Блог | Проблема сміття: чекатимемо нових смертей?

Коли виникла проблема львівського сміттєзвалища? Очевидно не тоді, коли на ньому через обвал загинули люди. Однак тільки після цієї трагедії у влади ніби «розкрились очі». Відкинувши політичну складову питання, можна з упевненістю казати, що свої «грибовичі» є ледь не у кожному обласному – і навіть районному центрі! І зовсім необов’язково чекати на нові смерті, аби почати вже сьогодні розбиратися із цим клопотом.

Яскравий приклад «пересічного» звалища – у містечку Широкому на Дніпропетровщині, де я нещодавно побував із робочою поїздкою. Селище задихається від сміття, натомість жодних заходів для вирішення проблеми не вживає ні місцева, ні центральна влада.

За винятком одного невеликого нюансу. 9 років тому тут уже починали будувати повноцінний полігон зі сміттєпереробним комплексом. Якщо перевести виділені кошти за курсом 8 грн. за долар, то вийде близько 1 мільйона доларів. Виявляється, що ці кошти із бюджету платники податків заплатили за банальний … паркан.

Полігон почали «будувати», аби прибрати із вулиць селища несанкціоновані сміттєзбірники. І дійсно, роботи «почалися». Виділили ділянку, обгородили, побудували приміщення і підвели електрику. Навіть встановили трансформаторну підстанцію і завезли обладнання для переробки відходів.

У 2015 році, коли фінансування припинилось, полігон законсервували, обладнання і трансформаторну підстанцію розікрали і сьогодні тут – лише паркан, пустка і звалище.

Хто має за це відповідати? Очевидно, представники місцевих органів влади, які керували селищем і розпоряджались грошима. Чи порушено хоч одну кримінальну справу? Ні! Чи ведеться хоч якесь розслідування – знову ж ні. Чому? Відповідь, здається очевидна: корупція, де рука руку миє.

Тому Радикальна партія бере на контроль розслідування цього ганебного «проекту» і ставить собі за мету все ж таки допомогти мешканцям Широкого очистити їхнє чудове селище від сміття.

Уже в вересні ми скличемо нараду за участі представників ОДА, обласної та районної рад, селищної влади, правоохоронних органів і будемо вирішувати, яким чином відновити будівництво полігону і покарати винних у розкраданні бюджетних коштів.

Більше того, після повернення до Києва я підготую запит до Генерального прокурора, аби прокуратура взялась нарешті за свої прямі обов’язки і замість «кошмарити» вітчизняний бізнес, розібралась із розкрадачами коштів платників податків.

Скільки ще таких полігонів по всій Україні, які формально нібито збудовані, але насправді – існують тільки на папері? Скільки ще подібних селищ і сіл задихаються у смітті через небажання місцевої влади засукати рукава і шукати інвесторів для сміттєпереробки. Замість смороду і бруду – можна отримувати електроенергію, тепло, до 90% глибину переробки. Натомість навіть маючи виділену ділянку і закуплене обладнання, місцеві «князьки» примудряються позбавити місцеві громади можливості підвищити якість життя.

Інший бік проблеми – небажання інвесторів іти в Україну, де нереформована судова система, не створено умов для розвитку підприємництва, немає пільгового кредитування і стратегічних програм розвитку енергоефективних та енергоощадних технологій, до сфери застосування яких можна віднести і сміттєпереробні комплекси. І це виклик, про який ми в Радикальній партії постійно говоримо і який пропонуємо системно вирішити у антикризовому плані реформ.