Частину України затопило через руйнівну стихію: до чого тут вирубування лісів і як врятуватися

Карпати накрили найбільш масштабні паводки за останні 10 років, які зруйнували тисячі будинків та забрали життя трьох осіб. Із найбільш вірогідних причин природної катастрофи називають незаконне вирубування дерев у лісах.

Але екологи вважають, що на це вплинула низка факторів, і виділити один складно. У чому ж причина руйнівної стихії й чи можна її попередити в майбутньому – дізнавався OBOZREVATEL.

Через що сталася повінь

Екологи звертають увагу, що невеликі повені в Карпатах трапляються щороку, але масштабні починаються, коли співпадає кілька обставин. Серед них спеціалісти визначають такі:

• 1. Вирубування лісів

"Головна проблема в суцільних вирубуваннях. Тому що саме через них ґрунт на ділянках залишається незахищеним на певний час, і дощі його просто змивають. А дерева, рослинність та ґрунт – це основний ресурс для затримки води", – пояснює в коментарі OBOZREVATEL еколог Олексій Василюк.

За його словами, відновлення ґрунту в горах може тривати століттями, і навіть якщо на тому місці почнуть рости дерева, його екологічна функція стримання води зменшується з кожним наступним суцільним вирубуванням.

Ще однією бідою є санітарне видалення дерев уздовж русла річок.

"Взагалі дивно, тому що це останній ліс, який можна рубати. За класифікацією такі ліси називаються протиерозійними. Але в Карпатах мало доріг, і лісникам зручніше рубати вздовж річки, тому що можна їхати за руслом", – каже еколог.

• 2. Проведення робіт лісниками

"По-перше, в нашому лісовому господарстві допускають трелювання (переміщення, – Ред.) деревини водотоками. У результаті вони руйнуються, захаращуються дерев'яними рештками, і це призводить спочатку до накопичення води, а потім вода скидається вниз, істотно збільшуючи руйнівні наслідки повені", – зазначає еколог Анатолій Павелко.

По-друге, за його словами, лісовозні дороги, які прокладено без спеціального водовідведення, стають каналами, якими стікає вода.

"Без них вода просто поступово би поширювалася схилом. А так фактично є наявні русла, якими вона стрімко спадає донизу", – каже Василюк.

• 3. Водне господарство

Павелко вважає, що заходи, які застосовуються для регулювання водних потоків, є застарілими, неефективними і абсолютно не пристосованими до змін клімату.

"Багато країн Європи відновлюють природні річки з природними заплавами, щоб ці води пропускати. Ми ж витрачаємо мільярди на розчищення русла, що в більшості випадків не має сенсу. Окрім того, у нас проводяться неправильні роботи з укріплення берегів. Ми намагаємося зводити укріплення безпосередньо вздовж берега річки, тоді як його потрібно виносити за межі прибережної зони, щоб давати потоку можливість безперешкодно скотитися й не спричинити катастрофічних наслідків", – пояснює він.

• 4. Розбудова інфраструктури

Через масштабні паводки в сотнях населених пунктів було зруйновано тисячі будинків. Але екологи вважають, що найчастіше винні ті, хто їх будував. "Напевно, що ті, хто живе в цьому регіоні, мали б знати про загрозу й не зводити будівлі в заплаві на шляху великої води", – каже Василюк.

Павелко ж вказує, що останніми роками дійсно почали забудовуватися прибережні зони.

"Минулі три роки в нас були маловодні, рівень води в річках перебував на нижній межі. Відповідно, почалася забудова у прибережних захисних смугах. Це та територія, яку 100% під час повені затопить. Але чомусь в Україні цінність житла вимірюється чим ближче до води, тим дорожче", – додав фахівець.

• 5. Клімат

Звісно, зміна клімату та раптові сильні зливи також є причиною сильних паводків у Карпатах. Як зауважує Павелко, це треба враховувати вже зараз, аби в майбутньому мінімізувати шкоду, яку може заподіяти негода.

"Ми й далі буде стикатися зі збільшенням опадів та іншими екстремальними явищами. І нам зараз потрібно не просто все відновити, а ще й створити додатковий запас міцності для того, щоб бути готовими до подальших ускладнень кліматичних умов", – вважає він.

Загалом же проблему з руйнівними паводками потрібно починати вирішувати вже зараз, переконані екологи. Масштабні повені в Карпатах повторюються через кожні 10-12 років, і цього часу достатньо, щоб вирішити основні проблеми й зупинити подальшу деградацію.

"Потрібно вже зайнятися розв'язанням завдань, починаючи від водного господарства, заборонивши створення штучних перешкод на річках, закінчуючи лісовим господарством і контролем вирубування дерев. На 100% відновити функції лісу вдасться лише за 50-60 років, але мінімально для утворення нормального шару ґрунту підстилки потрібно 10 років. І це ті терміни, про які ми можемо говорити для пом'якшення наслідків", – додає Павелко.

Негода вщухає

За прогнозами провідного синоптика Укргідрометцентру Романа Мурмила, вже з 26 червня дощі в карпатському регіоні майже припиняться, а температура повітря дещо підвищиться.

"Невеликі дощі будуть мати локальний характер і не матимуть суттєвого впливу на ситуацію з паводками. До кінця червня сильних опадів не очікується, і можна сказати, що період негоди завершився", – сказав він OBOZREVATEL.

Водночас із 1 липня погода буде змінюватися, але прогноз ще буде уточнюватися.