Понад 200 родин вимушених переселенців з Маріуполя отримали соціальне житло у Дніпрі
"Нашого будинку немає. Спочатку спалили, потім розбомбили, а тепер знесли", – розповідає Лідія Вороніна тяжко дихаючи. Вона пенсіонерка, ходить, опираючись на паличку, і навіть не хоче згадувати жахи, які з родиною пережила в Маріуполі.
Таких, як Лідія Федорівна, у гуртожитку Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – більшість. 10-поверхову будівлю, за ініціативи Маріупольської міської ради, фінансової підтримки Уряду Франції та партнерів проєкту Mariupol Reborn, переобладнали під соціальне житло, зробили комфортабельні ремонти у кімнатах, додали зони спільного користування, коворкінг, дитячу кімнату.
Заселення другої черги відбулося напередодні. Сертифікати на тимчасове житло та ключі отримали вже понад 200 родин, що належать до соціальних категорій: люди пенсійного віку, одинокі матері, багатодітні сім'ї й такі, що мають неповнолітніх дітей. Серед них і родина Анастасії Ковальової.
"Ми живемо на 3 поверсі, там у нас 2 кімнати – я з чоловіком і двоє дітей у нас. Кімнати по 16 метрів – нам більш ніж вистачає місця. Як для тимчасового житла це супер варіант. Є дитячі кімнати. Там є вихователь, за ними приглядають, не самі по собі діти", – ділиться жінка.
Для підвищення рівня довіри з боку міжнародних партнерів на реконструкцію гуртожитку було впроваджено нову прозору модель співпраці. Згідно з нею Маріупольська міська рада виходила із замовленням, надала технічне та візуальне завдання. А Міжнародна організація з міграції відповідала за збереження та доцільність витрати коштів, наданих урядом Франції.
"200 тисяч маріупольців виїхали в неможливих умовах на підконтрольні частини України. Понад 2000 родин звернулися до нас із запитом на отримання соціального житла. Це вже другий обʼєкт, який ми повністю підготували для проживання наших маріупольців. Про що це? Це сьогодні про гідне ставлення до тих людей, які втратили все. Про збереження того скарбу, який є в Україні – про збереження людей. Про повернення їх з окупації, з-за кордону", – пояснює мер Маріуполя Вадим Бойченко.
Підтримав втілення проєкту й український бізнесмен Рінат Ахметов. Його компанія SCM є постійним партнером проєкту Mariupol Reborn. У реконструкції гуртожитків, зокрема, взяв участь Фонд Ріната Ахметова, профінансувавши облаштування в гуртожитках зон спільного користування – кухонь, ігрових, коворкінгів, дитячих майданчиків. Електромережі допоміг відновити "ДТЕК", а "Укртелеком" забезпечує робочу зону високошвидкісного інтернету.
"Придбали меблі, придбали сучасну оргтехніку, а також ноутбуки. Люди, які проживають тут, можуть прийти сюди, попрацювати, зв'язатися з рідними, з близькими. і бути завжди на зв'язку. Також Фонд Ріната Ахметова долучився до проєкту і обладнав зони загального користування. Це дуже важливо для підтримки та збереження маріупольської громади", – зазначив менеджер проєктів Фонду Ріната Ахметова Михайло Катеринчак.
Під час діалогових зустрічей в центрах "ЯМаріуполь" по всій Україні тисячі маріупольців зазначали, що їхнє перше занепокоєння – саме житло. Тому для проєкту Mariupol Reborn є важливим забезпечення маріупольців тимчасовим помешканням, а в майбутньому – втілення проєктів будівництва житла у самому Маріуполі, після його деокупації. Адже йдеться про людей, які чимало пережили, та все одно мріють повернутися до рідного міста.
"Виїхали за місто, поставали і плачемо. Своє рідне місто, в якому пройшли всі мої щасливі роки, де я народила хлопчиків своїх", – згадує евакуацію з Маріуполя пенсіонерка Анна Рожкова.
Наразі ремонтні роботи проводять ще у 5 будівлях в Дніпрі. Згодом проєкт планується масштабувати та розширити ще на декілька міст України. Зокрема, Запоріжжя, Кропивницький, Чернівці, Івано-Франківськ та Київ.