Трамп дав ляпаса Путіну на очах у всього світу. Через це постраждає Україна — Гозман

25 листопада Російська Федерація вперше здійснила офіційний акт агресії проти України — катери ФСБ РФ із застосуванням зброї захопили три українські військові кораблі у районі Керченської протоки і взяли в полон 24 членів екіпажу.

Згодом президент України Петро Порошенко ввів військовий стан у низці українських регіонів. Дія РФ засудили в Європі, Америці та різних міжнародних організаціях, а президент США Дональд Трамп раптово скасовує зустріч із Володимиром Путіним, призначену на 1 грудня, яка повинна була відбутися під час проведення саміту G20 в Аргентині.

Навіщо Росії знадобилося загострювати ситуацію у Чорному морі, які наслідки очікують Кремль, і про багато іншого, OBOZREVATEL запитав у російського опозиційного політика в рамках щотижневої рубрики "Інша Росія" із Леонідом Гозманом.

Читайте: Конфлікт із Росією в Азові: експерт пояснив, що задумав Путін

— Захоплення російськими прикордонниками трьох кораблів ВМС України разом із 24 членами екіпажу недалеко від Керченської протоки 25 листопада. Як ви вважаєте, що сталося? Адже Росія повинна була розуміти, що світова спільнота явно засудить подібні дії, і РФ програє у цій ситуації?

— Тут багато версій, і я бачу три можливі.

По-перше, не виключено, що це те, що в юриспруденції називають "ексцес виконавця", коли злочин було задумано, наприклад, без кровопролиття, а конкретний виконавець "дав сокирою по голові, і вийшло вбивство".

Зрозуміло, що це не може бути ексцесом конкретного майора або підполковника ЗС РФ. Але виходить така ситуація, що наше вище керівництво, враховуючи президента, останнім часом перебуває у досить нервовому стані. І цей нервовий стан передається підлеглим. Вони бачать, що керівник держави незадоволений, значить треба щось робити, і який-небудь розумний чоловік у високому генеральському званні, міг вирішити, що саме така дія відповідає бажанням вищого керівництва.

Читайте: Агресія Росії у Чорному й Азовському морях: Україна звернулася в Арбітражний трибунал

У такому випадку, це могло бути зроблено просто для того, щоб зробити приємне високому начальству, а те, що вийшла повна дурість і програш, тут уже нічого не вдієш.

Інший варіант, що це була перевірка на міцність того ж Трампа, з'їсть він чи ні. Уявіть собі, щоб зустріч американського і російського президента відбулася у Буенос-Айресі, як ні в чому не бувало, що б це означало для Путіна? Це б означало карт-бланш на продовження будь-яких дій, які він проводить.

І не виключено, що це була перевірка — можна, чи ні? З'їдять, або не з'їдять? У такому випадку, це була ризикована гра, в якій вони програли.

Читайте: ''Росія програла'': Пономарьов висловився про кораблі НАТО в Чорному морі

І є зовсім неприємний варіант для світу і для нас, це те, що в Кремлі просто перебувають у істериці, в стані паніки, і не дуже розуміють, що вони роблять. У такому випадку, вони не усвідомлюють наслідки, які спричинять за собою ці дії.

Яка з цих гіпотез правильна, можуть знати лише в Москві, але в будь-якому випадку, очевидно, що Росія на цьому програла дуже сильно, а Україна виграла.

— У той же час Росія ввечері 28 листопада перекрила прохід для українських та іноземних суден, які йдуть у порти в Україні в Азовському морі, або виходять із них. Немає ніяких даних про те, що рух відновили. Ось тут дуже все схоже на той третій варіант, про який ви говорили.

— Якщо це правда, тому що 29 листопада я чув повідомлення із джерел, які вселяють довіру, що ця інформація не підтверджується, але, якщо це правда, то це дуже погана ознака. Це означає, що ця лінія буде продовжена. І, знаєте, якщо ще можна щось говорити про нібито порушення кордонів РФ українськими кораблями, і якось маніпулювати цією інформацією, то блокада портів — це річ однозначна.

