Тиха окупація Закарпаття: чи піде Угорщина слідами Росії в Україні
На Закарпатті знову спалахнув скандал через Угорщину. На одній із сільрад в Мукачівській об'єднаній територіальній громаді вивісили угорський триколор. Подібні дії вже неодноразово ставали причиною розслідування поліцією, але ситуація анітрохи не поліпшується.
Дехто вже починає порівнювати події на Закарпатті з тими, що передували анексії Криму, але українські угорці запевняють, що причин для занепокоєння немає. Що ж відбувається на заході України – читайте в OBOZREVATEL.
Головне:
На Закарпатті знову скандал через угорський прапор.
З огляду на історію з видаванням угорських паспортів, українці порівнюють події в Закарпатській області з тими, що відбувалися напередодні анексії Криму.
На Закарпатті ж стверджують, що жодних передумов до кримського сценарію на заході України немає, і пояснюють ситуацію з угорськими прапорами.
Угорські прапори й паспорти на Закарпатті
Про ситуацію на Закарпатті розповів колишній командир роти батальйону "Айдар", екснардеп Ігор Лапін, опублікувавши відповідне фото, де на будівлі сільради в Дерцені поруч із українським прапором вивісили національний прапор Угорщини.
"Ау, СБУ, Баканов. Ось, де чорти, ось таке було в Криму, тільки в інших кольорах, до 2014 року. А ну бігом, блд, на роботу. Сільрада в Дерцині, нинішня Мукачівська ОТГ (був Мукачівський район), Закарпатська область. По Берегівському району таке майже всюди", – написав він.
Це вже далеко не перший подібний випадок, час від часу спливають новини про появу угорського прапора на українських державних будівлях або ж про роздавання угорських паспортів, з чим був пов'язаний гучний скандал наприкінці 2018 року.
У вересні того року з'явилося відео, як у консульстві Угорщини в Береговому громадянам України видають угорські паспорти. Процедура супроводжується келихом шампанського на честь отримання другого громадянства та інструкціями – не повідомляти про отримання документів українську владу.
Розслідувати факти незаконного видавання угорською владою паспортів взялася СБУ, а Україна й Угорщина обопільно вислали своїх консулів.
Втім, незважаючи на заборону подвійного громадянства в Україні, Будапешт переконував, що нічого незаконного в діяльності дипломата в Береговому не було.
Тоді в ефірі ObozTV повноважний посол Угорської Республіки в Україні Ерно Кешкень заявив, що консул Угорщини в Береговому діяв відповідно до законів своєї країни. Він уточнив, що Угорщина видає паспорти не тільки жителям України.
"Однаково, де живе ця людина – в будь-якій точці світу. Якщо вона має право просити громадянство за нашим законом, тоді ми, зазвичай, готові надати його таким особам... Консул, що видавав паспорти в Берегівському консульстві, за нашим законодавством повністю законно все це робив", – підкреслив угорський дипломат.
Втім, за рік влада Угорщини змушена була забирати назад паспорти, надані жителям Закарпаття. З'ясувалося, що їх часто отримували не етнічні угорці, а українці з липовими документами.
Про це повідомив у ефірі ObozTV ексголова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль. За його словами, новоспечені "громадяни" Угорщини часто зовсім не знають угорської мови.
"Зараз тривають суди один за іншим. Дали можливість складати іспит на знання угорської мови головам сільських, селищних, міських рад, а також приймати від них присягу тощо. Виявилося, що понад половини паспортів було видано тим, хто не є етнічними угорцями, не знають мови, проживають в Києві чи ще десь", – розповів він.
Як зазначив Москаль, зараз паспорти забирають назад: "Сьогодні поліції дано вказівку: якщо людину зупиняють, вона показує угорський паспорт, але не розмовляє і не розуміє угорської мови – документ забирається".
Звісно, в українсько-угорських відносинах варто брати до уваги й мовну суперечку. У січні 2020 року Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 0901 "Про повну загальну середню освіту".
