Блог | Справа Шеремета: була б людина, а стаття знайдеться?

"Зібраного обсягу доказів недостатньо", – сказав генеральний прокурор України Руслан Рябошапка в інтерв’ю агенції "Інтерфакс-Україна". Мова про справу Шеремета і ув‘язнення трьох людей, яких той самий генпрокурор у складі високопосадової групи осіб звинуватив у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

"Щоб зібрати додаткові докази, які підтверджують або спростовують провину цих людей, підготовлено письмові вказівки прокурорів слідству і відповідно встановлено терміни розслідування", – продовжує пан Рябошапка і тим відкриває нам утаємничені куточки своєї прокурорської душі, одночасно вказуючи на принципи за якими ми всі тепер маємо жити.

Так в чому ж справа? А справа як завжди у принципах, на яких має ґрунтуватися правосуддя. У філософії нерідко застосовується твердження, що відсутність доказів чого-небудь ще не є доказом відсутності. Цей принцип універсальний і він може бути застосований до будь чого. Іншими словами, відсутність доказів наявності розуму у прокурора, не є доказом відсутності цього самого розуму, а з ним честі і совісті. Для остаточного підтвердження потрібні додаткові дослідження. Але, коли мова іде про право, цей принцип не діє. Відсутність доказів провини є підставою для виходу на волю. Відсутність впевненості - це обґрунтовані сумніви, які є альфою і амегою цивілізованої системи правосуддя.

Читайте: Вбивство Шеремета: в мережу злили запис розмови ветерана АТО "Бучі" з СБУвцем

І не треба думати, що це ніяка не новина. Мовляв і раніше невинні сиділи, а винуваті гуляли безкарними. Але при цьому владці пояснювали це неподобство різними причинами: продажні судді, хороші адвокати, "не знаю як так вийшло, сам щойно підійшов". Пояснень було багато. Ми чули їх всі. І кожен раз громадян завіряли, що таким є закон, а влада невинна. Всі українські високо патентовані пройдисвіти своїх часів були безсилі перед законом і обставинами.

Так все це виглядало до приходу до влади молодої команди. І тільки зараз сіквел радянського правила: "Якщо нема доказів невинуватості, то нехай сидять" - публічно проголосив очільник державної інституції. Тож маємо цілком тоталітарний принцип: "Була б людина, а стаття знайдеться", який сьогодні доніс до громадськості генпрокурор. Що далі? Робіть ваші ставки, панове! "Зізнання - цариця доказів"? Чи одразу: "Ліс валять - щепки летять"?