УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Кондратюк
Олександр Кондратюк
Засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud

Блог | Що не так з профорієнтацією в Україні

Що не так з профорієнтацією в Україні

Бути чи не бути? Віковічна дилема, що набула нечуваної актуальності серед сотень тисяч випускників українських шкіл щороку. І це не враховуючи армії вікових абітурієнтів, які змінюють профіль, аби скласти конкуренцію молодим, виборюючи своє місце під сонцем. Ситуація вибору: до чого є хист і природні здібності, яка професія стане "сродною" та як не втратити, можливо, єдиний шанс у житті – це конфлікт.

І якщо дорослі здебільшого підготовлені до віражів долі, то вчорашнім школярам зовсім непросто зробити правильний вибір професії. Окрім стресових екзаменів заважають кітч на популярні професії, тиск батьків і, безумовно, підліткова незрілість. Як результат, більшість першокурсників невмотивовані до навчання, а покинувши студентську лаву опиняються на роздоріжжі, шукаючи безперспективного прихистку не за фахом. Чому це відбувається та як виправити існуючий стан речей – розбираємось далі.

Профорієнтація в Україні

В програмах загальноосвітніх шкіл України, звісно ж, передбачена профорієнтація. А соціальним педагогам, класним керівникам та шкільним психологам цю графу навіть вписують у навантаження. Щоправда, якщо пригадати, як орієнтували та тестували молодь 10, 20 і 30 років тому – хочеться хапатись за голову. Адже зараз ситуація не краща.

У січні цього року при Міністерстві молоді та спорту проводились громадські обговорення стратегічної програми роботи з молоддю до 2025 року. Звісно ж, ані слова про профорієнтацію в програмі не пролунало. Проте про наявну проблему заговорили представники громадськості. Чи здивує когось, що пропозиція запроваджувати профорієнтацію для молоді викликала шквал критики та голосні заяви, що в Україні такої проблеми не існує? Ба навіть, представники міністерства порадили навідатись на сайт Державної служби зайнятості та ознайомитись із наявними там профорієнтаційними тестами. До речі, на цю саму платформу посилається і Міністерство освіти і науки України, надаючи методичні рекомендації як освітянам, так і молоді.

Що криється за чотирма непереконливими рядками і як працюють з дітьми визначаючи фахові орієнтири? Про все поступово…

Заради справедливості, варто зазначити – на сайті Державної служби зайнятості України дійсно є профорієнтаційна платформа. Щоправда, її якість та продуктивність сумнівні. Декілька прикладів, аби не бути голослівним. Тест на загальні розумові здібності відкривається питанням: "Десятий місяць року – це:". Цього прикладу достатньо, аби зробити висновки щодо загального рівня тесту. Далі, як у казці, ще цікавіше! Якщо користувач орієнтується в нумерації місяців та вміє розв’язувати математичні задачки рівня 5-6 класу загальноосвітньої школи – рівень розумових здібностей оцінюється як високий і відкриває двері до всіх професій. Принаймні, з точки зору Служби зайнятості.

Наступні приклади тестів вражають своэю однозначністю. Так наприклад, тест на рівень адаптивності – здатності орієнтуватися у несподіваних ситуаціях. Мій тест, на диво, зафіксував високий та низький рівні одночасно. От тільки як це трактувати та використовувати в подальшому – платформа не підказує.

Ще один, комплексний, тест на комунікативні та організаторські здібності. В цілому, такі результати цілком заслуговують на об’єктивність. От тільки якщо уважно вчитатись у трактування результатів – неминуче виникає відчуття взаємовиключності наведених рис характеру та здібностей особи.

Утім, найбільше запитань викликає тест на "Типи професій" – ключовий в контексті профорієнтації. Його не можна пройти заново. Взагалі. Ніяк. Тобто, підліток 15-16 років, отримує певний перелік власних характеристик та конкретизацію здібностей і… все. Навіть якщо відбудуться якісь форс-мажорні обставини, як от пандемія, яка суттєво змінила уявлення людей про світ, себе та професії в цілому – переглянути свої схильності до того чи іншого фаху людина не зможе. Що вже казати про підлітків, які швидко дорослішають та часто усвідомлюють вже в університеті, що обраний фах їм просто не цікавий?

А тепер красномовна статистика. Платформу ДСЗУ було запущено у 2018 році. Станом на березень 2021 року, тестування пройшли всього лише 82 413 осіб. Для порівняння, у 2020 році до українських вишів подали заяви більше, ніж 400 000 абітурієнтів. І це без урахування дорослих, які вирішили змінити професію. Різниця вражає, чи не так?

Альтернативи

На щастя, про існуючі проблеми з вибором професії у молоді та й у дорослих, ніде правди діти, замість державних мужів замислюється пасіонарне суспільство. Комерційні компанії, прагнучи вдосконалити систему, звертаються до світового досвіду. В Україні існує можливість у приватному порядку скласти розгорнутий профорієнтаційний тест італійського інституту "Магелано". До речі теж сертифікований профільним міністерством. Представники інституту проводять індивідуальні консультації з підлітками та їхніми батьками на основі пройденого тестування. Такий підхід дозволяє школярам визначитись із спеціальністю та дисциплінами, до вивчення яких потрібно докласти більше зусиль. Водночас, батьки випускника отримують ряд рекомендацій, що допоможуть мотивувати дитину та сповна розкрити її таланти.

Світовий досвід

Світовими флагманами профорієнтації заслужено вважають системи США та Британії. Нічого дивного, адже підвалини для наукового підходу в доборі фаху заклав професор Кембриджського університету Карл Пірсон. Він же відкрив перше профорієнтаційне бюро світу в Бостоні.

Тому сьогодні багатопрофільному професійному тестуванню в шкільних програмах приділяється неабиякий час та увага. При школах створюють державні чи приватні консультативні центри. Окрім знайомства з існуючими професіями дітям надають розгорнуті прогнози щодо популярності та затребуваності спеціалістів різних напрямів на ринку праці в перспективі. Це дозволяє підліткам старшої школи усвідомлено обирати потрібні навчальні предмети та вмотивовано опановувати основи майбутнього фаху.

Добре, що в нас можна стати ким завгодно, якщо до 15 років вивчив порядок місяців у році, чи не так?

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...