УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Середньостатистичний курець робить 30 спроб кинути курити, – онколог

Залучення інновацій допомагає знизити шкоду від куріння

За даними ВООЗ, щорічно у світі від наслідків куріння помирає 8 мільйонів людей. Кожна країна намагається скоротити масштаби епідемії – хтось вводить політику обмежень та заборон, хтось залучає на допомогу інновації – але жодна не ігнорує серйозність проблеми. Свою ефективність все частіше доводить саме другий шлях, що враховує природу залежності – основну причину, чому люди продовжують курити.

Онкологічні захворювання легень, ротової порожнини та дихальних шляхів, хронічна обструктивна хвороба легень, психічні, серцево-судинні та інші захворювання – неповний перелік того, що може спровокувати куріння. За словами провідного лікаря Онкологічного Центру Коста-Рики доктора Ефрайна Камбронеро на міжнародній конференції Tobacco Harm Reduction Conference, куріння є колосальною соціальною проблемою та величезним тягарем для системи охорони здоров'я кожної країни. Питання у тому, чому, знаючи про шкоду від сигарет, люди продовжують курити?

У результаті дослідження природи залежності було визначено, що нікотин, що міститься у тютюні, хоч і не є причиною розвитку захворювань, викликає стійку хімічну залежність. "Курці роблять численні спроби кинути курити – від 6 до 30... і немає чарівної палички, що могла б допомогти моментально", – заявив доктор. Водночас шкоди організму завдають 7000 небезпечних хімічних сполук та смоли, які вивільняються із димом сигарети. Так у легенях осідають аміак, полоній, формалін, бензол, ацетон тощо.

Як знизити шкоду від куріння, але зберегти отримання нікотину? Серед головних висновків, яких науковці дійшли на конференції, є той, що інноваційні нікотиновмісні продукти для курців – як-от системи для нагрівання тютюну та електронні сигарети – відіграють важливу роль як менш шкідливі альтернативи звичайним сигаретам для дорослих курців, які не можуть або не хочуть кидати. За даними досліджень, ці продукти виділяють до 95% менше шкідливих речовин, адже виключають утворення їдкого диму. "На сьогодні доведено, що деякі продукти, такі як електронні сигарети та системи для нагрівання тютюну, виділяють меншу кількість токсичних і канцерогенних речовин за рахунок відсутності горіння", – коментує доктор Камбронеро.

Однак, перехід курців на альтернативи ускладнюється некоректним регулюванням, що є наслідком нестачі знань про властивості продуктів. Так, деякі країни забороняють використання електронних систем для доставки нікотину або прирівнюють їх до звичайних сигарет. Це, у свою чергу, унеможливлює зменшення шкоди для тих курців, які не можуть кинути курити самостійно або за допомоги медикаментозної терапії. Як результат, рівень куріння продовжує зростати, як і статистика пов’язаних захворювань.

Інша ситуація в тих країнах, які визнали електронні альтернативи як частину політики щодо боротьби з курінням сигарет. У її основі – концепція зменшення шкоди (Harm Reduction): заміна основних факторів ризику для здоров’я людини на менш шкідливі альтернативи. Цей підхід вже давно застосовується для боротьби з різними видами залежності, а в останні роки розглядається у контексті всього способу життя – від харчування до загального емоційного стану.

"Програми зменшення шкоди від куріння можуть допомогти врятувати життя завзятим курцям. Можливо, це позначиться й на скороченні поширеності серцево-судинних захворювань та випадках ускладнень під час вагітності", – заявив доктор Камбронеро, – "Що стосується захворюваності на рак, то нам потрібен час, щоб побачити зміни та позитивний результат".

Як приклад, у Великій Британії завдяки використанню бездимних альтернатив вдалося скоротити рівень куріння до історичного мінімуму – 14,5%. В Україні ж, за даними цьогорічного дослідження компанії Рейтинг, 25% дорослого населення курять сигарети (з загальної частки курців у 33%). При цьому, 57,3% з них не планують кидати.

Зважаючи на те, що єдиний спосіб виключити всі ризики – це повна відмова від куріння, для більш ніж половини українських курців критично важливо пропонувати шляхи скорочення шкоди для здоров’я. Однак, це стає неможливим за політики заборон та обмежень – коли менш шкідливі продукти недоступні або коштують дорожче за сигарети.