Блог | Рабочие моменты АТО. Як ти мене тягнув? З матюками, Славко!

Рабочие моменты. Звонок из прошлого (автор - не я!)

- Ага…

- Ульо, привіт, Братику…

- Привет… А кто это???

- В мене так глос змінився чи шо??? Як ся маєшь??

- Гуцул???

- Впізнав, дідько ти, чорти тебе хай бережуть…

- Ну ти… Як ти, Братику, де ти є???

- Та вже добре, Зміюка, вже добре, своїми вже ходжу… Трохи ще шкутильгаю, але вже на своїх… Пошматували мене добряче, поки все там витягнули…

- Дякую, що подзвонив…

- Вибачай, що раніше не шрайбав, тіко ось повернувся до Вкраїни… Та ще за місяць знов їхати до Поляндії…

- Ще не все зробили???

- Та майже все, але хтять ще погледіти, що воно як зтягнеться… Я тобі хтів подякувати, Братику… Шо витягнув… Бо якби не…

- Так, досить… Ти б зробив теж саме…

Читайте: Больше с*сек, хороших и разных!

- А Льошик як???

- Ніяк, Славко… Там залишився…

- Як там??? Він же…

- Ні, Слав, ні… Снайпер… Відразу…

- Отжеж… Царство Небесне йому…

Оба замолчали… В ушах - трескотня "покемона" и "калашматов", хлесткие, как плеть, выстрелы "весла"…

- Слу, ти сам зара де???

- В Київі, працюю…

- І скіко вже???

- Та майже два роки…

- Давай до мене… Батьки всі вуха вже мені пробили, хтять побачити…

- Я не проти, Слава, чом ні…

- То коли зберешься???

- Давай ти своє зробиш, тобі ще до ладу треба своє здоров’я довести…

- Та то вже таке, там лише гледіть будуть… До речі, все хтів тебе спитати: як ти мене тягнув???

- З матюками, Славко…)))

...