родинна пам’ять. Фотоархіви єврейських сімей в Україні" (які є пам’яткою епохи кінця XIX – кінця XX ст.): "Архів Ігоря Шама", "Архів Якима Левича". Репринт №8–10 журналу "Юність" з нецензурованою версією роману-документу "Бабин Яр" Анатолія Кузнєцова. Куратор Архітектурної ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Нік Аксель презентував книгу "Past, Present, Future" – історичний огляд подій, починаючи з перших днів масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві, коли 29–30 вересня 1941 року в урочищі вбили 33 771 єврея.
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" – це неурядова благодійна організація, покликана вшанувати пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру та сприяти гуманізації людства шляхом збереження й вивчення історії Голокосту. З 1941 по 1943 роки нацисти розстріляли в Бабиному Яру в Києві від 70 до 100 тисяч людей, убивши майже все єврейське населення міста. Також серед убитих були роми, українці, поляки та представники інших національностей.