Імунолог: на COVID-19 перехворіли до 15 млн українців, але восени можливі нові спалахи. Інтерв'ю

В Україні на коронавірус уже могли перехворіти 10-15 мільйонів осіб, а не близько 1,3 млн, як свідчать офіційні дані. Вже до літа епідемія буде протікати набагато легше, хоча епізодичні і локальні спалахи COVID-19 імовірні навіть восени.

Поки в Україні обмежена кількість вакцини від коронавірусу, то передусім зробити щеплення варто тим, хто ще не хворів на цю інфекцію і в кого є ризики серйозних ускладнень у разі зараження.

Про це в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів імунолог Борис Донськой.

– В Україні нарешті стартувала вакцинальна кампанія. Кому варто робити щеплення насамперед?

– На цьому етапі вакцинувати тих, хто перехворів, є абсолютно ірраціонально. Їхні шанси інфікуватись чи захворіти повторно – мінімальні, а на складний перебіг – узагалі нульові. За такої катастрофічної відсутності вакцин набагато краще дати її тим, хто не хворів і має дуже великі шанси на серйозні ускладнення. В такому разі на одну вакцину врятуємо більше життів.

– Скільки має бути антитіл, щоб вважати – вакцинуватися зарано?

– Ми ще цього не знаємо. Але з іншого боку, титр антитіл не є прямою директивою щодо варто/не варто. Поки вони взагалі є, це означає: імунна система в досить гарячому стані і в прекрасній пам’яті. Навіть коли антитіла зникнуть, імунна пам’ять залишиться і буде майже пожиттєвою. Принаймні, багато-багато років точно. Така людина все одно буде захищеною і матиме мінімальні шанси на важкий перебіг коронавірусної інфекції.

Рівень антитіл напряму про це не скаже. Однак якщо вони високі – це означає, що інфікування було недавно, а імунна система все ще продукує антитіла. Ми не знаємо той рівень, після якого з’являються шанси на легку інфекцію. Однак така людина захищена значно більше, ніж ті, хто не хворів.

– Імунна пам’ять вимірюється титрами чи аналізами?

– Такі аналізи є, але вони підходять для наукових досліджень, оскільки є дуже вартісними та складними. А ті, що є, показали: навіть коли антитіл майже нема, залишаються Т-клітини і клітинна пам’ять. Власне, у перехворілих немає шансів не мати імунної пам’яті. Людина ніколи не одужає, якщо не сформує її. Це вже тест на те, що її імунна система розпізнала вірус, згенерувала ефективні ланки для боротьби з ним і перемогла.

– Лікарі кажуть: що легше перехворіла людина – то менше антитіл у неї формується.

– Згідно з дослідженнями, імунна система у людей, які дуже легко перехворіли або у безсимптомних, справді іноді формує дуже мало антитіл. Ті, хто хворів із температурою та симптомами, – формують їх більше.

Ми дослідили гарантовано інфікованих безсимптомних, і справді, якщо їхній рівень антитіл через 15-20 днів був невеликим – це означає, що в наступні два-три місяці він впаде до рівня, який вважається негативним. Із мого досвіду, таких 5%. У всіх інших рівень антитіл високий і зберігається таким до пів року.

Проте ми не знаємо, яку ж імунну пам’ять сформовано. Взагалі-то імунна система задарма не працює. Якщо вона так легко перемогла коронавірус, це означає, що наступного разу вона може не так і легко сприйняти інфекцію.

– Тобто у тих, хто хворів легко, шансів захворіти знову більше?

– Ні. Шанси на повторне інфікування трохи більші, ніж у тих, хто сформував потужну пам’ять. На важкий перебіг – дуже низькі шанси. Не думаю, що повторне зараження в найближчий рік буде проблемою.

– Офіційно в Україні перехворіло 1,3 млн осіб, але за припущеннями провідних спеціалістів, ця цифра може сягати 5-10 млн осіб. Як вважаєте, скільки насправді?

– Більше схиляюся до 10, а може, навіть і до 15. Дослідження, яке ми проводимо серед медпрацівників і пацієнтів наших репродуктивних клінік, показують, що в Києві цей відсоток уже давно за 40 і наближається до 50. Це серед пацієнтів акушерських гінекологічних клінік, які не є "ковідними".

Переважно це люди середнього віку, які активно користуються транспортом, пересуваються і не можуть працювати на самоізоляції.

– Разом із тим є люди, які так і не захворіють на коронавірус, навіть не маючи антитіл?

– Такі люди є, але скільки їх – ми не знаємо. Може, 2-5% або й 10-15. Вони не те що не виявляють абсолютну резистентність до вірусу, просто є менш чутливими. Питання в тому – коли вони отримають таку дозу, яка ж все-таки їх інфікує. Я би не радив тим, хто ще не хворів під час одного-трьох контактів, думати, що вони чимось захищені.

– 10-15 мільйонів перехворілих – цього замало для колективного імунітету?

– Ми точно не знаємо, який рівень колективного імунітету унеможливить прогресування пандемії. 50-60% чи 70-80. Думаю, коли дійде до 60%, поширення вірусу буде значно нижчим і потроху сходитиме нанівець.

– Зважаючи на активну вакцинацію, до кінця року стане легше?

– Думаю, навіть раніше. За таких темпів вакцинації у нас більший вплив дасть кількість перехворілих людей. А от у світі, у країнах, де йде активна вакцинальна кампанія, суттєвий спад буде вже до літа. Восени можливі епізодичні і локальні спалахи, якщо країна не зробить максимально широкого щеплення.

– Літо в Україні, у будь-якому разі, буде легшим. Уже до літа матимемо більш-менш потужний колективний імунітет, однак у деяких регіонах і соціальних групах усе ще можливі спалахи восени.

– Ці групи необхідно щепити.

– Навіть не зважаючи на їхній вік та стан здоров’я?

– Я би щепив тих, хто в групі ризику і не хворів. Медиків, які вже хворіли, не варто вакцинувати, а відтермінувати процес на пів року.

– Є думка, що вакцинуватись проти коронавірусу в найближчі роки варто буде щороку.

– Не бачу для цього підстав. Є побоювання, що коронавірус дасть певні розгалуження і доведеться через сезон-два змінювати структуру вакцини відповідно до змін актуального вірусу. Але не можна передбачити, коли вірус стане таким, що перестане бути схожим на минулий, і коли наша імунна система не зможе його ефективно розпізнавати, якщо перехворіла на минулу версію.

– Епідеміологи кажуть, що наступні хвилі мають бути значно слабшими.

– Пожежа в будинку, який уже згорів, зазвичай дуже слабенька, бо там уже нема чому горіти. Якщо більшість людей перехворіла, вірусу стає скрутно, йому нема кого заражати, бо всі про нього пам’ятають і знають. Так замість ланцюгової реакції його передача перетвориться на малоймовірний сценарій поширення.