Блог | Трудові мігранти: інша сторона медалі

Якщо кількість індусів, афганців, пакистанців та інших "дружніх мігрантів" з умовного Бангладеш перевалить за мільйон осіб, то що буде з Україною?

З просуванням національної ідентичності, культурного коду, традиції, мови, і зрештою релігійних догм?

Усе розчиниться в цьому загальному казані. Мігранти житимуть у своїх громадах, розмножуватимуться, не визнаючи наші положення і правила, і створюватимуть власний національний анклав. Як це відбувається в Європі.

Потім піде злочинність і насильство.

Потім заморські хвороби та епідемії, до яких наш МОЗ не готовий.

І насамкінець Україна може перетвориться на перевалочну базу дешевої найманої праці та абсолютної несумісності генокоду і менталітету.

Нам он новий прем'єр Угорщини Мадяр виставляє цілих 11 пунктів щодо угорців, які історично живуть в Україні.

А якщо через п'ять-десять років і Афган з Бангладеш вимагатимуть дотримуватися їхніх правил і їхнього устрою життя?

Дивись, і на використанні їхньої мови під час навчання наполягатимуть...

І на святкуванні їхніх свят і їхніх релігійних традицій.

Може я і згущую фарби, але тенденції не тішать. І тут немає ніякої ксенофобії. Ніякої расової дискримінації. Просто здоровий глузд і розуміння сучасних реалій.

І головне. За таких розкладів, українці, які вимушено живуть у Європі або інших країнах, точно не захочуть повертатися на Батьківщину.

Ба більше, якщо така трудова міграція набере обертів, то ще кілька мільйонів українців захочуть виїхати і вивести своїх дітей....

І що ж (хто ж) тоді залишиться?

І як же (з ким же) тоді розвиватиметься Україна? З огляду на демографію і стан економіки.

Ось, про що має вже зараз вестися загальнонаціональна експертна дискусія!

Ось, на яких рішеннях зараз треба зосередиться, поки не пізно.

А не на тому, що сказала Мендель, куди зник Шабунін, і на кого образився Тищенко.