Згідно з ним, представники нацменшин, мови яких не є офіційними мовами ЄС, повинні здобувати базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше, ніж 80% річного обсягу навчального часу.
Угорщина не задоволена українськими законами про освіту й мову та звинувачує Україну в нібито недотриманні прав нацменшин. Водночас Будапешт блокує зусилля Києва щодо взаємодії з НАТО.
Імовірність кримського сценарію на Закарпатті
Повністю заперечують таку можливість посол Угорщини в Україні, начальник Управління національностей та релігій Закарпатської ОДА та колишній заступник голови Закарпатської ОДА.
Вони запевняють, що порівнювати Угорщину з Росією взагалі не має сенсу, тим паче, що перша є членом Європейського Союзу та НАТО.
"Не можна порівнювати маленьку Угорщину, де менш ніж 10 млн населення, яка є членом ЄС і НАТО, не можна її порівнювати з непередбачуваністю РФ. Ну як собі уявити, що Угорщина наважиться нападати на Україну? І ми, і Угорщина – мирні країни", – говорить эксзаступник голови Закарпатської ОДА з гуманітарних питань Ярослав Галас у коментарі OBOZREVATEL .
На його думку, зраду роздмухують політики, які, не знаючи всієї ситуації на Закарпатті, проводять паралелі з подіями в Криму й на Донбасі.
"Це цілковито виключено, щоб маленька Угорщина напала на Україну заради захоплення Закарпаття. До того ж на Закарпатті живе всього 12% угорців, всі інші – українці, тому навіть за підтримки Угорщини, якщо вже це собі уявити, то у самих угорців в Україні немає такого розуміння, що Закарпаття треба ввести до складу Угорщини", – зазначив він.
Зокрема, раніше про неможливість виникнення угорського сепаратизму й подальшої автономії на Закарпатті говорив і посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто.
Він також вказав на співвідношення угорського та українського населення на Закарпатті. "Які передумови є для сепаратизму, автономії? Або в Києві думають, що більшість українців зовсім "не наші", вони прословацькі, проугорські? Закарпаття завжди було цікавою територією, але ніколи там конфліктів між українцями та іншими націями не було", – запевнив Ійдярто.
Що стосується угорського прапора, то, за словами Галаса, вони висять у багатьох закарпатських містах поруч із українським, особливо там, де хоча б половину населення складають угорці. Однак законом це не заборонено.
Це підтверджує і начальник Управління національностей та релігій Закарпатської ОДА Йосип Резеш. Він вказав на статтю закону України "Про національні меншини", якою регламентується використання національної символіки на державних установах, в областях і містах, де компактно проживають представники нацменшин.
"Щодо того прапора, про який писав екснардеп, – це не державна, а національна символіка Угорщини. Державна символіка – це той самий триколор, але із зображенням державного герба. Якщо ж прапор без герба, а просто з червоною, білою та зеленою смужками – це національна символіка, яка не заборонена в Україні", – пояснив Резеш.
Галас зазначає, що описана символіка використовується на Закарпатті протягом 15 років, а увагу на це звернули тільки тоді, коли дещо погіршилися відносини між офіційним Києвом і Будапештом.
Водночас він вважає, що депутати можуть змінити законодавство, щоб раз і назавжди ліквідувати цю проблему.
А на думку Резеша, якщо прибрати з цієї ситуації політику, вирішити її буде легко.
Дивіться відео на тему:
"Так, це питання справді дуже політизоване. Якщо з нього забрати політичний фактор, а ставитися до цього більш з експертної точки зору, тоді тут буде дуже проста відповідь. По-перше, потрібно дотримуватися всіх тих міжнародних зобов'язань, які Україна взяла на себе, щоб не дати можливості спекулювати різним групам впливу щодо забезпечення або звуження прав тієї чи іншої нацменшини. Сподіваюся, що скоро ця тема буде знята, буде розроблений новий закон про нацменшини, який врегулює всі ці моменти", – сказав він.