Читайте: Блокада Азовського моря Росією: економіст назвав головну небезпеку

Якщо обстріл ваших суден, теоретично, це малоймовірно, міг бути здійснений без відома Верховного головнокомандувача, то блокада порту без його відома зроблена бути не може. Блокада українських портів можлива тільки за особистим наказом Путіна.

Це дуже погано, це означає, або їхня істерика дійшла до зовсім високого рівня, або це — війна.

— Дональд Трамп скасував зустріч із Володимиром Путіним на полях саміту G20 в Аргентині через ситуацію у Керченській протоці. Чого тепер чекати від російсько-американських відносин?

— Розвиватися вони будуть дуже погано, тому що незалежно від того, чому Трамп прийняв це рішення, те, як він це зробив, накладе відбиток на всі їхні відносини, поки вони обидва при владі. Тому що президент США це зробив вкрай образливо.

Читайте: Трамп не потиснув Путіну руку на G20

Літак Путіна вже був у повітрі, він уже летить на зустріч. У Держдепі США підтвердили зустріч президентів, а після цього Трамп через Twitter говорить, що ні, не будемо ми зустрічатися. Це було зроблено в гранично образливій формі. І президент Росії не може на це не відреагувати, жоден президент не може.

Така форма відмови різко ускладнює можливості для якихось подальших комунікацій між США і РФ. Вона штовхає Путіна до жорсткішої позиції по Азовському морю, бо, якщо уявити, що російський президент зараз відпустить українських моряків, усі скажуть, що він злякався Трампа. Він не може на це піти. І якщо раніше був якийсь шанс, щоб їх відпустили, то зараз такого шансу вже немає. Тепер РФ буде тиснути до кінця, просто тому, що було нанесено таку образу. Думаю, що від такої форми відмови від зустрічі, насправді програли всі.

Такою поведінкою Трамп дав ляпаса президенту Росії на очах у всього світу. Якщо він скасував зустріч, і навіть через ситуацію у Керченській протоці, але як мені здається, не можна неправильно наносити особисті образи. А це особиста образа.

Читайте: ''Єдина причина'': Трамп відповів щодо зустрічі з Путіним

— Чим може відповісти Путін?

– Поки у них відповідь не готова, тому що це стало повною несподіванкою для них. Зараз вони не мають ніяких інших варіантів окрім як загострення конфлікту, в тому числі і в Україні. І, крім того, вони будуть зараз пробувати вбивати клин у відносини Америки з Європою, намагатимуться мстити Америці. Думаю, що реально постраждалими від цього будуть українські моряки і Україна в цілому.

– Президент РФ Володимир Путін і прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе під час зустрічі в Сінгапурі 14 листопада домовилися про активізацію російсько-японських переговорів щодо мирного договору на основі декларації 1956 року. Між країнами може бути досягнута згода про передачу Японії частини Курильських островів, які були анексовані РФ. Як ви вважаєте, Путін піде на такий крок і укладе мирову з Японією?

— Знаєте, що зовсім не ясно, чим це може закінчитися, але цілком ясно, що та міжнародна ворожість,і з якою ми всі зіткнулися, зрозуміло, в силу своєї поведінки російської влади, вона стає для керівництва нашої країни взагалі нестерпною, і наше начальство шукає будь-які шляхи, щоб прорвати цю блокаду.

Читайте: Москва змінює війну в Приазов’ї на Курили

У зв'язку з цим, може бути, що Володимир Володимирович, як людина розумна і рішуча, міг б піти на такий оригінальний крок, як передача островів Японії. Це оригінальний крок, тому що ніколи наша країна нічого не хотіла віддавати публічно. Єдине, тихенько передали Китаю Даманський острів, і зовсім незрозуміло, навіщо там тоді гинули наші солдати?

