Блог | Річниця перемоги над нацизмом. Ветерани Небесного Українського фронту та їх онуки проти агресії нащадків Безсмертного полку

Не сумнівайтеся, що якби були живими ветерани Першого, Другого, Третього та Четвертого Українських фронтів (де українці складали 60% особового складу) та Української повстанської армії (УПА), які рішуче громили нацистську Німеччину у роки Другої світової війни, то вони б палко стали на захист неньки-України та своїх онуків від російського агресора – нащадків воїнів Безсмертного полку. Це також стало б битвою лицарів-спадкоємців Київської держави (Русі), козацької України епохи Б.Хмельницького, УНР та Української держави гетьмана П.Скоропадського проти нащадків войовничої московської орди та російсько-радянської імперії.

Кремлівська пропаганда називає ветеранів України нацистами, бо в розумінні Москви, тільки нацисти можуть захищати свою Батьківщину від російської агресії і не розуміти свого "щастя" бути під кирзовим чоботом "зелених чоловічків". Російські ЗМІ в котрий раз здивували весь світ, що в останні роки вже бачив багато фейкових витівок Москви, своєю брудною брехнею та інформаційним дикунством. Кремль назвав біле чорним, а чорне білим : захисників Неньки нацистами, а агресорів проти України "антифашистами". Насправді, це боротьба оборонців нашої Вітчизни - воїнів світла, з російськими поневолючами - силами темряви. Правий був У.Черчіль, який ще 70 років тому писав, що "здається, фашисти майбутнього будуть представлятися антифашистами".

Річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні тільки ще раз дає нам привід уважно оцінити вирішальний вклад України у боротьбі з експансією Третього Рейху. Втрати українського народу величезні – майже 10 млн. вбитими з 20 млн. загиблих радянських людей та 13 млн. демографічних втрат з 26 млн. втрат населення СРСР. Тобто, хто як не українці знають величезну ціну нацистської окупації, і хто як не українці боролися зі хворобливою ідеологією панування арійської раси.

При цьому пам’ятаємо, що відзначаючи чергову річницю перемоги над гітлерівською Німеччиною, ми розуміємо, що дивізія "Галичина" не є прикладом боротьби з нацизмом. Кремлівська пропаганда десятиліттями бажала поставити знак рівності між УПА – борцями за українську державність, і "дивізійниками", які опинилися на протилежній стороні, з боку нацистської Німеччини. Для багатьох з нас стало розчаруванням намагання героїзації "дивізійників". Так, вони не визнані військовими злочинцями, так подібні марші відбуваються в Латвії та Естонії та це не той приклад для єднання і символізму української нації. Москва завжди використовувала радикальні сили в Україні, щоб представити російським глядачам картинку вшанування дивізії СС "Галичина", як фашизацію українського суспільства. Кілька днів тому це їм за допомогою недалекоглядних "патріотів" вдалося. Тому ніхто не має права нам - абсолютній більшості українців казати, що ми "маємо звикати до нових відзначень, а хто не згоден, тому шлях до Ростова". Українське законодавство не толерує відзначення подій, пов’язаних з рухом СС та навіть якщо це був підрозділ вермахту – ні СС, ні вермахт не були промоутерами української державності. Всіх, хто виступав за незалежну Україну німецька окупаційна адміністрація відправила до в’язниць і концтаборів, де і сиділи щирі патріоти України, включаючи С.Бандеру.

Можна зрозуміти антикомунізм "дивізійників" та бажання боротися з радянською владою, але це нічого не змінює. Цивілізовані нації і сучасний світ, збудований на принципах антигітлерівської коаліції, що не сприймає колаборантів. Нам на це знову нагадали чисельні міжнародні партнери після ходи прибічників дивізії "Галичина" в Києві, хоча це було представлено як марш вишиванок. Мета Москви, яка таємно фінансує радикальні рухи по всій Європі і Україна тут, мабуть, не виключення, посіяти чергове напруження в нашому суспільстві, на жаль, була частково досягнута. Що ж, будемо робити висновки.