Блог | При живих батьках діти виявляються покинутими напризволяще

В Україні понад 100 тисяч дітей або 1,5% дітей живуть і виховуються в інтернатних установах. З них всього лише 8% сироти, у решти 92% батьки живі. Уповноважений з прав дитини Микола Кулеба заявив, що у проекті постанови міністерства соціальної політики від 16 січня 2021 року пропонується відстрочити зупинку прийому дітей до трьох років в інтернати до 2026 року.

На його думку, це означає фактичну зупинку реформи інтернатів до цього часу. Ідея реформи з поступовою відміною інтернатів в Україні була свого часу одним з нових віянь у сфері захисту дітей. На жаль, в дитячих будинках та інтернатах дитина отримує тільки базові необхідні речі, деякі навички і освіту, але зовсім не заміщує його потребу в родині.

В деякому роді з соціалізацією у вихідців з таких установ часто дуже великі проблеми, і це дуже погано може відбитися у дорослому житті. В той же час, гальмування реформи обумовлено іншим важливим фактором.

Пропонована альтернатива інтернатам – дитячі будинки сімейного типу, по суті сім'ї, в яких знаходяться діти, хоч і кращі за державні установи на кілька десятків або пару сотень дітей, але все ще є рідкістю. Заповнити потреби суто за рахунок сімей, які беруть до себе прийомних дітей, поки неможливо.

Великою проблемою, а точніше навіть її індикатором є і те, що в таких установах частіше містяться діти при живих батьках, які опікають їх і найчастіше ставляться до осіб з малою соціальною відповідальністю: серед них процвітає алкоголізм, наркоманія, кримінал, побутове насильство.

Це тільки точковий зріз тих явищ, які призводять до забитих під зав'язку інтернатів. Вже зараз потрібно думати над формуванням соціальних стимулів як для відповідального батьківства, щоб діти не виявлялися покинутими при живих батьках, так і для підтримки готовності українців усиновлювати і удочеряти дітей в найближчому майбутньому.

Основним фактором, окрім особистих якостей людини в цьому плані є економічна і соціальна стабільність, забезпеченість і впевненість у завтрашньому дні, яка дозволяє задуматися про можливість усиновити або удочерити дитину як про реальну.