Курили — це важке питання, і для російської влади створюється дуже важке внутрішньополітичне завдання, яке може викликати обурення — стільки років пропаганди, а тепер усе потрібно представити в зовсім іншому ключі — це зробити складно. Проте, Путін може на це піти, тому що йому вкрай необхідно прорвати ізоляцію.

Зрозуміло, будуть поставлені умови про не розміщення військ, не тільки НАТО й американських — це прем'єр-міністр Японії уже пообіцяв, але в тому числі й будь-яких інших. Думаю, що Японія готова заплатити дуже багато, хоча б за ті два острови з чотирьох. І якщо президент РФ піде на це, то це буде той рідкісний випадок, коли я сприйму його дії із повним схваленням.

Читайте: ''Росія не піде на мир із Японією'': озвучено прогноз щодо Курил

— Програш Росії в Інтерполі, як ви вважаєте, наскільки важливим було для Росії, щоб їхній представник Олександр Прокопчук став главою міжнародного правоохоронного відомства, і що цей скандал означає для Кремля?

— Це серйозна поразка. Це черговий щиголь по носу, яких Росії надавали вже дуже багато. Це свідчення вкрай жахливого іміджу Росії, їй не вірять. Досить ймовірно, що цей, конкретний генерал цілком гідний цієї посади, але ні.

І це ж не тільки недовіра Путіну. Міжнародні чиновники вищого рівня, коли заступають на подібну посаду, перестають бути громадянами чужої країни, їхня лояльність скасовується, такі ось наднаціональні люди. Вони не можуть підкорятися владі своєї країни, поки перебувають на цій посаді.

Усі розуміють, що в нашому випадку це не так, що цей генерал залишиться у вертикалі, і в цьому теж є недовіра. І я думаю, що в цьому сенсі — це програш Росії як держави, але виграш народу, тому що ми, як громадяни Росії, зацікавлені, в тому, щоб Інтерпол існував як незалежна організація, щоб це не було продовженням МВС.

Читайте: Росіянин програв бій за Інтерпол: Аваков розкрив роль України

Ось наша країна лідирує за подання позовів у Страсбурзький суд, тому що у нас з правами людини є проблеми і люди шукають справедливості у Страсбурзі. Уявіть, що в Страсбурзі всі судді з Росії, навіщо нам туди звертатися? Теж саме з Інтерполом, тому мене швидше радує ця ситуація.

— Члени оборонного комітету Ради федерації направили пропозицію на адресу Ради безпеки РФ оновити ядерну доктрину. Експерти побиваються, що нову редакцію доктрини можуть внести пункт про можливість превентивного ядерного удару. Як ви вважаєте, чи є така загроза?

— Дивіться, є цей пункт чи ні, він ні до чого нікого не зобов'язує, якщо президент РФ зі своїм оточенням прийматиме рішення про нанесення превентивного ядерного удару, то він його завдасть незалежно від того, є ця концепція чи ні.

Читайте: Проти України і НАТО: Жириновський закликав Росію почати ядерну війну

На жаль, пропозиція перегляду ядерної стратегії виникла не на порожньому місці, це з'явилося у контексті того, що вони збираються реабілітувати війну в Афганістані, сказати, що все було зроблено правильно і відмовитися від засудження, зробленого їхніми попередниками в СРСР.

Тобто держава не бачить ніякої можливості для консолідації народу, забезпечення стабільності, крім ось такого шаленого мілітаризму. Розумієте, реабілітація афганської війни, це як якби Бундестаг прийняв би рішення, що анексія Судет або аншлюс Австрії були правильними діями в інтересах німецького народу, — яке завивання б піднялося в усьому світі.

Ось зараз наша Дума готується прийняти таке рішення щодо Афгану, і в контексті цієї мілітарізаціі — це дуже небезпечна річ, яка говорить про одне: у наших керівників немає ніяких ідей, крім ідеї протистояння усьому світу.