"Це наш Герой": лікарі показали воїна з позивним "Хорват", який втратив на війні ногу, але не здався. Відео
Українські лікарі показали, як український воїн Віталій Пазич "Хорват" після втрати ноги на фронті та протезування проходить реабілітацію. Медики заявили, що пишаються його незламністю, наполегливістю та цілеспрямованістю.
"Віталій уже протезований, зараз проходить реабілітацію, відновлюється та впевнено йде до своєї цілі. Пишаємось його незламністю, наполегливістю та цілеспрямованістю. Радіємо його успіхам та ділимось його досягненнями із реабілітологом", – розповіли в клінічній лікарні "Феофанія". Там також опублікували відео, на якому Віталій вчиться ходити з протезом.
За словами лікарів, захисник лише тиждень тому став на протез. Зараз він упевнено ходить з милицями та тренується обходитися без них. Разом з іншим воїном, який втратив ногу, Віталій навіть зміг пограти у футбол.
"Вправа на координацію зі сходинками – це дуже й дуже нелегко, але не для Віталія з залізною силою волі та шаленою мотивацією. Поруч із Віталієм завжди його жінка. Саме завдяки таким люблячим жінкам наші хлопці стають ще сильніше та долають такий складний шлях до відновлення", – розповіли у "Феофанії".
40-річний Віталій Пазич родом з міста Дергачі Харківської області. На початку березня 2022 року він зі старшим братом Василем стали до лав тероборони. Брав участь у звільненні Харківщини, потім його підрозділ було перекинуто на околиці Бахмута.
"З восьмої години вечора до восьмої ранку ми з братом були на посту біля села Оріхово-Василівка Бахмутського району. Вдень 1 квітня 2023 року до нас прилетіла ворожа міна" – розповів "Хорват".
Брат Віталія загинув від прямого влучання уламків у грудну клітку. Віталія ж вибуховою хвилею відкинуло.
"Коли прилетіла ворожа міна – мене відкинуло, я впав і відчув, що моя нога під головою, а чобіт біля вуха. "Ну все…", – подумав я. Полежав так хвилини три, зрозумів, що не вмираю і, думаю: "Ну добре – значить потрібно щось робити. ...Почав чіплятись за дерева, намагався вивернути ногу та накласти турнікет, проте нічого не виходило і я почав кликати на допомогу", – згадує військовий.
Майже два кілометри "Хорвата" несли побратими, потім була невідкладна допомога, накладення двох турнікетів, знеболення й відправка до Краматорська.
2 квітня Віталія евакуювали до Дніпра, в реанімацію лікарні ім. Мечнікова у важкому стані, і численними пораненнями та переломами. Він втратив близько чотирьох літрів крові. Лікарі намагались врятувати ногу захиснику, проте ушкодження були дуже важкими, а рана інфікована.
11 квітня військовим реанімаційним потягом "Хорвата" відправили до Києва, у "Феофанію".
Увесь час поруч із Віталієм його дружина Світлана.
"Коли мені дозволили зайти до чоловіка, він одразу мене впізнав. Я тоді йому сказала: "Я з тобою. Все добре, ти в Дніпрі. Я кожен день буду приходити, ти тільки живи". А він у відповідь склав мені сердечко руками. Я запам’ятаю це назавжди", – розповідала дружина військового.
Як повідомляв OBOZ.UA, старлею ЗСУ Роман Крамаренко отримав тяжке поранення під Кремінною. Побратими думали, що він загинув, але коли повернулися по тіло – бійця там не було. Дружина Героя розповіла про його дивовижний порятунок.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!