Ціни на ліки: які ініціативи можуть залишити українців без ліків

Масове закриття аптек у селах та прифронтових територіях, зникнення ліків з українського ринку, дефіцит життєво необхідних препаратів та розквіт тіньової торгівлі фальсифікатом – такі наслідки може мати нещодавно запропонована ініціатива щодо регулювання цін на весь ринок лікарських засобів України.

Що це за ініціатива?

30 жовтня було оприлюднено для громадського обговорення проєкт змін до постанови Кабінету Міністрів №955, яким пропонується поширити регулювання граничних націнок на всі зареєстровані в Україні лікарські засоби. Так, чинне законодавство діє лише для препаратів з Національного переліку основних ліків (визначений державою перелік основних лікарських засобів) та деяких інших категорій. Запропоновані ж зміни мають на меті встановити жорсткі обмеження для учасників фармацевтичного ринку на всі лікарські засоби.

За проєктом для постачальників та дистриб'юторів максимальна надбавка не повинна перевищувати 10%. Для аптек пропонується диференційована шкала торгівельних надбавок:

• до 100 грн – 25%
• від 100 до 500 грн – 13%
• від 500 до 1000 грн – 7,5%
• понад 1000 грн – 3,5%

Необхідність змін законодавці обґрунтовують зростанням бідності населення та необхідністю запобігти подальшому росту цін на ліки. Однак експерти вказують на непропорційність таких заходів.

Зокрема, на можливу загрозу для дороговартісних препаратів та ліків, що потребують особливих умов зберігання. Через мізерну дозволену націнку (3,5% для препаратів вартістю понад 1000 грн) аптека не зможе собі дозволити тримати їх в асортименті. А це, в свою чергу, створить серйозні проблеми для пацієнтів з хронічними захворюваннями та тих, хто потребує паліативної допомоги.

Критична ситуація може скластися і у віддалених населених пунктах та прифронтових територіях. Запропоноване регулювання зробить роботу багатьох аптек неможливою та призведе до їх закриття. Фахівці ринку пояснюють: аптеки не є прямим ціноутворювачем вартості препаратів, оскільки ціна ліків напряму залежить від першочергової вартості закупівлі у виробника. Якого, за якоїсь причини, дана ініціатива обходить стороною.

Експерти також прогнозують, що дефіцит легальних ліків може призвести до розвитку тіньового ринку. Підхід створює передумови для росту кількості фальсифікованих ліків через неофіційний імпорт.

"Такі зміни призведуть до необхідності значного скорочення діяльності деяких міжнародних компаній в Україні, що, окрім зменшення кількості робочих місць, вразить і надходження до державного бюджету. При цьому, додаткові затрати, пов’язані з такою реструктуризацією бізнесу в Україні, призведуть до ще більшого підвищення цін на лікарські засоби", – попереджає Європейська Бізнес Асоціація (EBA).

Не постановою єдиною: депутати готують власні ініціативи

Показово, що паралельно з описаною вище ініціативою активізувалися й окремі народні депутати. Зокрема, мова йде про створену у вересні 2024 року Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка планує внести додаткові пропозиції щодо регулювання фармринку.

Яким чином? Додавши правки до ухваленого Верховною Радою в першому читанні 20 листопада законопроєкту №11493 щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів для централізованих закупівель. Хоча документ стосується препаратів, які закуповуються державним коштом, парламентарії заявляють про намір використати його як базу для масштабнішого регулювання.

Так, члени Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, без обговорення з професійною спільнотою та оминаючи повноцінну процедуру розгляду законодавчих ініціатив, мають намір внести до вже прийнятого в першому читанні документу 5 критичних і ніяк не пов’язаних з початковим документом додаткових пропозицій.

Такий поспіх і вибірковий підхід викликає занепокоєння експертів, адже регулювання обігу лікарських засобів має бути системним і послідовним. Професійна спільнота наголошує на необхідності провести фахове обговорення всіх ініціатив з експертами галузі перед їх подальшим просуванням, щоб не допустити руйнівних наслідків для системи забезпечення ліками.

Кому вигідне нове регулювання?

