Блог | Тарас Шевченко як борець з російською агресією

Недавно були Шевченківські дні, та мало хто знає як Великий Кобзар став символом протидії російській окупації Криму та Донбасу на теренах Хорватії та Боснії і Герцеговини (БіГ).

Рівно сім років тому, 16 березня 2014 р. було проведено псевдо референдум в Криму, який проходив за організації російських окупаційних військ. Саме в цей день Посольство України в Хорватії та за сумісництвом в БіГ провело велику прес-конференцію в Баня-Луці, головному місті ентитету БіГ - Республіці Сербській (найбільш проросійський анклав на Балканах), присвячену засудженню антиконституційного заходу на Кримському півострові, який готувався незаконно та наспіх російськими окупантами, що прибули з агресивними цілями на півострів наприкінці лютого 2014 р. Місце проведення зустрічі з боснійськими медіа було обрано в приміщенні Українського товариства імені Тараса Шевченка. Треба згадати, що українці з’явилися на теренах північної Боснії наприкінці 19-го – початку 20-го століття в рамках внутрішньої трудової міграції на теренах Австро-Угорщини, куди входила Галичина, звідки прибули переселенці, та Боснія, що тільки стала частиною Австро-угорської держави. Проживання в Боснії українців протягом більше 100 років зробило їх тутешніми. Вони пережили разом з іншими місцевими жителями страхи Першої та Другої світових воєн, а також широкомасштабної війни 1992-95 рр., за результатами якої загинуло 100 тис. чоловік (за масштабами України це було б 1,2 млн.), коли вдвічі скоротилася чисельність українського населення в БіГ.

На почесному місці Українського товариства в Баня-Луці висів портрет Великого Кобзаря оповитий рушником, звідки він строго дивився на прибулих журналістів, начебто попереджаючи, що імперські амбіції Росії були небезпечними як в 19-му столітті, так і зараз в 21-му. "Тільки спільними діями усіх європейських країн та членів міжнародної спільноти можливо зупинити російську агресію в Криму, звідки вона може сягнути і далі", - зазначив український посол перед великою кількістю боснійських медіа. Незважаючи на присутність проросійських ЗМІ, жоден з представників цих медіа ресурсів не наважився задати питання, що поставило б під сумнів позицію української сторони. На них зі стіни уважно дивився Кобзар, наче попереджаючи, що він добре знає яким небезпечним є "русский мир", і не будьте наївними в запевненнях Москви в своїх братерських намірах щодо слов’янських народів. І якщо з українцями Кремль поступив так підло і нахабно, то це не виключається і щодо інших народів, адже Росія завжди дбала виключно про свої інтереси, хоча часто прикривалася гаслами слов’янської єдності. Таким чином, вже 16 березня 2014 р. більшість боснійських ЗМІ заговорила щодо нелегітимності референдуму в Криму, організованого російськими окупантами, і недоцільності його визнання як і результатів, що будуть точно сфальсифікованими.

Нагадаю, що на місцевих виборах 2012 р. "Русский блок" в АР Крим та Севастополі набирав не більше 4% голосів кримчан. Навіть якщо у п’ять разів збільшити кількість незадоволених подіями лютого 2014 р. в Києві, то ця цифра не перевищить 20%, а точніше це максимальна кількість п’ятої колони, яка існувала на півострові, але завжди була маргінальною. У підсумку псевдо голосування, що було організовано за два тижні під дулами російських автоматів, Москва пішла на небачені за цинізмом фальсифікації щодо явки на т.зв. референдумі на півострові та кількості тих, хто начебто проголосував за вихід з України та приєднання до РФ. Тому пасажі Кремля щодо "необхідності поваги до волевиявлення кримчан 16 березня 2014 р." є величезною брехнею, за яку мають нести кримінальну відповідальність усі, хто долучився до такого дійства.

В 2015 р. у Загребі, на вулиці Українській Посольство разом з місцевою українською діаспорою поставило пам’ятник Тарасу Шевченку як важливий символ присутності українського народу на теренах Хорватії, який там проживав більше 100 років. В 2015-17 рр. дипустанова України провела величезну за своїми розмірами гуманітарну акцію, до якої були долучені Почесні консули та хорватські партнери, завдяки якій на Адріатичному узбережжі вдалося безкоштовно оздоровити 1600 дітей ВПО-АТО та 300 ветеранів АТО. Всі ці групи прибували до Хорватії автобусами та проїжджали через Загреб. Тому покладання квітів Великому Кобзарю було обов’язковою частиною програми. Біля пам’ятника Шевченка лунали його вірші про любов до України і небезпеку російського імперіалізму. Стала як ніколи актуальною думка Кобзаря з його Заповіту: "І злою, вражою кров’ю волю окропите!". Великий Тарас був поруч з ветеранами АТО та їх дітьми, які розуміли, що жодного клаптика української землі ворог більше не отримає, а втрачені території будуть обов’язково повернуті. Крім того, в 2015-17 рр. кожна офіційна делегація України в Загребі побувала з вінком біля погруддя Т.Шевченку і таким чином пам’ятник Великому Кобзарю мав найбільше квітів серед усіх монументів в хорватській столиці. Тарас Шевченко залишався в душі кожного, хто побував біля його гранітного погруддя на Українській вулиці. Він вселяв сили і віру кожному з нас: Україна витримає агресію і поверне свій державний суверенітет над тимчасово окупованими територіями Криму та Донбасу.