За часів СРСР діяла жорстка цензура, яка зокрема поширювалася і на кінематограф, тому в Союзі заборонялися до перегляду багато західних і вітчизняний художніх фільмів.
Про вісім із них написав на Live Journal білоруський блогер Максим Мірович. За його словами, всі відомі кінострічки, які потрапили під табу, умовно можна поділити на декілька категорій.
Так, одні показували реальне життя на "загниваючому Заході" і тому були неприпустимі в радянських кінотеатрах. Інші підносили еротику або просто якось апелювали до стосунків між чоловіком і жінкою. А під третю категорію потрапляло все, що хоч якось "злякало, здивувало або спантеличило цензорів".
"Віднесені вітром", 1940 рік. Джерело: liveinternet.ru
Потрапивши під заборону, красива сага про життя американської сім'ї в роки Громадянської війни у США (1860-ті) не виходила в широкий прокат в СРСР. У різні роки траплялися лише спеціальні "закриті" покази для радянських партійних верхівок.
"Думаю, кіно заборонили тому, що в ньому показано життя звичайних американців, які просто живуть, кохають одне одного і будують плани на майбутнє, а не думають постійно про знищення СРСР..." – припустив Мірович.
Він підкреслив, що "Віднесені вітром" почали дублювати і дозволили до показу тільки в 1990 році й тоді на території СРСР, який доживав свій час, фільм одразу став хітом.
"Грона гніву", 1940 рік. Джерело: httpsfilmix.co
З цим американським фільмом історія склалася трохи інакше. СРСР купив його в 1948 році, він повинен був показати радянському глядачеві всі "виразки і вади капіталізму". Однак через декілька днів його зняли з прокату.
"Оскільки радянські цензори з жахом помітили, що, виявляється, "бідний і розорений американський фермер" із кінофільму міг купити собі стару вантажівку й загалом жив набагато краще, ніж "щасливі та вільні" радянські селяни", – зазначив блогер.
"Еммануель", 1974 рік. Джерело: httpsfilmix.co
Французький еротичний фільм, який фактично розповідає про сексуальні пригоди головної героїні, миттю потрапив під суворе табу в Союзі.
"Ніякої "сексуальності" і сексу в СРСР бути не могло, жінки повинні були мріяти тільки про комунізм, а секс – тільки для того, щоб народити країні побільше здорових солдатів", – вважає Мірович.
"Дев'ять із половиною тижнів", 1986 рік. Джерело: timeout.ru
З тієї ж причини, що й попередній, цей фільм радянські цензори заборонили до показу одразу після виходу. Хоча це, підкреслює блогер, скоріше просто кіно про складні стосунки чоловіка і жінки з декількома еротичними сценами. Проте в СРСР його показали тільки ближче до початку 1990 року.
"Хрещений батько", 1972 рік. Джерело: film.ru
Існують припущення, що в цій знаменитій епічній гангстерській драмі цензори в Союзі розгледіли "романтизацію" злочинного світу. Інші ж кажуть, що фільм заборонила сама партійна радянська верхівка (яка його, звичайно, дивилася), оскільки структура італійської мафії надто нагадувала структуру радянської влади.
Водночас у 80-х заборонений "Хрещений батько" масово показувався у відеосалонах, за якими майже не було контролю.
"Там крутили й "Еммануель", і навіть відверте порно", – стверджує Мірович.
"Зоряні війни", 1977 рік. Джерело: kino-teatr.ru
У нібито "темній силі" за "космічними" декораціями цієї саги радянські цензори вгледіли якусь алюзію на Союз.
"Мовляв, борються буржуї з ними всім космосом, та куди це годиться! Масла у вогонь підлив і Рейган, який у 1983 році назвав СРСР "Імперією зла" (майже як "Галактична імперія зла" в "Зоряних війнах"), що стало приводом для остаточної і повної заборони фільму в СРСР", – пише блогер, додаючи, що цю кінострічку дозволили до показу тільки в останній рік-два існування Союзу, і народ "валом повалив" на кіносеанси.
"Комісар", 1967 рік. Джерело: fishki.net
Цей радянський фільм замислювався як сага про "героїчні дні революції", але в результаті у режисера Олександра Аскольдова вийшла похмура драма про людські трагедії. Після прем'єрного показу для "високої комісії", його звільнили зі штампом у трудовій – "профнепридатний", а також позбавили можливості працювати за фахом.
"Ще режисерові наказали знищити всі негативи фільму, чого він не зробив – і зараз кіно є в інтернеті", – підкреслює Мірович.
"Інтервенція", 1968 рік. Джерело: drugoe-kino.livejournal.com
Цей теж радянський фільм із відомими акторами в головних ролях був стилізований під уявлення 1920-х років. У ньому розповідалося про перші роки після Жовтневого перевороту, герої часто переодягалися, й у глядачів виникало відчуття, ніби вся "революція" – це якийсь майданний балаган.
"Зрозуміло, цензори цього допустити не могли. Фільм звинуватили в тому, що він показував більшовиків у "смішному й комічному вигляді", тому одразу заборонили. Вийшло кіно в широкий прокат тільки в 1987-му – вже в роки Перебудови", – зазначив блогер, додавши, що загалом список заборонених цензурою в СРСР художніх фільмів величезний.
Як повідомляв OBOZREVATEL: