Рятував поранених у самому пеклі: що відомо про загиблого на Донбасі медика Романа Бабича

На фронті загинув відомий військовий медик, Народний герой України Роман Бабич ("Диск"). Людина, яка пройшла Донецький аеропорт, Іловайськ, Піски, Авдіївку. Скрізь він рятував поранених бійців, чимало їх зобов'язані життям цій людині.

Ще 25 січня він проводив операцію пораненому бійцю, а вже пізно ввечері стало відомо про його загибель.

Докладніше про нього читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Вперше служив в АТО

Ще 2014 року, відразу після початку війни, Роман Бабич вирушив до військкомату, хотів іти добровольцем на фронт, бо знав, що там медики потрібні. Він закінчив медичний університет, щоправда, останні років дев'ять працював у сфері страхування. Медиком він був лише у студентські роки, коли підробляв на станції швидкої допомоги.

Але того разу його на фронт не взяли, а вже у вересні 2014 року призвали до армії як офіцера медичної служби. Він потрапив до 93-ї ОМБр. Сам Бабич згадував, що перед відправкою на фронт йому вдалося прослухати у знайомого волонтера короткий курс тактичної медицини.

Також йому видали джгути, знеболювальні, бинти – і з цим він вирушив на фронт. Уже згодом у медиків з'явилися аптечки, медичні рюкзаки, які допомагали надавати першу допомогу солдатам.

Хлопців рятували в пеклі

Бойовому медику довелося побувати у найгарячіших точках АТО. Практично щодня він евакуював поранених із Донецького аеропорту, Авдіївки, Пісків, Водяного, шахти "Бутівка".

Ось як згадував про те, як медик Роман Бабич працював на передовій, його побратим Ігор Гофман:

"Рома "Диск" – наш головний медик. Він і його товариші щодня перебували з нами на лінії вогню. Виїжджали під обстрілами до поранених, і під тими самими обстрілами, втрачаючи людей і самі отримуючи поранення, надавали їм допомогу.

Пам'ятаю, як привіз свого вбитого, поклав біля дачного будиночка, в якому розташовувалися медики та Рома. Була ніч. Хлопці підвезли ще одного грузина, теж убитого. У будиночку та під ним – купа поранених. "Диск" літає, як бджола, намагаючись розібратися та врятувати найважчих.

Я поїхав на злітно-посадкову смугу забирати другого вбитого. Привіз, а там уже нікого немає, всі медики поїхали вивозити поранених.

Прийшов зранку дізнатися про своє та запитати про вивезення контужених – а будиночка вже немає. Знесло вибухом... Навіть фундамент здуло. Мій хлопець лежить на ношах, поряд у дворі – яма, накрита брезентом, до неї – черга поранених.

"Де Рома?" Рома, весь закривавлений, із ями визирає й каже: "Все, машини знищено, вивозити нема на чому, в останньої відірвало вибухом колесо, ніхто нікуди не поїде, тут черга. Кидай список, хто в тебе побитий, я потім розберуся".

Їх у будиночку на той момент не виявилося, бо їздили за тяжко пораненим. Навколо САУ, "Гради" крили, ми бігли звідти перебіжками, рахуючи метри. Медики залишилися там у пеклі латати хлопців".

Сам Роман Бабич вважав день 13 січня 2015 року своїм другим днем народження: "Ми екіпажем, який залишився на весь батальйон, їхали на евакуацію наших десантників у ДАП, потрапили під обстріл ворожих "Градів", і лише дивом залишилися неушкодженими. Того дня шмат асфальту, який підняло вибухом снаряда, розбив лобове скло в машині з мого боку. Уламок розколовся об мою каску. Ми не зупинилися, доїхали до місця зустрічі з МТЛБ, оперативно надали медичну допомогу й доставили хлопців до найближчої лікарні", – розповідав він.

У 2014-15 роках лейтенант Бабич і його підлеглі врятували життя, вивезли з поля бою та доставили до лікарень близько 600 бійців. За це він отримав звання Народного героя України.

Навчав усіх надавати першу допомогу

"Рома був щирим, добрим, відповідальним, надійним. Він – один із тих, хто з 2014 року починав створювати український такмед. Після демобілізації постійно проводив навчання бійців і медиків, цивільних, ставився до цього дуже відповідально", – згадує про нього його товариш Юрій Тарасюк.

У вересні 2015 року Бабич демобілізувався. Повернувся на попереднє місце роботи до страхової компанії. Але сидіти склавши руки в тилу він не міг. Організував тренінговий центр, у якому навчав військових і цивільних первинної медичної допомоги.

Спочатку він проводив курси у себе на роботі, потім почав навчати всіх охочих – військових, дорослих, дітей. Він ділився своїми знаннями, намагався донести їх до якомога більшої кількості людей.

Голова Всеукраїнського об'єднання "Патріот" Ганна Майборода, яка дружила з Романом, згадує, що вони познайомилися восени 2014 року, коли вона привезла до їхньої 93-ї бригади гуманітарну допомогу.

"Я тоді доставила їм аптечки та медичні рюкзаки, познайомилася з неймовірно позитивним начмедом – це був Рома. На тлі хаосу війни я побачила просто дивовижно впорядкований пункт стабілізації поранених. На стінах навіть висіли дитячі малюнки. Коли Роман розбирав аптечки, рюкзаки, він розчулився: коли б ці речі були в них раніше, можна було врятувати багато життів. Адже він насправді врятував дуже багато людей, зокрема й Дмитра Яроша.

Потім ми з ним їздили на навчання до Естонії, проходили тренінг там упродовж 10 днів. І тоді я вдруге побачила Рому, який розчулився. І це при тому, що Роман завжди був позитивною людиною. Просто ті знання, які ми там отримали, – якби ми володіли ними восени 2014 року, можливо, вони б допомогли врятувати більше людей", – каже Майборода.

24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення, Роман Бабич зібрав речі й вирушив до своєї рідної 93-ї бригади, бо чудово знав, що потрібен там, на полі бою. "Щоправда, цього разу він уже був не начмедом, а служив у медичній роті. Смерть Роми – жахлива втрата й несправедливість. Він урятував 600 життів, навчив сотні й тисячі людей. Міг іще надавати допомогу й ділитися знаннями з багатьма людьми. Він був Справжнім!" – додає Майборода.

Ще вдень 25 січня він рятував поранених бійців у стабілізаційному центрі. Одне з останніх його фото опублікувала прес-офіцерка бригади Ірина Рибакова.

"Того дня я приїхала до наших медиків просто привітатись і обійнятися. Привезли поранених, і Роман разом із колегами рятували життя. Я називаю це таїнством порятунку, бо дії наших медиків, зокрема хірургів, завжди виглядають дивовижно. Дочекавшись, коли звільниться Роман, підійшла до нього в коридорі, ми раніше з ним ніколи не спілкувалися. Я проходила в нього один денний тренінг із тактичної медицини, коли ще була в "Карпатській Січі". Роман сказав, що пам'ятає мене і стежить за мною в соцмережах", – написала про останню зустріч із медиком Ірина.

А в ніч із 25 січня Роман Бабич загинув. У нього залишилася сім'я: дружина та двоє дітей. Допомогти їм можна, перерахувавши гроші на картку дружини 5168 7453 0171 3076.