Аналіз цінової динаміки на фармацевтичному ринку за 2022-2024 роки демонструє, що основний ріст цін відбувається не в роздрібній мережі. До 75% кінцевої вартості ліків формується на рівні виробника та імпортера.

При цьому внесок дистриб'юторів та аптек у подорожчання значно скромніший – в середньому 10% та 15% відповідно. Не зважаючи на те, що на даний момент ціни та націнки на більшість лікарських засобів не регулюються державою, ринок демонструє здатність до саморегуляції через конкуренцію. Це підтверджується зниженням середньо-роздрібної націнки за останні 10 років з 23% до 14%.

Цікаво, що зростання цін на ліки виявилося навіть нижчим порівняно з іншими товарами першої необхідності. За даними Державної служби статистики, у вересні 2024 року до аналогічного періоду 2023 року:

• хліб подорожчав на 13,3%
• масло – на 21,2%
• фрукти – на 16%
• овочі – на 56,4%
• комунальні послуги – на 18,7%
• електроенергія – на 63,6%

Натомість вартість фармацевтичної продукції зросла лише на 12,4%.

В поясненнях до ініціативи йдеться про те, що регулювання цін має на меті захист інтересів пацієнтів. Проте аналіз вказує, що основними вигодонабувачами можуть стати великі вітчизняні виробники, які зможуть посилити свій вплив після ймовірного відходу міжнародних компаній.

Експерти вказують на ризик монополізації ринку. Після закриття частини аптек та можливого відходу міжнародних компаній великі вітчизняні виробники зможуть диктувати свої умови.

Зазначимо, що деякі найбільші українські виробники публічно підтримують ініціативу щодо регулювання цін. Зокрема, один із найбільших гравців галузі, чиї ціни за останні два роки за оцінками ринку зросли на 83%, заявляє про "важливість створення прозорих механізмів ціноутворення на ліки, які забезпечать доступність сучасних та ефективних препаратів для українців". В той час як експертна спільнота пропонує розпочати аналіз саме з рівня виробників.

"Ми наполягаємо на проведенні моніторингу розрахунків рентабельності діяльності всіх учасників фармацевтичного ринку України з метою визначення поточних реалій формування їх вихідної ціни", – наголошує Олег Клімов, Голова правління ГО "Всеукраїнська фармацевтична палата", член Ради Міжнародної федерації фармацевтів (FIP).

ГО "Всеукраїнська фармацевтична палата" також попереджає, що запровадження вказаної Постанови може підвищити витрати саме безпосередньо з гаманця пацієнта.

В той ж час гендиректор ТОВ "Ново Нордіск Україна" Владислав Мороз вважає, що зниження торгових надбавок на ліки може також обмежити асортимент аптек. "Цей ризик особливо стосується життєво важливих препаратів для пацієнтів із хронічними захворюваннями, таких як цукровий діабет і серцево-судинні захворювання", – сказав він.

Чому це суперечить законодавству?

Запропоноване регулювання цін суперечить одразу кільком законам України. Найперше, нещодавньому Указу Президента №483/2024 "Про заходи щодо забезпечення доступності медичної і реабілітаційної допомоги, лікарських засобів та медичних виробів у сільській місцевості". По-перше, існує ризик закриття значної кількості немережевих аптек, а також закладів у прифронтових регіонах, маленьких містах та селах, в рамках прийняття таких ініціатив. А це, в свою чергу, неминуче призведе до зменшення доступності необхідних препаратів.

Водночас Указ Президента прямо передбачає розглянути можливість додаткових заходів щодо підвищення доступності лікарських засобів та медичних виробів, у тому числі шляхом впровадження стимулів для використання наявної медичної та аптечної інфраструктури; розширення мережі аптечних закладів тощо для покриття та забезпечення доступу населення до препаратів, враховуючи збільшення паліативних, складних пацієнтів, травм, пов’язаних зі збройною агресією росії проти України.

Особливо гострі суперечності виникають із Законом "Про ціни і ціноутворення". Пропоноване регулювання також конфліктує із Законом "Про захист економічної конкуренції", суперечності виникають і з Господарським кодексом України.

Окрім цього, запропонований підхід іде всупереч із європейськими практиками. Аналіз показує, що у 28 з 30 європейських країн аптечна націнка регулюється лише для того сегменту препаратів, вартість яких підлягає відшкодуванню державою. "В Україні ж пропонують регулювати весь оптовий та роздрібний ринок, причому сам підхід до цієї регуляції є антиєвроінтеграційним", – наголошує Олег Клімов.

Масштаб економічних втрат

За оцінками експертів, лише через відхід міжнародних компаній бюджет держави може втратити 200-300 млн доларів щорічних податкових надходжень.

"Вочевидь, всі ці зміни суттєво вплинуть на функціонал та чисельність українського персоналу компаній та зменшать податкові надходження до державного бюджету", – попереджає AIPM Ukraine у своєму зверненні до МОЗ.

Для аптечного бізнесу ситуація виглядає ще більш критичною. Аналіз структури витрат показує, що аптеки вже мають багато фінансових викликів: оренда, комунальні послуги та фонд оплати праці (до 25% від обороту), альтернативні джерела живлення (через перебої з електропостачанням), податки і збори (5-20%), інкасація коштів. Експерти кажуть, що лише банківські послуги еквайрингу при безготівкових розрахунках можуть "з'їдати" 1,6-2,75% від обігу, а послуги прайсагрегаторів, якими користуються 20% споживачів для пошуку ліків, коштують аптекам близько 2,4% від вартості препарату.

Особливо гостро постає питання логістики та зберігання ліків. Нові обмеження зроблять економічно недоцільним утримання холодового ланцюга для термолабільних препаратів, зберігання дороговартісних ліків, доставку в віддалені регіони, підтримку широкого асортименту.

Що пропонує фармспільнота?

Замість тотального регулювання професійні асоціації пропонують комплексний підхід із врахуванням інтересів всіх учасників. Зокрема, впровадження європейського досвіду та такі кроки:

• Впровадження референтного ціноутворення для рецептурних препаратів, що позитивно вплине на розвиток ринку лікарських засобів та забезпечить споживачів доступними та якісними ліками
• Запровадження обов'язкового декларування цін виробниками лікарських засобів при проходженні процедури державної реєстрації в МОЗ України та двічі на рік на постійній основі
• Подальше розширення програми реімбурсації "Доступні ліки" в амбулаторному сегменті, що суттєво зменшить економічне навантаження на пацієнта та контролюватиме ціни на препарати, що реімбурсуються

• Податкові механізми: зниження/скасування ПДВ на ліки, податкові пільги для віддалених аптек, спеціальний режим для прифронтових територій
• Прискорення та розширення повноцінного впровадження HTA (Health Technology Assessment) для сучасних препаратів/технологій лікування та адекватне держфінансування механізму ДКД (договорів керованого доступу), щоб забезпечити доступ пацієнтів до такого лікування.

Підвищення економічної доступності лікарських засобів для споживачів можливе за рахунок розширення участі держави в забезпеченні населення препаратами, вважає Володимир Ігнатов, Виконавчий директор AIPM Ukraine. Згідно з коментарем директорки Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Ірини Суворової, наразі участь держави у забезпеченні населення ліками за програмою "Доступні Ліки" становить лише 12%, тоді як 88% оплати вартості лягає на плечі пацієнтів.

Експерти також вважають необхідним ухвалення – після обговорення з фармацевтичною спільнотою та бізнесом – фундаментальних законів "Про фармацевтичну діяльність" та "Про самоврядування медичних професій", які законодавчо унормовують правила ведення фармацевтичної діяльності.

А EBA наголошує на необхідності системних змін у галузі. "Регулювання цін має бути обґрунтованим, з урахуванням розрахунків та аналізу впливу на всіх учасників ринку: виробників, дистриб’юторів, аптечні мережі та пацієнтів", – підкреслюють в Асоціації.

Зважаючи на масштаб експертних думок та потенційні ризики, є впевненість, що уряд дослухається до думки професійної спільноти. Адже саме спільними зусиллями, через фаховий діалог між державою та учасниками ринку, особливо зараз, у складний воєнний час, можна знайти найкращі рішення для забезпечення українців якісними та доступними за ціною ліками.