Блог | Сталева воля: ветеран армії США переніс кому і більше 60 операцій

Штаб-сержант 10 гірсько-піхотної дивізії Армії США у відставці Шайло Гарріс. У 2007-му його "Хамві" підірвався в Іраці і Шайло єдиний, хто вижив з екіпажу. Важкі опіки й травми вилились у двомісячну штучну кому, овер 60 операцій й більше трьох років лише фізичної реабілітації. Психологічна зайняла набагато більше, але зараз Шайло просто випромінює позитив і невтомно хохмить). Його непідробна повага при спілкуванні з нашими ветеранами миттєво підкуповує, бо це зовсім інший рівень розуміння та респекту. Коротше, я вражений двогодинним спічем Гарріса та його дружини Джеймі і раджу прочитати книгу "Сталева воля".

Такі люди та їх публічна діяльність - маяки для світового ветеранського ком'юніті.

Зафіксую решту вражень від зустрічі з ветераном армії США Шайлом Гаррісом - надто велике враження на мене справив цей чолов'яга. Це сталось завдяки кільком факторам: завдяки прочитаній книзі "Сталева Воля", складалось враження, що переді мною сидить давній знайомий і це накладало відбиток на сприйняття. Настрій і поведінка: після усіх травм і років психічної та фізичної реабілітації, він надзвичайно позитивний персонаж із безкінечними запасами самоіронії. Більшість його жартів - це веселий стьоб над самим-собою). Чого тільки варті анекдотичні описи ситуацій з його вухами :)

Читайте: Неожиданный удар по российской пропаганде

У цьому й унікальність Гарріса - після стабілізації організму й психіки, він не закрився у собі, а навпаки - "йде в маси". Постійні ефіри, виступи перед ветеранами та їх сім'ями, тренінги й передача досвіду - це колосальна й необхідна робота, важливість якої розуміють американці (більше 800 різних ГО і програм реабілітації для військових, якщо що, а Шайло лікували в найкращому армійському медцентрі імені Брука в Сан-Антоніо). Думаю поміж наших поранених є багато людей, що можуть піти схожим шляхом (чого варта історія одного лише Гордійчука), але через закритість суспільства й упередження - вони тримають усе в собі. Ну це справа часу й досвіду, а поки Гарріс подає приклад відношення до життя і волі до нормального існування. Вражає його відвертість: Шайло спокійно розказує про запої, суїцидальні настрої та решту "прєлєстєй" ефектів після поранення - і які речі вивели його з цього стану.

Й певно нюанс, який остаточно добив мене - відношення Шайло та його дружини до ветеранів, яких у той вечір було з півтора десятки. Під кінець лекції я запитав у організаторки чи Гарріс матиме час поспілкуватись. "Ні, він одразу піде відпочивати, втомився за день".

Але ж ні - одразу після завершення Шайло вийшов у коридор і там продовжив спілкуватись з охочими. Причому це не були монологи "на від'їбись", він реально цікавився, уточнював історії поранень і військової служби. І в кінці діалогу - дякував за службу. Звісно це дуже контрастувало з нашою реальністю - зовсім інший рівень розуміння специфіки і проблематики армійського середовища.

Читайте: Скоро снова "выборы Путина", проверяйте подвалы

Оце відношення до армії та патріотизму проглядалось через увесь вечір: батько й дід Шайло були військовими і воювали у В'єтнамі й WW2 відповідно. Вони і прищепили Шайло трепетне відношення до країни та військового обов'язку. І той факт, що підрив хамві саме на службі в Іраці повністю змінив життя Гарріса - ніяк не вплинуло на його ставлення до Штатів чи власного суспільства. Не наводитиму список порад Шайло та його дружини Джеймі - більшість із них є у книзі. Якщо комусь треба - пишіть. Підводячи риску: Шайло з дружиною (а вона у його історії грає роль не меншу за самого Гарріса) роблять надзвичайно корисну справу і його "історія успіху" - ідеальний орієнтир для всіх поранених комбатантів.